Фото: Getty Images
У Торговій палаті вважають недостатньо обґрунтованим рішення Укренерго щодо підвищення тарифів
Ініціювання компанією Укренерго підвищення тарифу на диспетчеризацію електроенергії на 273% та на передачу електроенергії на 84% викликало серйозні побоювання в об'єднань підприємців.
Рішення
Укренерго щодо підвищення тарифу на диспетчеризацію електроенергії недостатньо обґрунтоване. Про це заявили представники Українського національного Комітету Міжнародної торгової палати (lCC Ukraine) у відкритому листі до голови НКРЕКП Костянтина Ущаповського,
повідомляє Обозреватель.
Раніше в Укренерго повідомили про підвищення тарифу на диспетчеризацію з 62,13 до 232,0З грн/МВтгод, проте, на думку представників lCC Ukraine, ресурсу компанії достатньо для того, щоб утримати тариф у 2022 році.
"Предбачене проектом зростання загальних витрат зумовлене завищеним плановим обсягом закупівлі Укренерго допоміжних послуг, які зростають з 16,7 млрд грн у 2022 р. до 66,3 млрд грн проекту НКРЕКП (+296%). Згідно з обґрунтуванням, це викликано зростанням вартості резерву заміщення (робота на газі) з 4,6 до 8,6 млрд грн, проте таке зростання не можна пояснити ні зростанням цін на газ, ні з погляду обсягів споживання, що скоротилися через війну", - йдеться у листі.
Також автори листа зазначили, що реальні витрати Укренерго на ці цілі у 2021 р. склали 5,4 млрд грн, що на 40% менше, ніж закладено у тариф на диспетчеризацію електроенергії на 2021 рік.
Тобто, спостерігалося недовикористання коштів тарифу в обсязі 3,6 млрд грн. Ці гроші можна спрямувати на покриття всіх додаткових потреб оперативно-технологічного управління. Отже, до закінчення 2022 року тариф на диспетчеризацію електроенергії може залишатися на поточному рівні 62,13 грн/МВтгод", - вважають автори документа.
Якщо тариф все ж таки зросте, то український бізнес втратить 49,6 млрд грн у річному перерахунку, вказують в lCC Ukraine. Цей обсяг коштів міг би бути спрямований на відновлення пошкоджених потужностей виробництва, логістичних шляхів та інвестування.
"Вилучення цих коштів з обороту матиме вкрай негативні наслідки для національної економіки, яка з початку повномасштабного вторгнення вже скоротилася на 39,3%. Під час таких серйозних викликів державна політика має сприяти пожвавленню економіки та зниженню тарифного навантаження за рахунок оптимізації", - наголосили автори листа.