Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

Коронавірус і економіка: чи здатна Україна пережити карантин

Українська служба DW, 3 квітня 2020, 20:38
0
1222
Коронавірус і економіка: чи здатна Україна пережити карантин
Фото: АА
Порожній Хрещатик у часи карантину через коронавірус

Уряд очікує, що жорсткий карантин через коронавірус триватиме в Україні до кінця травня. Чи здатна економіка країни витримати тривалі обмеження проти пандемії COVID-19?

Для Людмили Шиліної, яка має невеличку кав'ярню у самому серці київського Подолу, викликаний коронавірусом карантин став справжнім випробуванням. Запроваджені владою обмеження майже повністю зупинили її бізнес. Лише два рази на тиждень вона та її співробітники знову виходять на роботу: одного дня - аби обсмажити та доставити своїм постійним клієнтам каву, іншого - аби приготувати та розвезти замовлену випічку. Але, як визнає підприємниця, для неї зараз йдеться навіть не про прибуток. "Таким чином я можу зберегти хоча б якісь зміни для співробітників та не даю моїм клієнтам забути про наше існування", - пояснює Шиліна.

Її випадок не поодинокий для українських бізнесменів та робітників. 16 відсотків опитаних агентством Info Sapiens українців заявили про повну втрату доходу у їхніх родинах, у 38 відсотків - він скоротився, а 14 відсотків опитаних взагалі втратили роботу. Серед них майже половина кажуть, що їм вже не вистачає грошей для задоволення базових потреб. А більше ніж третині заощаджень вистачить лише до кінця квітня.

Усе це відбувається на тлі коливання курсу гривні та тривожних економічних прогнозів - вже зараз прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що у 2020 році ВВП України може впасти на 4,8 відсотка. Втім, такі песимістичні очікування не зменшують рішучості української влади і надалі вдаватися до обмежувальних кроків. У п'ятницю, 3 березня, Шмигаль заявив про запровадження ще більш жорстких заходів для боротьби з коронавірусом. Раніше ж міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що карантин може тривати до кінця травня.

Державний бюджет вже не виконується

Ще наприкінці березня цього року президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков зауважив, що наслідки карантину в Україні відчули на собі щонайменше 3,5 мільйона працівників. За його словами, йдеться про "підприємства, малі підприємства та заклади освіти". Опитування Спілки українських підприємців (СУП) свідчить, що свій бізнес закрили шість відсотків власників, при цьому переважно йдеться про малі та середні підприємства.

Карантин та пов'язані з ним обмеження також наклали відбиток і на споживчу поведінку українців. Так, дані дослідження компаній GfK і CBR свідчать, що вже в середині березня в Україні різко впали продажі електроніки та побутової техніки, натомість споживачі почали купувати про запас продукти харчування. На 50 відсотків скоротилися покупки смартфонів, на 40 відсотків - дрібної побутової техніки і на 30 відсотків телевізорів. Незначне зростання продемонстрували лише продажі морозильних камер та ноутбуків, адже люди намагаються збільшити запаси харчів та почали більше працювати з дому.

Через це проблеми з виконанням державного бюджету лише погіршилися. Згідно з даними Державної казначейської служби, оприлюдненими у середу, 1 квітня, у березні цього року до держбюджету надійшло 87,8 мільярдів гривень. Це на 10,4 відсотка менше за плани уряду.

Український експорт у відносній безпеці

Поки що ситуація залишається не настільки загрозливою для металургів та сільського господарства, пояснює експерт Центру економічної стратегії Марія Репко. Ці стовпи українського експорту досі не відчули кризи у повній мірі, зазначає вона. Якщо виробникам металу частково допомагає девальвація гривні та оптимізм китайських виробників, які заповнюють склади в очікуванні повернення до економічного зростання, то у сільському господарстві карантин та епідемія ще не завадили проведенню посівної кампанії за планом.

Добрі новини для цих галузей повідомив і Шмигаль. У п'ятницю, 3 березня, він заявив, що промислові підприємства, товарообіг та критична інфраструктура продовжать свою роботу навіть під час карантину. "Все це працює і буде працювати надалі", - сказав прем'єр-міністр.

Трохи оптимізму у ситуацію додає той факт, що на відміну від 2008 року, в українському фінансовому секторі немає боргової "бульбашки", каже Репко. Таким чином проблеми окремих підприємств не спричинятимуть автоматичної кризи виплати боргів, адже навіть інвестиції у свій розвиток український бізнес в останні роки переважно здійснював за рахунок власних коштів.

