Фото: Reuters
Влада держав єврозони може втратити довіру до єдиної валюти - Goldman Sachs
Влада держав єврозони може втратити довіру до єдиної валюти і знову ввести в обіг національні грошові одиниці, вважає голова міжнародного інвестиційного банку Goldman Sachs Asset Management Джим О'Ніл.
Зокрема, Португалія, Ірландія, Фінляндія та Греція, як вважає експерт, більш охоче повернуться до власних грошових систем, ніж продовжать подальшу інтеграцію. Разом з тим він зазначив, що Європейський центробанк повинен більш наполегливо і чітко проводити свою роботу, оскільки це допоможе знизити напругу інвесторів.
"Німеччина хоче більшої фінансової інтеграції та більш жорсткого нагляду в цій області, тобто фактично мова йде про створення єдиного міністерства фінансів єврозони. Але мені важко уявити, що всі країни хочуть цього, особливо ті, що відчувають зараз серйозні проблеми (Греція )", - заявив О'Ніл.
За його словами, тільки економіка Німеччини, Франції та країн Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди та Люксембург) здатні нормально функціонувати в даних умовах, оскільки їхні обмінні курси були відносно рівними.
О'Ніл вважає, що європейському регулятору необхідно продовжити скуповувати державні облігації. Незважаючи на те, що з моменту поновлення даної програми він викупив боргових зобов'язань приблизно на $ 100 млрд, ставка на італійські облігації з 10-річним терміном обігу зросла з 6,38% до 7%.
Дана динаміка може говорити, що Італія - наступна країна, якій загрожує удар накопиченого боргового вантажу. Але поряд з цим, говорячи про дії ЄЦБ, О'Ніл підкреслив, що зайвий вплив банку на ринок може мати негативні наслідки.
Раніше заступник голови Єврокомісії Оллі Рен заявив, що Європа повинна бути готова до виходу Греції з єврозони.
Як повідомлялося, за підсумками завершеного в п'ятницю ввечері 4 листопада саміту країн G20 французький президент Ніколя Саркозі оголосив про збільшення ресурсів МВФ для надання допомоги як країнам, що розвиваються, так і єврозоні, що зіткнулася з безпрецедентною в своїй історії борговою кризою.
Нагадаємо, минулого року в Європі вибухнула криза суверенних боргів, коли, сильно заборгувавши, Греція більше не змогла позичати гроші на відкритому ринку і була змушена просити допомоги у міжнародних кредиторів. У рурку боргової кризи потім потрапили Ірландія, Іспанія і Португалія, на краю прірви опинилася і третя економіка Європи - Італія.
Країни у складі єврозони надають гарантії фонду EFSF, який виділяє кредити членам валютного блоку, які зазнають фінансових труднощів, таким як Греція. Але ряд держав, наприклад, Німеччина, заявили, що більше не хочуть давати грошей на порятунок.
* * *
У 2009 році Греція опинилася перед лицем найбільшої фінансової кризи через надзвичайно високі борги Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 року МВФ і ЄС виділили грецькій владі кредитну лінію у розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 року на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги понад існуючу програму. Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз і МВФ нададуть Афінам додаткове фінансування в розмірі 109 млрд євро.
Натомість керівництво Греції зобов'язалося здійснити ряд заходів, спрямованих на різке скорочення бюджетних витрат: зменшити зарплати, підвищити пенсійний вік, скоротити робочі місця, а також провести широку програму приватизації. Ці заходи вкрай непопулярні в грецькому суспільстві. З 2009 року в країні не припиняються масові страйки та інші акції протесту проти скорочення бюджетних витрат.