Фото: АР
Незважаючи на песимізм, німці не хотіли б розлучатися з євро
Лише 40% громадян Німеччини упевнені в тому, що через 10 років єдина європейська валюта все ще буде існувати, показують результати дослідження Allensbach Institute, опубліковані виданням Allgemeine Zeitung.
Однак, ще в кінці минулого року в життєздатності євро була впевнена половина респондентів.
Зазначимо, що єврозона ось уже четвертий рік страждає від кризи, викликаної борговими проблемами Греції. Так, Афіни вже 4 роки намагаються подолати рецесію і привести фінанси країни у відповідність до вимог Трійки - міжнародних кредиторів, від фінансової підтримки яких залежить економіка Греції.
Інший аналіз, опублікований провідним німецьким дослідницьким інститутом Bertelsmann Foundation, показує, що вихід Греції з єврозони може спричинити за собою глобальну економічну кризу з серйозними наслідками, чому необхідно запобігти будь-якими методами.
Як показує дослідження, близько 64% німців не вірять в те, що криза в Греції може бути вирішена, при цьому тільки близько третини респондентів переконані, що вихід Греції з єврозони надасть позитивний ефект.
Так, значна частина жителів Німеччини "вкрай стурбована" проблемами регіону і вважає, що найгірше ще попереду. Близько двох третин побоюються, що складнощі інших країн поширяться на ФРН, найбільш стабільну економіку і традиційного скарбника Європи.
Тим не менш, незважаючи на зростання песимізму, поки відсутні передумови відмови німців від євро і Європи - більшість опитаних все ж хотіли б зберегти євро.
"Хоча довіра до єдиної валюти досягла мінімуму, більшість не вважають повернення до національної валюти гарним рішенням", - наголошується в дослідженні.
Крім того, кожен четвертий німець вірить, що плюси членства в ЄС переважують мінуси.
Раніше повідомлялося, що саміт Європейського союзу, який відкривається в четвер увечері в Брюсселі, обговорить кроки в напрямку єдиного банківського нагляду, а також більш тісної інтеграції країн єврозони, у тому числі ідею міністра фінансів Німеччини Вольфганга Шойбле про "суперкомісара" з правом вето на національні бюджети країн-членів.