Два місяці регульованих цін на газ - час для споживачів зорієнтуватись на новому для них ринку блакитного палива. На що слід зважати при зміні газопостачальника, в інтерв'ю DW розповів експерт DiXi Group Андрій Урста.
Внаслідок протестів в Україні, викликаних подорожчанням газу для населення, уряд у Києві встановив тимчасову граничну межу для тарифів на блакитне паливо. Але споживачам розслаблятися не варто. Два місяці дії регульованої ціни на газ - найкращий час обрати надійного газопостачальника, вважає, зокрема, аналітик DiXi Group Андрій Урста, до якого DW звернулась з проханнями відповісти на кілька запитань, пов'язаних з можливістю для населення вільно обирати та змінювати постачальника газу. На його думку, вибір слід робити не тільки за привабливою ціною…
Deutsche Welle: Пане Урста, в чому глибинні причини відновлення державного регулювання ринку газу вже за кілька місяців після його запуску?
Андрій Урста: За даними опитувань, напередодні опалювального сезону майже 55 відсотків респондентів нічого не знали про лібералізацію на ринку газу. Не факт, що 44,9 відсотків опитаних, які відповіли ствердно, розуміли можливості відкритого ринку, зокрема право вільно змінювати постачальника. Уряд, на жаль, не зробив відкриття ринку газу пріоритетом своєї інформаційної політики.
Існуючі постачальники - газзбути - були радше зацікавлені в збереженні статусу-кво. Який сенс постачальникам групи "Регіональна газова компанія", яка має 73 відсотки на роздрібному ринку, афішувати можливість переходу до іншого постачальника? Зацікавленими в інформуванні споживачів виявились тільки нові гравці на цьому ринку. Аналітичний центр DiXi Group розробив інструмент "Газотека" для порівняння цінових пропозицій постачальників, а також брошуру-інструкцію з використання ринку газу.
Навіть ті, хто намагався змінити постачальника і платити менше, наразилися на перешкоди газзбутів та облгазів. Повідомлялося про незаконні нарахування боргів за "температурними коефіцієнтами", погрози відключення від розподільної мережі.
Крім того, є така проблема, як енергетична бідність. "Тарифні майдани" і, як наслідок, повернення до державного регулювання цін на роздрібному ринку, значною мірою спричинені неможливістю значної частини населення оплачувати рахунки й підтримувати належну температуру у власних домівках. За даними Держстату, станом на 2019 рік 21,8 відсотки домогосподарств не можуть цього забезпечити. Уряд має визначити, хто підпадає під категорію "вразливих споживачів", які можуть претендувати на допомогу від держави. Такою допомогою могли би стати не тільки субсидії, а й такі поширені в ЄС заходи, як заборона на відключення, допомога в енергоефективності, відстрочка платежів.
Чи мають зараз економічні переваги ті споживачі, які змінили газопостачальника раніше чи підписалися на річний тариф? На початку вересня 2020-го можна було знайти пропозицію - 4,70 гривень за кубометр із ПДВ на цілий рік…
Безперечно, споживач, який обрав річний продукт, зараз у виграші. Максимальна роздрібна ціна, встановлена урядом на лютий-березень, становить 6,99 грн за кубометр, і поки тільки 8 постачальників запросили на лютий дещо нижчу ціну - 6,79-6,98 гривень. За річним тарифом споживач має шанс платити менше взимку, коли вартість газу через високий попит вища. Але влітку ціни на газ через скорочення попиту падають, але не для тих, хто на річному контракті. Тому більшість віддавала перевагу місячним тарифам. Це було вигідніше. Так, у серпні 2020 року пропозиція "Нафтогазу України" за тарифом "Місячний" становила 3,24 гривень за кубометр газу, а за тарифом "Річний" - 4,73 гривні. На початку вересня ціни за обома пропозиціями майже зрівнялись, але вже 16 вересня вартість газу в "Річному" пакеті зросла до 5,24 гривень. В листопаді аналогічна ситуація, хоча розрив між пропозиціями зменшився. За річним тарифом ціна змінювалась тільки для нових клієнтів.
На що треба зважати споживачам під час підписання річного чи місячного тарифу?
Перш за все, варто дізнатись, як довго компанія працює на ринку. До нових гравців слід придивитися уважніше. По-друге, варто зрозуміти економічний стан постачальника. За привабливою ціною можуть ховатись борги або хитке фінансове становище компанії. Фінансові результати й звітність компанії мають публікуватися на офіційному сайті постачальника. Третє - власне терміни та умови оплати за газ. Вигідніше, щоб умови передбачали оплату за фактом поставки газу: наприкінці місяця, якщо обрано контракт із щомісячною зміною ціни, або з розділенням платежів за річним або сезонним контрактом. Передоплата не найкращий варіант для споживача. Четверте - наявність інструментів взаємодії з клієнтами: "гарячої" лінії, месенджерів, інших каналів комунікації. Важливими є також простота обслуговування, наявність кількох варіантів подачі заяви на приєднання тощо.
До кінця березня уряд встановив для всіх постачальників регульовані ціни. Чи варто просто зараз змінювати газопостачальника?
Ціна - не єдиний чинник вибору постачальника. Не слід забувати і про можливість сплачувати рахунки та передавати показники лічильника онлайн, функціональність персонального кабінету споживача, вичерпність інформації про ціну та її складові, а також у цілому клієнтський досвід взаємодії з постачальником. Тимчасові заходи уряду можна сприймати як можливість для детального вивчення постачальників, їхніх переваг і недоліків.
Економічних причин для продовження "тарифних протестів" наразі нібито вже нема, але вони не вщухають. Чому так?
Тут є кілька причин. По-перше, урядові обмеження ціни набудуть чинності тільки в лютому. Тобто платіжки за січень прийдуть ще за "старими" цінами. Також очікуються рішення щодо інших тарифів - на розподіл газу, на послуги з теплопостачання, можливо, будуть відновлені пільги для споживачів електроенергії. По-друге, на тлі карантинних заходів могла поглибитись проблема енергетичної бідності. Для найбільш вразливіших споживачів ціна у 6,99 гривень за кубометр газу може бути занадто велика. Ще більшою вона здається на тлі популістських заяв окремих політиків, які говорять про можливість встановлення ціни на рівні трьох гривень. У людей складається враження, що ціна на газ може бути штучно знижена без будь-яких подальших наслідків. Проте, наслідки є завжди. Саме лише припинення дії постанови уряду про покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на постачальників природного газу з 1 серпня 2020 року вже коштувало Кабміну 32 мільярди гривень, які були нещодавно компенсовані "Нафтогазу України".
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet