З 1 січня, після дев'ятимісячної заборони, відновлено імпорт електроенергії з Білорусі в Україну. Що стоїть за цим рішенням - у матеріалі DW.
Після перерви, що тривала лише 9 місяців, українські компанії з початку нового року відновили імпорт електроенергії з Білорусі. Згідно з оприлюдненими на сайті "Укренерго" результатами добового аукціону 1 січня, закупівлю почали здійснювати компанії, які пов'язують із бізнесменом і депутатом Верховної Ради Максимом Єфімовим та оліграхом Віктором Пінчуком. Починаючи з 3 січня купувати електрику в Білорусі почала й компанія "Еру Трейдінг", яка належить американській "Еру Корпорейшн".
Імпорт електроенергії з Росії та Білорусі був заборонений 8 квітня 2020 року постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Такий крок обґрунтовувався значними проблемами балансування енергосистеми України та обмеженням внутрішньої генерації. Рішення стало можливим після ухвалення Верховною Радою закону "Про ринок електричної енергії", який наприкінці 2019 року підписав президент України Володимир Зеленський.
Саме положення цього закону дали повноваження НКРЕКП тимчасово, до 31 грудня 2020 року, анулювати результати аукціонів на доступ до міждержавних перетинів з державами, які не є сторонами Енергетичного Співтовариства. Зокрема, з Росії та Білорусі. Однак, вже з 1 січня 2021 року законних підстав для обмежень імпорту/експорту електроенергії не існує, зазначили в "Укренерго".
Демпінг ринку?
Повернення до імпорту електроенергії з Росії в 2019 році спровокувало найбільшу за всю історію країни кризу на енергоринку, вважає голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець. "Це сприяло завданню рекордних збитків державним енергетичним компаніям. Не було затребуване вітчизняне вугілля і більшість українських шахт навесні 2020 року вийшли в режим вимушеного простою", - зазначив він.
Така ситуація виникла через демпінг ринку з боку Білорусі та Росії, які хочуть підірвати українську генерацію, котра не витримавши низьку ціну змушена буде закривати частину потужностей, вважає директор енергетичних програм київського Центру Разумкова Володимир Омельченко. "Після цього Білорусь та Росія значно підвищать ціни. Таку історію ми проходили в кінці 1990-х, коли були створені штучні привабливі умови для імпорту нафтопродуктів, що знищило українську нафтопереробну галузь", - зазначив він у коментарі DW. Тому відкривати ринок навіть для однієї з цих країн небезпечно, тим паче, що через Білорусь може йти російська електрика, застерігає Омельченко.
Білоруська АЕС у Гродненській області
З такою оцінкою погоджується і колишня очільниця міністерства енергетики України Ольга Буславець. Вона вважає, що задоволення короткострокових інтересів трейдерів та промислових споживачів завдяки відновленню імпорту електроенергії з Білорусі поставить під загрозу енергетичну безпеку України.
Натомість голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус драматичні оцінки відкидає і наголошує, що немає підстав говорити про демпінг з боку Білорусі, оскільки Мінськ продає електрику через систему аукціонів. Та й взагалі, імпорт не винен в зупинці шахт та енергокризі, додає Герус. "Причина полягає, по-перше, в активному будівництві зеленої генерації, яка за останні роки збільшилася утричі. При цьому споживання суттєво не зросло. Більше того, була тепла погода, а промисловість падала", - зазначив він у розмові з DW, додавши, що частку імпорту була дуже малою, щоб мати вплив. За даними системного оператора "Укренерго", частка імпорту від споживання в 2020 році становила 1,56 відсотка та 1,79 відсотка - в 2019 році.
Міжнародний контекст
Відкриваючи ринок електроенергії для Білорусі в 2021 році, Україна порушує солідарність з європейськими партнерами, переконує Омельченко. Раніше бойкот білоруській електриці оголосили Литва, Латвія та Естонія. Хоча єдиної позиції Євросоюз з цього приводу поки не має. Наприкінці грудня офіційні особи ЄС відвідали Білорусь, щоб перевірити безпеку атомної електростанції, але результати візиту поки невідомі.
Омельченко впевнений, що закупівля електроенергії з Білорусі вплине на плани зі синхронізації енергосистем України та Європи ENTSO-E (Платформа Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії - Ред.), оскільки напередодні об'єднання українська енергосистема має пропрацювати автономно. "Енергосистеми країн Євросоюзу та Євразійського економічного співтовариства - несумісні. Тому не можна буде інтегруватися в ENTSO-E, купуючи електроенергію в Білорусі чи Росії", - зазначив експерт.
Втім, як повідомив DW головний диспетчер "Укренерго" Віталій Зайченко, час ще є - перед синхронізацією енергосистеми з ЄС, яка запланована на в 2023 рік, у 2022 році Україна повинна пропрацювати ізольовано від інших країн лише два періоди від трьох до семи днів. "Якщо все буде успішно, то ми від’єднаємося від Росії та Білорусі. Тоді компанії фізично не зможуть купувати електрику ніде крім ENTSO-E", - зазначив він.
Зміцнювати енергобезпеку чи розширювати конкуренцію?
Потрібно розрізняти питання енергетичної безпеки, політичної доцільності та ринку, сказав у коментарі DW київський експерт з енергетики Геннадій Рябцев. "Я вважаю, що політично недоцільно купувати електроенергію в Білорусі та Росії. Але кожен суб'єкт господарювання обирає постачальника виходячи з економічних міркувань", - вважає він.
Герус переконаний, що коли імпорт з однієї країни не перевищує 5 відсотків споживання, то він не становить загрози енергетичній безпеці України. "Цього недостатньо, щоб вплинути на українських виробників, але має психологічний ефект, унеможливлюючи цінові змови", - вважає він.
Єдиної позиції щодо імпорту електрики з Білорусі немає. Перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та комунальних послуг Олексій Кучеренко зареєстрував проєкт закону про подовження заборони на імпорт електроенергії з Росії та Білорусі до 31 грудня 2021 року. Герус пояснює це тим, що в комітеті у всіх різні інтереси. "Деякі мають позицію, яка збігається з вигодою для компаній Ріната Ахметова. Тому Кучеренко й зареєстрував законопроєкт. Він не розглядався ще в комітеті і я поки не знаю коли це станеться", - каже він. Однак, якщо обмежити конкуренцію на ринку, то наслідком цього буде загроза чергового підвищення тарифів, застерігає Герус.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet