Мета угоди - стримати падіння нафтових цін. В останні тижні вони різко знизилися і досягли мінімального рівня за 18 років.
Картель країн-нафтовиробників ОПЕК, найбільшим членом якої є Саудівська Аравія, Росія та інші виробники нафти домовилися про найбільше зниження видобутку нафти.
До історичної угоди вперше приєдналися США, які завдяки сланцевій революції стали одним з найбільших виробників нафти у світі. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Міжнародна міжурядова організація ОПЕК з'явилася в 1970-х роках і потрясла світ, оскільки на власний розсуд керувала нафтовим вентилем і стала володарем кон'юнктури розвинених країн.
Але в останні роки впливовість ОПЕК знижувалася, а коли США стали найбільшим нафтовиробником світу після "сланцевої революції", організація опинилася на межі.
У 2017 році до них приєдналася Росія, і з'явився формат ОПЕК+. Однак співпраця обірвалася місяць тому. З того моменту ціни на нафту почали стрімко падати - з 51 долару 4 березня до 32 доларів за барель 9 березня.
У березні 2020 року ОПЕК на чолі із саудитами запропонувала скоротити видобуток додатково на 1,5 мільйона барелів, щоб прибрати з ринку надлишок нафти.
Росія відмовилася піти на подальше зниження виробництва. У відповідь ОПЕК не стала продовжувати попередні домовленості, що означало зняття всіх обмежень з 1 квітня.
Після зриву угоди Саудівська Аравія - фактичний лідер ОПЕК - запропонувала своїм клієнтам великі знижки. ЗМІ почали говорити про початок "цінової війни" на ринку нафти.
Посередником у переговорах між Москвою, Ер-Ріядом і Мехіко, покликаних стабілізувати ціни на нафту, виступив президент США Дональд Трамп. Раніше американські нафтовики ніколи не брали участі в подібного роду домовленостях.
Тепер ринку нафти в традиційному сенсі більше не існує, зазначає видання Die Welt. Нова "державно-капіталістична" співпраця його скасовує. Країнам, у яких немає своєї нафти, слід відмовитися від сировини на користь альтернативних джерел енергії, підкреслює Die Welt.
Кувейт, Саудівська Аравія і ОАЕ погодилися скоротити видобуток на додаткові 2 мільйони барелів. Країни G20 домовилися про скорочення на 3,7 мільйона барелів.
Для Росії повернення в угоду означає скорочення виробництва нафти темпами, небаченими з початку 1990-х років - на 8,4 відсотка, відзначає Коммерсантъ.
В абсолютному вираженні скорочення видобутку нафти РФ складе близько 46,6 мільйона тонн - більше падіння спостерігалося в російській сучасній історії тільки за підсумками 1992 року.
Участь США в угоді - принципове питання для президента Росії Володимира Путіна, пише Bloomberg, посилаючись на обізнані джерела. Серед причин: подача угоди перемогою, а не поразкою Москви, а також надія на поступки щодо санкцій.
Однак багато західних видань, наприклад Foreign Policy, усе ж говорять про програш Росії в ціновій війні із саудитами.
Співвласник російської нафтової компанії Лукойл Леонід Федун порівнює угоду з Брестським миром, "коли більшовики в 1918 році були змушені піти на принизливу і важку операцію з Німеччиною".
В інтерв'ю РБК він сказав, що для російських нафтовиків зниження видобутку на 2,5 мільйона барелів на добу - це шок, але без угоди видобуток впав би на 50 відсотків. Завдяки угоді ціна на нафту залишиться в діапазоні 30-40 доларів, і Росія буде отримувати 70-80 мільйонів доларів в день, зазначив він.
У Кремлі ж кажуть, що угода ОПЕК+ дуже важлива, оскільки допомогла уникнути хаосу на нафтовому ринку.
Вартість нафти падає, незважаючи на історичну угоду // Фото: EPA
При цьому скорочення видобутку в прогнозованому майбутньому не призведе до зростання нафтових котирувань, говорять експерти. Ціни на нафту, відповідно до більшості прогнозів, у середньому до кінця року навряд чи істотно перевищать 30 доларів за барель.
Торги 13 квітня відкрилися падінням цін на нафту марки Brent на 1,8 відсотка - до 30,9 долара за барель. Незабаром котирування виросли до 32,88 долара, але повернулися до падіння. Останній раз настільки низькі ціни спостерігалися у 2003-2004 роках.
Така реакція ринку пояснюється двома факторами. По-перше, останні п'ять років ринок був переповнений нафтою. По-друге, пандемія коронавірусу привела до жорстких карантинних заходів з боку багатьох країн, наслідком чого стало небачене в історії падіння попиту на нафту - на 15-30 відсотків, за різними підрахунками.