Америка скоординувала свої дії з іншими країнами-споживачами, щоб вирішити проблему нестачі поставок, "оскільки світ виходить із пандемії".
Президент США Джо Байден оголосив про випуск 50 мільйонів барелів нафти зі стратегічного резерву. Разом із Вашингтоном таке рішення ухвалили інші країни-споживачі енергії, включаючи Китай, Індію, Японію, Південну Корею та Британію. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Байден підвищує рейтинг та тиск на ОПЕК+
Президент США Джо Байден 23 листопада оголосить про рішення задіяти стратегічний нафтовий резерв для зниження цін, і Міненерго відкриє доступ до 50 мільйонів барелів нафти.
"Сьогодні президент оголосить, що міністерство енергетики надасть доступ до 50 мільйонів барелів нафти зі Стратегічного нафтового резерву, щоб знизити ціни для американців і усунути невідповідність між попитом, що з'явився внаслідок пандемії, та пропозицією", - заявив Білий дім.
Зазначається, що внаслідок активного відновлення економіки США цього року наявний дохід американців збільшився майже на 100 доларів на місяць, незважаючи на те, що COVID продовжував ускладнювати відновлення економіки в усьому світі.
"Навіть у цьому випадку американські споживачі відчувають вплив підвищених цін на газ на бензоколонках і в рахунках за опалення їхніх будинків, і американські підприємства також, тому що пропозиція нафти не встигає за попитом", - йдеться у релізі Білого дому.
Робиться це для того, щоб допомогти компенсувати зростання цін на бензин. Як повідомив ABC News високопоставлений представник адміністрації президента США, Байден зіткнувся зі зростанням невдоволення споживачів напередодні свята Дня подяки.
Це вдарило по рейтингах як президента, так і інших представників Демократичної партії у Конгресі перед проміжними виборами наступного року.
У жовтні світові ціни на нафту зросли до нових багаторічних максимумів на тлі зростання світового попиту. У цей період ціна на американську нафту WTI піднімалася вище 85 доларів вперше із жовтня 2014 року.
"Американські споживачі - так само як і американські підприємства - відчувають вплив зростання цін на нафту на заправках та під час отримання рахунків за опалення, тому що пропозиція не встигає за попитом у міру виходу світової економіки з пандемії", - повідомили у Білому домі сьогодні.
Одночасно зі Сполученими Штатами частину нафти з резервів на ринки випустять Китай, Індія, Японія, Південна Корея та Великобританія.
"Це кульмінація консультацій, що тривали кілька тижнів із країнами по всьому світу, і ми вже бачимо, як ефект цієї роботи відбивається на цінах на нафту", - підкреслили в Білому домі.
Про можливу заяву Байдена про вивільнення частини нафти зі стратегічного нафтового резерву США раніше повідомляло агентство Bloomberg. Представник Білого дому Джен Псакі заявила, що адміністрація Байдена закликає ОПЕК збільшити видобуток, незалежно від того, чи використовуватиме вона стратегічний запас нафти.
Раніше провідні виробники з ОПЕК+ відхилили ініціативу Байдена наростити видобуток понад 400 тисяч барелів на добу щомісяця для боротьби з рекордно високими цінами на бензин у США.
При цьому джерела Bloomberg також повідомляли, що країни ОПЕК+ можуть змінити параметри своєї угоди щодо відновлення видобутку нафти, якщо один із великих імпортерів запустить розпродаж стратегічних нафтових резервів.
Співрозмовники видання вказували на те, що це може статися вже 2 грудня, коли відбудеться наступне засідання міністрів країн ОПЕК+.
Один зі співрозмовників агентства Reuters на запитання, навіщо звертатися до Індії, у якої стратегічні резерви досить малі, відповів, що головне тут - виявити солідарність. "Важливо, щоб найбільші споживачі дали зрозуміти ОПЕК+, що картель має змінити свою поведінку", - пояснило джерело.
На листопадовому засіданні члени організації домовилися не прискорювати нарощування видобутку нафти та не відходити від колишнього плану щодо щомісячного збільшення видобутку на 400 тисяч барелів на добу.
Як заявила Псакі 23 листопада, США продовжуватимуть чинити тиск на ОПЕК, щоб пропозиція нафти відповідала попиту.
"Незалежно від чогось, ми маємо намір продовжувати чинити тиск на ОПЕК, щоб забезпечити відповідність пропозиції попиту", - сказала речник Білого дому, зазначивши, що Вашингтон також продовжать чинити тиск на нафтові компанії, "які отримали рекордний прибуток".
Рішення президента США відкрити запаси нафти після того, як країни ОПЕК+ відкинули заклики до значного збільшення видобутку, знаменує собою дипломатичну перемогу США та кидає виклик владі із Саудівської Аравії, Росії та інших виробників, зазначає Bloomberg.
Це перший незапланований відбір сирої нафти зі стратегічних резервів США із 2011 року, коли громадянська війна в Лівії викликала стрибок цін. Резерви нафти у США вперше створили після нафтових криз 1970-х років.
Зараз рівень заповненості стратегічного резерву США впав до мінімального значення із 2003 року – 606,1 мільйона барелів. Такий обсяг сирої нафти США імпортує приблизно за півроку.
Міністерство енергетики США надасть доступ до виведення на ринки 50 мільйонів барелів зі Стратегічного нафтового резерву двома способами: 32 мільйони барелів будуть обміном протягом наступних кількох місяців, вивільняючи нафту, яка зрештою повернеться до Стратегічного нафтового резерву за кілька років.
"Біржа - це інструмент, адаптований до сьогоднішнього конкретного економічного середовища, коли ринки очікують, що майбутні ціни на нафту будуть нижчими, ніж вони є сьогодні, і допомагає негайно полегшити життя американцям та перейти до цього періоду очікувано нижчих цін на нафту. Біржа також автоматично передбачає поповнення стратегічних нафтових запасів із часом для задоволення майбутніх потреб", - йдеться у заяві Білого дому.
На думку експертів, американці практично одразу побачать різке падіння цін. Але більшого впливу можна буде очікувати приблизно за два тижні, коли заправні станції по всій країні знизять ціни.
Проте Боб МакНеллі, голова Rapidan Energy Group та колишній радник Джорджа Буша, попереджає про наслідки.
"Скоординований набіг на стратегічні запаси без геополітичних потрясінь - з метою вплинути на світові ціни на нафту - є фатальним прецедентом енергетичної політики, який може мати неприємні наслідки", - цитує його газета Financial Times.
Тим часом зростання цін на нафту до 83,5 долара за барель на торгах у вівторок свідчить про те, що надії на охолодження ринку поки що не виправдовуються. Останніми тижнями нафта продовжує дорожчати, а наприкінці жовтня у США вона опинилася на найвищій позначці за останні сім років (понад 86 доларів за барель).
Експерти зазначають, що рішення Байдена про розпродаж частини резерву може мати лише короткостроковий вплив на ринок, оскільки ціну нафти продовжують штовхати кілька різних факторів.
Серед них - пожвавлення економіки після пандемії, відсутність інвестицій у традиційну енергетичну інфраструктуру та не надто швидкий розвиток відновлюваних джерел енергії.