На початку липня парламент прийняв резонансний закон про трансферне ціноутворення. Аналітики компанії Deloitte ексклюзивно для Корреспондент.biz назвали нюанси і основні омани нових правил трансфертного ціноутворення.
Так, партнер, керівник податково-юридичного
департаменту Deloitte Вікторія Чорновол і старший менеджер податково-юридичного
департаменту компанії Олександр Черінько пояснили, що нові правила будуть
поширюватися на широкий спектр операцій. Тому представники бізнесу в Україні, в
міру ознайомлення з новими правилами, перебувають у пошуках способів вирішення
можливих проблем або пом'якшення ефекту від нових правил.
Аналізуючи деякі нюанси і омани, поширені
серед представників бізнесу у зв'язку з впровадженням нових правил, вони
застерігають платників податків від помилок, які можуть призвести до суттєвих
негативних наслідків.
Що
вибрати: порівняння ціни або рентабельності?
На думку аналітиків, одним з основних
інструментів трансфертного ціноутворення є застосування методів визначення
звичайних цін, і ці методи умовно можна розділити на два типи:
- метод, що аналізує ціни - метод порівнянних
ринкових цін;
- методи, засновані на аналізі прибутковості
операцій: атратний метод; метод ціни наступної реалізації; метод розподілу
прибутку; метод порівнянної рентабельності.
"На ринку склалася думка, що більшість
компаній для порівняння зможуть так чи інакше використовувати метод порівнянних
ринкових цін, заснований на аналізі ціни. Саме цей метод багато компаній, які
продають товар як пов'язаним, так і непов'язаним особам, передбачають використовувати",
- відзначають фахівці, звертаючи увагу на те, що метод порівнянних ринкових цін
може застосовуватися тільки при дотриманні одночасно двох чинників.
Зокрема йдеться про те, що обсяги операцій з
пов'язаними і не пов'язаними особами повинні бути порівнянними між собою за
обсягами, а умови поставок та інші умови - бути аналогічними як для пов'язаних,
так і для непов'язаних осіб.
"Якщо основний обсяг операцій компанії
проводиться з пов'язаними особами, але компанія також проводить деякі операції
з непов'язаними особами, використання методу порівнянних ринкових цін буде
проблематичним з огляду непорівнянності обсягів та умов операцій", -
пояснили в Deloitte.
Враховуючи вищесказане, експерти радять
платникам податків оцінити можливість використання методу порівнянних ринкових
цін і, в разі її відсутності, розглянути використання методів, заснованих на
аналізі прибутковості, що передбачають порівняння різних видів рентабельності.
Кого порівнювати?
Ще однією поширеною помилкою є те, що групи
компаній для порівняння внутрішньогрупових операцій мають намір використовувати
інші аналогічні групи компаній на ринку, наприклад:
- Компанія А (Група 1) продає продукцію на
експорт Компанії Б (Група 1);
- Група 1 для цілей порівняння має намір
використовувати таку операцію: Компанія В (Група 2) продає аналогічну продукцію
на експорт Компанії Г (Група 2).
"Звертаємо вашу увагу, що правила
трансфертного ціноутворення передбачають концепцію принципу "витягнутої
руки", яка заснована на тому, що всі сторони операції прагнуть
максимізувати свій прибуток", - відзначають експерти.
На їхню думку, фактично це означає, що для
цілей порівняння можна буде використовувати виключно компанії, які не входять у
господарські групи та здійснюють самостійну діяльність (тобто без операцій з
пов'язаними особами). Розглянемо на вищевказаному прикладі:
- Компанія А (Група 1) продає продукцію на
експорт Компанії Б (Група 1);
- Група 1 для цілей порівняння повинна
використовувати такі операції: компанія А продає аналогічну продукції на
порівнянних умовах і в порівнянних обсягах Компанії В (що не входить до Групи
1), або компанії В і Д (не входять до Групи 1) здійснюють угоду на порівнянних
умовах і в порівнянних умовах між собою.
Попередні угоди: бути чи не бути?
Нові правила трансфертного ціноутворення для
великих платників податків передбачають можливість укладення попередніх угод з
податковими органами щодо підходу до формування цін у контрольованих операціях,
вважають у Deloitte.
"Багато компаній наразі розглядають
підписання такої попередньої угоди з податковими органами як ідеальну
можливість уберегти себе від можливих донарахувань. Але враховуючи підхід наших
податкових органів, а також практику пострадянських країн щодо аналогічного
питання, у нас такі угоди навряд чи почнуть працювати в найближчі кілька років,
а звітувати доведеться вже за останні 4 місяці 2013 року", - говорять
експерти.
Більше того, відзначають вони, попередні угоди
необхідно укладати щодо кожної контрольованої операції, а враховуючи орієнтовні
терміни розгляду кожної угоди, загальна тривалість такої процедури може бути
досить істотною.
Таким чином, констатують фахівці, великим платникам
податків, швидше за все, не вдасться уникнути підготовки істотного обґрунтування
та захисту цін у контрольованих операціях.
Зв'язаність або незв'язаність: ось у чому
питання
У своєму коментарі для Корреспондент.biz
Чорновол і Черінько також відзначають, що частина платників податків, зокрема
великі групи, які вже детально ознайомилися і розібралися з новими правилами,
розглядають "більш витончені" способи пом'якшення ефекту від їх
вступу, аж до створення видимості відсутності юридичного зв'язку (тобто
загальних акціонерів) зі своїми контрагентами.
У зв'язку з цим вони звертають увагу на те, що
такі дії можуть нести в собі значні ризики, виходячи з наступного:
- Нові правила для цілей критерію пов'язаності
оперують не тільки поняттям загального володіння в юридичному плані, але також
і поняттям контролю або впливу на прийняття рішень. Таким чином, юридична
"незв'язаність" не є єдиним необхідним критерієм, а враховуючи
агресивний підхід контролюючих органів в Україні, вплив на прийняття рішень
можна буде відстежити і довести при належному бажанні.
- Зворотною стороною медалі створення
видимості відсутності юридичного зв'язку є консолідована фінансова звітність.
Адже якщо компанії не є пов'язаними, то і для цілей звітності не повинні
консолідуватися, що може значною мірою позначитися на таких показниках
звітності, як дохід і прибуток. А у випадку, якщо їх все-таки включити у
звітність, податкові органи легко зможуть довести зв'язаність, що крім доплати
податку, може призвести до істотних штрафів у вигляді 5% від загального обсягу
операцій за неподання звіту за контрольованою операцією.
"Ми вважаємо, що платникам податків не
слід використовувати створення видимості непов'язаності, щоб уникнути
застосування правил трансфертного ціноутворення, адже можливі негативні наслідки можуть істотно
перевищувати потенційний ефект їх застосування", - пояснюють у Deloitte.
Разом з тим, додають експерти, український
бізнес, на відміну від зарубіжних колег, які воліють підготуватися заздалегідь,
часто звик вирішувати проблеми у міру їх настання, а у випадку з трансферним
ціноутворенням, нові правила якого почнуть діяти вже з 1 вересня, таке
ставлення може привести до істотних негативних наслідків. Через це платникам
податків рекомендують почати процес підготовки найближчим часом.
Як повідомлялося, парламент України 4 липня
2013 року з метою контролю над операціями між пов'язаними особами прийняв нові
детальні правила трансфертного ціноутворення. Тепер українські компанії змушені
переглянути ціноутворення своїх операцій. Нові правила будуть поширюватися на
операції з пов'язаними особами-нерезидентами, а також на операції, однією
стороною яких є: збиткова компанія-резидент України або компанія-резидент, що
використовує пільговий режим оподаткування.