Україна входить у світову економічну кризу, викликану пандемією коронавірусу, оголосив прем'єр Денис Шмигаль. За його словами, Україна до неї готова краще, ніж у 2008 році. Гривня вже реагує падінням.
Тим часом, обвалилися головні європейські фондові індекси, а торги на біржах США зупинені через падіння на тлі жорстких карантинних заходів, введених президентом Дональдом Трампом. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Світова криза починається з "ведмежого" ринку
Найтриваліший період зростання індексу Dow Jones Industrial Average в історії США закінчився. "Бики" ледь встигли відсвяткувати 11-річчя цього зростання: почавши зростати 9 березня 2009 року після обвалу під час світової фінансової кризи, індекс пішов на "ведмежу" територію 11 березня 2020 року.
На початку світової фінансової кризи ринки досягли дна і почали відновлення тільки після 56-відсоткового зниження від своїх останніх максимумів.
Сьогодні, 12 березня, американський ринок акцій відповів черговим обвалом на звернення президента США Дональда Трампа до громадян після оголошення Всесвітньою організацією охорони здоров'я про пандемію коронавірусу. Акції зі старту впали на сім відсотків і торги були припинені.
Зниження більш ніж на 20 відсотків традиційно вважається початком ведмежого ринку. Індекс широкого ринку S&P 500 поки втримався біля цієї позначки: з історичного максимуму 19 лютого він впав на 19 відсотків, втративши близько п'яти трильйонів сукупної ринкової капіталізації.
На "ведмежу" територію йде і світовий фондовий ринок. 12 березня після відкриття Франкфуртської біржі головний німецький індекс DAX впав на 6,7 відсотка до 9745 пунктів. При цьому цей індекс знизився нижче від позначки в десять тисяч пунктів вперше з середини 2016 року, коли спостерігався криза на нафтовому ринку.
Значним виявилося падіння найважливішого французького індексу CAC 40, склавши 6,6 відсотка, і лондонського FTSE 100 - 6,5 відсотка. Аналогічні показники продемонстрували і майданчики в Італії, Іспанії та Швейцарії. Азіатські ринки постраждали менше, впавши на 3-4 відсотки.
Світ бореться з уханьським коронавірусом, але придушити пандемію не може. Він уже завдав відчутної шкоди не тільки окремим країнам, насамперед Китаю, але і цілим галузям й індустріям по всьому світу: нафтовикам, авіаперевізникам, отельєрам і туризму в цілому, автовиробникам, моді, великому спорту.
Як прогнозує один з найбільших інвестиційних банків Morgan Stanley, вже в квітні центральні банки розвинених країн, намагаючись підтримати економіку, знизять відсоткові ставки до мінімуму, перевершивши рекорди м'якої грошової політики часів кризи 2008 - 2009 років.
Це приведе до того, що гроші стануть дуже дешевими. Ще більше дешевих грошей додадуть уряди, які будуть проводити бюджетну стимулюючу політику.
Глави країн-членів ЄС домовилися залучити близько 25 мільярдів євро на боротьбу з економічними наслідками епідемії коронавірусу.
За словами голови Європейської комісії Урсули фон дер Леєн, 7,5 млрд євро комісія виділить із власних коштів, щоб якомога швидше допомогти країнам, які найбільше постраждали від епідемії коронавірусу: Італії, Франції та Німеччині.
За словами канцлера Німеччини Ангели Меркель, вірусом Covid-19 можуть заразитися до 70 відсотків жителів ФРН.
Велику цифру - 80 відсотків - називає влада Британії. Міністр фінансів королівства представив проект бюджету й оголосив про фіскальні заходи на 12 мільярдів фунтів з метою мінімізувати збиток від поширення коронавірусу.
Без скоординованих дій на Євросоюз через коронавірус може чекати економічна криза, подібна рецесії 2008 року, попередила 11 березня голова Європейського центрального банку Крістін Лагард.
Головний економіст Moody`s Analytics Марк Занді випустив звіт, у якому описує свою заклопотаність тим фактом, що пандемія коронавірусу б'є по таких фундаментальних факторах, як впевненість бізнесу.
Свіже опитування агентства показало, що тільки шість відсотків опитаних інвесторів налаштовані оптимістично і кажуть про кращі умови для свого бізнесу. Це найнижчий показник за всю історію подібних опитувань Moody`s, що проводяться з 2003 року.
Песимізм пояснюється зниженим рівнем продажів і попиту, що зараз відзначається в багатьох секторах економіки. При цьому Moody`s пише, що коронавірус є останньою краплею, а не першопричиною.
Серед головних причин нової кризи: невпевненість бізнесу через торгову війну США з Китаєм, невизначеність навколо виходу Британії з ЄС, масштабні протести в Гонконзі, загострення між США та Іраном. До того ж, наближаються вибори американського президента.
"Найближчим часом інвестори будуть ще більш чутливими до негативних новин", - пише експерт Moody`s.
Альберто Токко, директор з інвестицій швейцарської компанії, що управляє Colombo Wealth, сказав в ефірі Bloomberg, що "гроші - це єдине місце, де можна сховатися".
