"Підключення банків, інших фінансових установах (небанківських надавачах платіжних послуг, які мають право відкривати платіжні рахунки) до інформаційної взаємодії буде обов’язковим", - йдеться в документі.
Законопроектом пропонується накладати арешт на депозити. Банківські установи на вимогу судового виконавця повинні не продовжувати депозитні договори, сповіщаючи виконавця про суму депозиту, а потім накладати арешт та передавати їх у рахунок погашення боргу.
"Перебування коштів боржника на вкладних (депозитних) рахунках не є підставою для відмови банком у зверненні стягнення на них", - зазначається в документі.
Після отримання банком постанови про арешт коштів боржника на вкладних (депозитних) рахунках не допускається продовження строку дії договору банківського строкового вкладу.
Банк здійснює перерахування коштів на рахунок виконавця у сумі, зазначеній у платіжній інструкції на примусове списання коштів, а залишок коштів (у разі його наявності) повертає боржнику у порядку, визначеному договором.
У разі наявності відомостей про власника транспортного засобу в Єдиному реєстрі боржників територіальні органи МВС відмовляють у вчиненні реєстраційної дії. Ця норма існувала і раніше, але зараз удосконалена.
Як відомо, до реєстру боржників може потрапити будь-який громадянин, якого в судовому порядку зобов'яжуть сплатити борг (комунальні послуги, аліменти, кредити тощо).
З травня таким боржникам арештовують банківські рахунки незалежно від суми боргу. Але можна повернути собі право користуватися сумою у розмірі двох мінімальних заробітних плат - 13400 гривень.
Нагадаємо, протягом 2022 року в Україні, коли на законодавчому рівні заборонили стягувати заборгованість за комунальні послуги, було
відкрито майже 52 тисячі судових справ щодо боржників з комуналки.