Угода передбачає лібералізацію торгівлі в Південно-Східній Азії, яка сприятиме її "економічному процвітанню".
Китай у розпал торгової війни з США уклав з 14 державами угоду про Всебічне регіональне економічне партнерство. Його ратифікація призведе до створення
найбільшої у світі зони вільної торгівлі. Документ як розширює вплив Пекіна, так і є для нього стримуючим фактором.
Корреспондент.net розповідає подробиці.
Скувати Китай, що бурхливо розвивається
15 листопада під час онлайн-саміту Асоціації держав Південно-Східної Азії Бруней, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М'янма, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Китай, Японія, Південна Корея, Австралія і Нова Зеландія підписали угоду про створення зони вільної торгівлі.
Переговори про ВРЕП велися з 2013 року. Індія вийшла з переговорів про ВРЕП рік тому, як повідомлялося, через вимоги знизити мита для ввезення сільгосппродукції і побоювання припливу дешевих китайських товарів. Однак учасники угоди все ще очікують приєднання Індії.
Спочатку це економічне об'єднання розглядалося як китайська "противага" транстихоокеанському партнерству, яке до приходу Дональда Трампа в Білий дім було однією із двох основних зовнішньоторговельних ініціатив США. Цей пакт передбачає повне скасування митних зборів на товари і послуги в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Об'єм внутрішньої валової продукції оцінюється в 28 трильйонів доларів, що становить 32 відсотки від загального світового обсягу.
Це трохи менше, ніж частка Євросоюзу (33 відсотки), але експерти впевнені, що показник ВРЕП найближчим часом зросте. На території країн-учасниць угоди проживають 2,2 мільярда осіб.
Угода передбачає "лібералізацію торгівлі в регіоні, яка сприятиме його економічному процвітанню".
Різноманітний склад учасників, які разом володіють максимальним потенціалом для розвитку, надасть нового імпульсу розвитку та процвітанню в регіоні, а також внесе вклад у відновлення і зростання світової економіки, каже прем'єр Держради КНР Лі Кецян.
Він висловив надію, що сторони-учасниці в найкоротші терміни завершать свої внутрішні процедури затвердження документа, щоб торговельна угода вступила в силу і "почала приносити користь".
В угоді йдеться про зниження мита за більшістю категорій товарів (усього щодо 92 відсотків позицій), але з різними застереженнями. Так, Японія зберігає мита на ввезення окремих сільгосппродуктів.
У документі також вироблені правила, які діятимуть у сфері інтелектуальної власності й електронної комерції. Передбачається підвищення частки можливого іноземного капіталу.
При цьому угода не включає вимоги до екологічності товарів і захисту прав працівників.
Експерти відзначають, що поява ВРЕП на тлі торгової війни зі Сполученими Штатами - великий успіх комуністичного керівництва в Пекіні. Вони прогнозують, що цей договір посилить економічну інтеграцію Азіатсько-тихоокеанського регіону і протидію протекціоністських тенденцій.
Китаю угода дає шанс ще більше розширити свій економічний вплив у регіоні. ВРЕП дозволить Китаю стати флагманом глобалізації та багатостороннього співробітництва, вважає Ґарет Лезер, економіст з аналітичного центру Capital Economics, який спеціалізується на Азії.
"Пекін опиняється в більш вигідній позиції, що дозволяє в значній мірі визначати регіональні правила торгівлі", - цитує експерта видання Handelsblatt.
Аналітики при цьому застерігають від занадто високих очікувань від угоди. Для повного вступу договору в силу будуть потрібні роки, каже Лезер. Крім того, у внутрішньоазійській торгівлі митні збори здебільшого вже є дуже низькими.
"На відміну від США, сусіди Китаю змирилися з цією майбутньою зміною світового економічного лідера. Вони мислять у довгостроковій перспективі і розуміють, що холодна війна для них - не варіант. Вони вважають за краще за допомогою співпраці скувати Китай", -
вважає Мартін Фріц, кореспондент DW у Токіо.
Виходячи з цієї точки зору, навіть союзники США - Японія, Південна Корея, Австралія і Нова Зеландія - підписали найбільшу у світі торговельну угоду, зазначає він.
Беручи участь у ВРЕП, вони отримуватимуть вигоду зі зростаючої економічної потужності Китаю, не мирячись при цьому з перспективою стати через кілька десятиліть васалами Пекіна.
Зокрема, Південна Корея і Японія мають чималий досвід у тому, щоб, з одного боку, підтримувати інтенсивні економічні відносини з Китаєм, а з іншого - зберігати політичну дистанцію, пише Фріц.
Замість того, щоб ізолювати Пекін, вони вважають за краще підтримувати діалог, щоб мати можливість впливати на розвиток подій на свою користь.
"Підписавши договір ВРЕП, і сусіди Китаю сигналізують про своє бажання зміни стратегії США. Це можна розцінити як перемогу Китаю, але можна назвати і політичним реалізмом", - зазначає журналіст.