Загроза для малого та середнього бізнесу

Найгіршою, за словами Репко, ситуація є для малого і середнього бізнесу, особливо для тих його представників, які мали повністю згорнути свою роботу через карантин. Саме цим підприємцям та найманим ними робітниками, буде найважче пройти через кризу без державної підтримки, каже експерт. Якщо ж карантин й справді протримається до кінця травня, для більшості малих підприємств, зокрема закладів громадського харчування, це майже неминуче означатиме остаточне закриття.

Її слова підтверджують і дані опитування Спілки українських підприємців. За даними СУП, лише половина українського бізнесу здатна протриматися один місяць карантину. А чверть підприємств мають запас на два-три місяці роботи в умовах обмежень, пов'язаних з коронавірусом. Навіть тим трьом відсоткам бізнесменів, які заявили, що їхній бізнес може працювати тривалий час, для цього буде необхідною низка умов, зокрема орендні канікули та перегляд власних бізнес-моделей.

Плани порятунку економіки

Український уряд вже ухвалив низку заходів з підтримки економіки на час карантину, заборонивши перевірки бізнесу, скасувавши штрафи за несплату єдиного соціального внеску, звільнивши підприємців від низки інших податків та покращивши умови для отримання допомоги по безробіттю і для виплат працівникам на час зупинення чи скорочення виробництва. Також президент України Володимир Зеленський вимагає від Кабінету Міністрів "створити мільйони робочих місць". Шмигаль вже відреагував на цю вимогу, запевнивши, що це буде зроблено за декілька тижнів. "Зокрема, нам потрібні люди для ремонту доріг, мощення тротуарів, прибирання територій. Багато різних вакансій", - зазначив прем'єр.

Репко, однак, з обережністю ставиться до цих заходів. Якщо допомогу по частковому безробіттю, що сплачується державою малим та середнім підприємствам, зачиненим на час карантину, вона називає вдалим кроком, то звільнення від податків на землю і нерухомість може боляче вдарити по місцевим бюджетам, які залишаться таким чином без важливого джерела надходжень на тлі проблем, пов'язаних з епідемією коронавірусу. Не менший скепсис експерт має й щодо планів вкладати кошти в інфраструктурні проекти, аби створити в Україні нові робочі місця. За її словами, існує ризик низької якості виконання цих робіт на тлі широких корупційних можливостей, які подібні проекти надають українським можновладцям.

До того ж, каже Репко, здатність України фінансувати необхідний для таких проектів бюджетний дефіцит є вкрай обмеженою. "Київ не може вийти на ринок за дешевими валютними кредитами, тому все залежатиме від взаємодії з МВФ та іншими міжнародними донорами", - зазначає експерт. Спроби ж робити гривневі запозичення можуть обернутися високою інфляцією, коли формально люди отримуватимуть гроші, але фактично лише збідніють, адже купити на них зможуть набагато менше.

ВВП впаде сильніше за прогноз уряду

Попри те, що Шмигаль вже вдруге погіршує економічний прогноз на 2020 рік, експерти та банки, все одно, вважають його занадто оптимістичним. Так, інвестиційний банк Bank of America 2 квітня повідомив, що очікує у поточному році падіння ВВП України на 5,6 відсотка. Аналітики банку вважають, що криза буде особливо жорсткою саме у Східній Європі, в середньому ж світова економіка "просяде" на 2,7 відсотка. При цьому, за оцінками українських банків, падіння українського ВВП буде відчутним вже у першому кварталі. Репко зазначає, що прогнози аналітиків різняться між собою, але найбільш песимістичні з них передрікають зменшення економіки України у річному вимірі на 10 відсотків. "В будь-якому разі, про мінімальні втрати можна забути вже зараз", - каже експерт.

Але Шиліна поки не втрачає надії на повернення до нормального життя. Їй пощастило, що орендодавець погодився зменшити орендну плату й бере її тепер лише за ті дні, коли у кав'ярні готують зерна та випічку для доставки. Також підприємниця каже, що гроші, які вона відклала для оновлення вентиляції, тепер стали у нагоді у якості фінансової подушки безпеки. Вона визнає - далеко не всім так поталанило, але і їй цих ресурсів вистачить лише до кінця травня. І навіть за умови швидкого скасування карантину залишається питанням, як швидко офісні співробітники, які є її головними клієнтами, повернуться до роботи в офіси та чи будуть вони на той момент платоспроможними. "Що буде далі, мені не ясно. Але буде шкода закрити кав'ярню, яка успішно працювала більше шести років", - каже Шиліна.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

 

СПЕЦТЕМА: Коронавірус
ТЕГИ: карантин
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі
Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах