Будуємо АЕС. Як Україна вирішує кризу в енергетиціСюжет

Корреспондент.biz, 23 вересня 2020, 17:20
0
1078
Будуємо АЕС. Як Україна вирішує кризу в енергетиці
Фото: xaec.org.ua
Чинні перший і другий енергоблоки Хмельницької АЕС

Українська влада вживає невідкладних заходів щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері.

 
Президент Володимир Зеленський підписав указ Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері і подальший розвиток ядерної енергетики, що має вирішити сформовану на ринку кризу. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
 

Менше "зелені", більше атома

 
В останній рік Україна переживає найбільшу у своїй історії кризу енергетичної галузі, кажуть в міністерстві енергетики та захисту навколишнього середовища.
 
"У нас повна економічна, фізична і паливна розбалансованість галузі. У ситуації, що склалася, на жаль, немає простих рішень", - говорила в.о. глави Міненерго Ольга Буславець.
 
Причин ситуації, що склалася, в Міненерго називають кілька:
 
  • падіння електроспоживання через теплу зиму і спад промисловості. Ці фактори також посилилися карантином, введеним у рамках боротьби з пандемією коронавірусу;
  • стрімке зростання виробників електроенергії з поновлюваних джерел електроенергії;
  • втрата потужностей для балансування перепадів споживання через безсніжну зиму і суху весну;
  • імпорт електроенергії з Білорусі та Росії.
 
Щоб нівелювати один з факторів, Верховна Рада в липні прийняла компромісний законопроект "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" №3658, який урізав тарифи для виробників альтернативної енергетики.
 
Ця галузь стала проблемною, коли привабливість ринку альтернативної енергетики з боку інвесторів і можливість отримати "зелений" тариф без аукціонів призвели до значного зростання частки виробників електроенергії з поновлюваних джерел електроенергії.
 
Однак на державному рівні фінансування виплат за "зеленим" тарифом не забезпечує в необхідних обсягах. Це призвело до багатомільярдного боргу. Щоб його погасити, з 1 серпня підняли тариф на передачу електроенергії.
Основна місія прийнятого тоді законопроекту полягала в зниженні "зеленого" тарифу, за яким національна компанія Укренерго купує електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел. Він був підписаний президентом 31 липня.
 
Законопроект в Європі оцінили позитивно, але заявили, що криза може зберегтися через невдоволення багатьох інвесторів. Про це докладно - в матеріалі Як "зелений" тариф відіб'ється на вартості світла.
 
Вся ситуація в особливо скрутне становище поставила держкомпанію НАЕК Енергоатом - оператора чотирьох українських атомних електростанцій. Компанію зробили основним донором дешевого тарифу для населення і компенсації за "зеленим" тарифом.
 
Борг перед Енергоатомом за відпущену електроенергію на початок липня становив майже 20 мільярдів гривень. Це призвело до того, що компанія не може розрахуватися з підрядниками, які, своєю чергою, накопичують борги із зарплати перед своїми працівниками.
 
22 вересня Володимир Зеленський підписав указ Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері і подальший розвиток ядерної енергетики, згідно з яким Енергоатом має перейти під управління Кабінету Міністрів.
 
Наразі підприємство належить до сфери управління міністерства енергетики. Передати Енергоатом до сфери управління Кабміну з ініціативи Мінекономіки намагалися в 2018 році, проте уряд відхилив таке розпорядження.
 
Президент наказав удосконалити управління Енергоатомом, зокрема прискорити проведення його корпоратизації.
 
В указі також йдеться, що уряд має вжити заходів, які покриють заборгованість перед виробниками електроенергії держсектора економіки і забезпечити недопущення виникнення такої заборгованості в подальшому.
 
Крім того, Кабмін має розробити довгострокову програму розвитку атомної енергетики в рамках реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2035 року "Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність".
 
Згідно з указом, президент дав уряду два місяці, щоб розробити і внести до парламенту законопроект про проектування та будівництво третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС.
 
Будівництво четвертого блоку ХАЕС / xaec.org.u
 
Хмельницька АЕС розташована на території Хмельницької області в місті Нетішин. У складі ХАЕС працюють два енергоблоки (ВВЕР-1000) загальною потужністю 2000 МВт (підключені в 1987 і 2004 роках). Основне призначення станції - покриття дефіциту електричних потужностей у західному регіоні України.
 
Близько десяти років тому Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут Енергопроект розробив для ХАЕС проект техніко-економічного обґрунтування спорудження третього і четвертого енергоблоків.
 
Відзначимо, що зараз в Енергетичній стратегії до 2030 року говориться, що ядерно-енергетичний комплекс у найближчі 20-30 років гратиме стратегічну роль у забезпеченні енергетичної безпеки України.
 
 
У рамках виконання "дорожньої карти з ядерної безпеки" Меморандуму між Україною та ЄС була перевірка стану ядерної безпеки енергоблоків українських АЕС, яка показала, що вони відповідають більшості вимог, передбачених стандартами безпеки МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії при ООН).
 
Неповна відповідність зазначеним стандартам було виявлено в таких сферах, як атестація обладнання, розгляд важких аварій та проектних запасів сейсмостійкості.
 
 
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
СПЕЦТЕМА: Тарифи в Україні
ТЕГИ: Тарифы ЖКХэнергетикаэлектроэнергияАЭСатомная энергетикаядерная энергетикаВладимир Зеленский
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах