Депутати мають намір ускладнити банкам покарання непунктуальних позичальників - Ъ

Роздрібним позичальникам, які допускають прострочення з погашення позик, можуть полегшити обслуговування позик. У Верховну Раду подали проект закону, яким планується лімітувати санкції за несвоєчасне виконання зобов'язань громадянами подвійною обліковою ставкою - 14% річних, тоді як зараз пеня доходить до 1% на день, пише КоммерсантЪ-Украина.

Видання зазначає, що банкам буде складніше нараховувати неплатоспроможним позичальникам значну пеню за простроченими кредитами. Депутат-регіонал Антон Яценко подав законопроект № 2608а, яким пропонує встановлювати максимум санкцій за прострочення в грошових відносинах не тільки для юросіб і фізосіб-підприємців, а й звичайних громадян.

У разі схвалення нового закону позичальники-фізособи будуть виплачувати пеню за прострочення платежів сумою не вище подвійної облікової ставки Нацбанку. Наразі облікова ставка становить 7% річних, таким чином, за прострочення боржник буде платити не більше 14%. Автор у пояснювальній записці до законопроекту відзначає, що зараз банки нараховують пеню на рівні до 1% від суми прострочення на день, що більш ніж у 20 разів більше санкцій для бізнесу. Додамо, що 18 липня Конституційний суд також радив парламенту встановити справедливу пеню для фізосіб при простроченні за позиками.

У свою чергу, гравці ринку нарікають, що величезна пеня залишається чи не єдиним механізмом контролю над платіжною дисципліною позичальників. "В Україні, на відміну від європейських країн, поки немає розуміння важливості кредитних історій. Наші громадяни поки не усвідомлюють, що при простроченні в одному банку їм можуть відмовити в кредиті в іншому. Інструментів для стимулювання своєчасних платежів дуже мало, тому зниження розміру пені не додасть ринку позитиву", - вважає гендиректор Платинум Банку Грег Краснов.

"Враховуючи гіркий досвід кризових років, пеня однозначно повинна бути. Інакше кредити можна не платити взагалі або платити тоді, коли це зручно позичальнику-фізособі. За таких ризиків жоден банк позики видавати не буде", - прогнозує голова управління аналізу ризиків банку Фінансовий Партнер Костянтин Гудзь.

Ъ додає, що запропонований законопроект зробить вплив на вартість продуктів, яка заснована на високих штрафних санкціях - в першу чергу на кредитні карти. Ряд банків штрафує клієнтів навіть на 100 грн за мінімального боргу. "Неможливість стягнення санкцій призведе до збільшення вартості обслуговування кредитних карток або до підвищення процентних ставок за цими високоризиковими для банків продуктами", - вважає голова департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Орися Юзвишин.

Проте, пише видання, навіть після схвалення закону банкіри зможуть його обходити. "Банки можуть користуватися нормами Цивільного кодексу, що дозволяє встановлювати додаткову відсоткову ставку "за несвоєчасне виконання зобов'язань", - пояснює Андрій Вдовиченко. - Вона не підпадає під поняття штрафу або пені, а значить, може встановлюватися на розсуд кредитора. Але якщо кредитор не скористався своїм правом вказати розмір санкції в договорі, то ст. 125 Цивільного кодексу встановлює таку ставку на рівні 3% річних".

Раніше ВР також отримала законопроект, за яким позичальники і їх поручителі можуть отримати захист від арешту заставного нерухомого чи рухомого майна при визнанні кредитного договору недійсним.