"Поки очевидно лише одне - якщо пандемія коронавірусу розширить межі, а її стримування займе більше часу, це надасть ще більший ефект на світове економічне зростання і показники бізнесу", - сказав експерт.
Епідемія коронавірусної інфекції також негативно відбилася на нафтовому ринку (в повітря піднімається менше пасажирських літаків; в дорогу вирушає менше кораблів; зупиняються заводи), удар по якому також завдала цінова війна Росії і Саудівської Аравії після розриву угоди ОПЕК+ через Москву.
"Одночасний надлишок пропозиції і значне зниження попиту створили безпрецедентну ситуацію на нафтовому ринку", - заявив Фатіх Біроль, гендиректор Міжнародного енергетичного агентства.
Це завадить світовій економіці отримати вигоду з падіння цін на сировину, хоча зазвичай воно вигідне імпортерам нафти - реальні доходи і споживчий попит збільшуються. Так сталося у 2014 році, коли обвал цін на нафту дав імпульс до розвитку світової економіки.
12 березня ціна травневого ф'ючерсу на нафту марки Brent опустилася на 8,78 відсотка - до 32,9 долара за барель. Ціна на нафту опустилася нижче від рівня беззбитковості сланцевої нафти, головного дестабілізуючого чинника нафтового ринку останніх двох років.
Україна в контексті глобальної кризи
В Україні немає ні спалаху коронавірусної інфекції, ні біржового ринку, але через стан невизначеності і зростаючих побоювань з приводу глобальної рецесії серед інвесторів, українська економіка, яка не може відновитися після анексії Криму, а також війни на Донбасі, зазнає збитків.
У такій ситуації Україна дуже потребує іноземних кредитів для забезпечення витрат уряду в період значного скорочення доходів. Але Міжнародний валютний фонд, чий кредит може стати серйозною підтримкою в такій ситуації, вчергове відкладає транш.
Більш того, Китай, чия економіка загальмувала через епідемію, потіснивши Росію, став головним торговим партнером України в минулому році, тому українська економіка сьогодні є особливо вразливою.
Близько 15 відсотків українського імпорту припадає на Китай, а складається він, в основному, з дешевих, готових споживчих і промислових товарів, вважають експерти. Що стосується Китаю, то на його частку припадає сім відсотків українського експорту - переважно йдеться про сільськогосподарські товари і метали.
Поки в цьому році доходи українського уряду виявилися значно меншими від прогнозних показників. У січні доходи були на 25 відсотків нижчі від запланованого рівня, визначеного законодавцями в ході обговорення бюджету країни на 2020 рік. У лютому доходи були на п'ять відсотків нижчими від очікуваного рівня.
В цілому, скарбниці України зараз не вистачає 642 мільйонів доларів доходів. При цьому іноземні позики все важче отримати, оскільки економічні наслідки спалаху коронавірусу дають резонансний ефект по всьому світу.
На цьому тижні почало лихоманити гривню. Однак, крім пандемії, падіння світових ринків і вартості нафти, на Україну також вплинули внутрішні чинники - це відхід інвесторів
через різку зміну уряду і замороження траншу МВФ у пік розрахунку із зовнішніми боргами.
"Інвестори втратили інтерес до українських облігацій внутрішньої позики і тепер шукають тихі гавані для своїх грошей", -
сказав DW кандидат економічних наук, директор Інституту соціально-економічних трансформацій Ілля Несходовський.
Як відомо, протягом останніх кількох років Кабміни використовували гроші від продажу цих облігацій для перекриття бюджетного дефіциту і стабілізації курсу гривні. Однак тепер їх перепродують і більше не купують.
Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук критикує владу за те, що вона "робить вигляд, ніби нічого з вимог МВФ не повинні виконувати".
За його словами, Україні потрібно вже зараз готуватися до проблем із запозиченнями, до відтоку інвестицій і відповідно до падіння експортної виручки, а це тиск на гривню, яка продовжить своє падіння.
"Ми маленька економіка і дуже залежимо від цін на ресурси. Під час глобальної економічної кризи з нами ніхто рахуватися не буде", - переконаний Боярчук.
Україна у 2020 році, за даними Нацбанку, повинна виплатити 17 мільярдів доларів, єдине місце, де їх можна позичити - це МВФ. Щоб відновити відносини з організацією,
необхідно прийняти закон, який унеможливить повернення націоналізованого Приватбанку колишнім власникам.
Експерти вважають, що в МВФ побоюються повернення впливу на новий уряд українських олігархів, тому поки поставили відновлення співпраці з Україною на паузу.
Тим часом новий прем'єр Денис Шмигаль заявив про намір продовжити співпрацю з Фондом.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса говорить, що у України є "запас міцності", завдяки реформі банківської сфери і НБУ: резерви Нацбанку на піку за останні років дев'ять, держборг помірний, навіть більше, велика його частина перейшла в гривню, що сприятиме стійкості в момент девальвації.
"При цьому, якість кредитних портфелів банків краще за всю історію, велика частина проблемних боргів уже зарезервована. Таким чином, ми входимо в кризу в набагато кращій формі, ніж були у 2008 році й у 2013 році. Але без підтримки МВФ це лише купить нам час. Трохи часу. А потім буде в рази болючіше", - написав він на своїй сторінці у Facebook.