На тлі торгової війни з США і спаду у світовій економіці через пандемію COVID-19 Пекін терміново шукає шляхи виходу з кризи.
Китай стане єдиною великою економікою, яка закінчить 2020 рік з ростом ВВП, а не падінням, незважаючи на те, що пандемія коронавірусу почалася саме в цій країні.
На шляху виходу з коронокризи, яка посилилася
торговельною війною з США, Китай вирішив кардинально переорієнтувати економіку.
Корреспондент.net розповідає подробиці.
Технологічна держава із середнім класом
Зараз світова економіка переживає пік відновлення після кризи, викликаної карантином в рамках боротьби з поширенням пандемії коронавірусу, пише агентство Bloomberg з посиланням на експертів.
В умовах пандемії уряди вже вклали трильйони доларів в заходи підтримки. Завдяки цьому в США в серпні різко знизився рівень безробіття і покращилася ситуація на ринку житла, у Китаї відновлюється економіка, а в Німеччині зростає виробництво.
Крім того, ринки, що розвиваються, отримали "перепочинок" через
падіння курсу долара, вказало агентство.
Однак зберегти позиції буде непросто, попередили експерти. Влада повинна активізувати зусилля щодо стимулювання економіки в той час, як багато хто вже готовий призупинити заходи підтримки, введені у зв'язку з пандемією, відзначили вони.
Оновлений світовий макропрогноз рейтингового агентства Fitch припускає, що вже в 2021 році глобальне зростання в цілому компенсує спад через епідемію COVID-19.
Однак, незважаючи на поліпшення загальних оцінок на тлі більш швидкого відновлення економік від кризи, в 2021 році наслідки спаду повністю подолає лише КНР.
Другий квартал цього року Китай закінчить зі зростанням ВВП на 3,2 відсотка, у річному вираженні - 2,7 відсотка. При цьому в наступному році, як очікує Fitch, китайська економіка підніметься на 7,7 відсотка.
У серпні уряд Китаю оголосив про намір в найближчі роки кардинально переорієнтувати свою економіку. Йдеться про зниження залежності від експорту і перехід до стимуляції внутрішнього попиту на китайські товари і послуги. Концепція отримала назву "внутрішня циркуляція".
Зараз у Китаї, де ще кілька місяців тому вдалося локалізувати поширення коронавірусу, споживачі, як і раніше, неохоче витрачають гроші, а найбільші банки повідомили про максимальне падіння прибутку за більш ніж 10 років через зростання безнадійних боргів.
Пекін уже багато років намагається сформувати середній клас, щоб збільшити внутрішнє споживання, але поки всі його спроби провалювалися. У 2019 році цей показник в КНР склав менше 40 відсотків ВВП в той час, як в Америці - 66 відсотків.
Для стимуляції внутрішнього споживання необхідне істотне зростання купівельної спроможності працівників промисловості і галузі, пише китайське державне видання Global Times.
Щоб доставити в переважно бідні сільські регіони "
китайське економічне диво" і споживчі товари, уряд буде вкладатися в розвиток інфраструктури.
Однак аналітик банку Commerzbank Бернд Вайденштайнер, який недавно опублікував дослідження на цю тему, скептично налаштований по відношенню до нової концепції Пекіна.
"Велика різниця в доходах населення і демографічні проблеми - зокрема, скорочення чисельності працездатного населення, будуть перешкоджати зростанню внутрішнього споживання - особливо з урахуванням того, що через низький рівень пенсійного забезпечення жителі країни будуть, як і раніше, намагатися відкладати пристойні суми на майбутнє", -
цитує його
DW.
Подібну думку поділяє й американський економіст Майкл Петтіс, який багато років викладав у Пекінському університеті. Якщо концепцію внутрішньої циркуляції вийде втілити, то зростання внутрішнього споживання негативно позначиться на товарообігу КНР із зарубіжними країнами, пише він на сторінках авторитетної газети Financial Times.
Стрімке зростання китайської економіки пояснюється низькою оплатою праці і відсутністю системи соціального захисту, пояснює Петтіс. Щоб підвищити внутрішнє споживання, потрібні високі зарплати, а вони, у свою чергу, призведуть до підвищення цін на китайські товари, що знизить їхню конкурентоспроможність на світовому ринку, резюмує експерт.
У плані китайської влади також говориться, що Піднебесна має перетворитися з постачальника дешевих товарів на виробника високих технологій. До 2049 року Пекін планує стати лідером в цій сфері.
Нова стратегія є відповіддю Пекіна на політику американського лідера Дональда Трампа, спрямовану на роз'єднання економік Китаю і США.
Китай може бути змушений відвернутися від трьох "недружніх країн" - Сполучених Штатів, Канади й Австралії - і зосередити основну увагу на поглибленні співпраці з країнами Європи, Азії й Африки, зазначає Global Times.
Однак європейські ЗМІ звертають увагу на погіршення відносин Китаю і Європи, особливо в період пандемії COVID-19. Як стверджують журналісти, Євросоюз починає відвертатися від КНР.
Таку тенденцію спостерігає і Федеральне агентство зовнішньоекономічних зв'язків Germany Trade and Invest, яке вказало на "тренд щодо виведення виробництва з Китаю, який дедалі більше посилюється".
Експерти пов'язують охолодження відносин Європи та Китаю, зокрема, через торгову війну з США.
У середині червня Євросоюз і Китай домовилися до кінця 2020 року почати переговори про підписання двосторонньої інвестиційної угоди. Але під час відеосаміту, який пройшов тоді, стало зрозуміло, що сторони розходяться в думці з принципових питань.
Правда, вже 14 вересня на прес-конференції за підсумками онлайн-саміту ЄС-КНР глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що сторони домовилися запустити на постійній основі діалог високого рівня з питання цифрових технологій.
Передбачається, що в рамках цих контактів будуть обговорюватися не лише питання доступу на ринки, а й тема регулювання інноваційних технологій, зокрема робіт зі створення штучного інтелекту.