Фото: Getty
Світ має намір скоротити споживання вугілля
Багато великих споживачів пообіцяли на кліматичному саміті відмовитися від вугільної генерації.
На всесвітній конференції ООН із захисту клімату в Глазго 190 країн та організацій пообіцяли відмовитися від вугілля – найбільшого забруднювача атмосфери на планеті та основного чинника глобального потепління.
Україна, де вугільна генерація займає суттєву частку у генерації енергії, також приєдналася до цієї важливої ініціативи. Кореспондент.net розповідає подробиці.
Кінець історії вугілля
На тлі енергетичної кризи 190 країн та організацій, серед яких і найбільші споживачі вугілля, пообіцяли на кліматичному саміті ООН, що проходить у шотландському Глазго з 31 жовтня по 12 листопада, відмовитись від його використання.
До цієї ініціативи, зокрема, приєдналися такі країни, як Канада, В'єтнам, Чилі, Польща, яка зараз
позивається до Євросоюзу через свою вугільну шахту Туров, яка заважає Чехії, а також Україна, яка останнім часом переживає гострий дефіцит вугілля.
Українські ТЕС, які працюють переважно на вугіллі, виробляють понад третину електрики в країні. Однак, на відміну від АЕС, що забезпечують більше половини електрогенерації, вони дають змогу балансувати енергетичну систему в періоди пікового навантаження. Незважаючи на це, перед початком опалювального сезону вугілля запасли лише чверть від необхідного.
Найбільші економіки світу повинні відмовитися від вугільної генерації до 2030 року, менші - до 2040 року. За даними міжнародної організації Powering Past Coal Alliance, Україна заявила про готовність відмовитись від вугілля до 2035 року.
Угода також передбачає відмову від інвестицій у вугільну енергетику як усередині країни, так і за кордоном поряд із припиненням будівництва нових вугільних електростанцій.
Однак найбільші країни за масштабами вугільної генерації – Китай, Австралія, Індія, США – цю ініціативу не підтримали, тому експерти сумніваються у достатній ефективності досягнутої угоди.
Крім того, експерти кажуть, що для боротьби зі зміною клімату розвинуті економіки мають відмовитись від вугілля до 2030 року, а не протягом цього десятиліття. На їхнє переконання, ця угода є дещо запізнілою.
"Ця угода дуже далека від обіцянок взагалі відмовитися від використання викопного палива протягом цього десятиліття", - заявив глава делегації Greenpeace Хуан Пабло Осорніо.
Але уряд Великобританії наполягає, що країни, які підписали угоду, швидко збільшать масштаби впровадження екологічно чистої енергетики.
"Сьогоднішній день знаменує собою важливий момент у наших глобальних зусиллях з боротьби зі зміною клімату, оскільки країни з усіх куточків світу об'єднуються в Глазго, щоб заявити, що вугілля не відіграє жодної ролі в нашому майбутньому виробництві електроенергії", - заявив міністр підприємництва, енергетики та промислової стратегії Британії Квасі Квартенг.
За даними Міжнародної енергетичної агенції, використання вугілля є однією з найбільших причин викидів парникових газів, а використання палива, що забруднює довкілля, відновилося після тимчасового зниження викидів, спричиненого минулорічними карантинами.
Частка вугільної генерації у світовому електроенергоміксі становила 37 відсотків станом на 2019 рік. Мета угоди, досягнутої в Глазго, - залишити вугілля в історії. Вона була ключовою для Великобританії як господаря саміту, завдання якого - поставити світ на шлях
обмеження глобального потепління до 1,5 градуса за Цельсієм, про що йдеться у Паризькій угоді.
Незадовго до саміту вчені Швеції та Норвегії опублікували результати дослідження, згідно з яким дотримання Паризької угоди вимагатиме від великих країн безпрецедентної відмови від споживання не лише вугілля, а й газу, на який багато країн, таких як Німеччина, роблять основну ставку в переході до вуглецевої нейтральності.
Дослідники, чия робота опублікована в журналі One Earth, проаналізували епізоди скорочення використання викопного палива у 105 країнах у період 1960-2018 років.
Дослідники також дійшли висновку, що для запобігання серйозним кліматичним змінам найсильніше має знижуватися споживання вугілля в Азії та країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (на ОЕСР припадає 60 відсотків світового ВВП).