Фото: Корреспондент.net
Банки і колектори готові захищати свої інтереси в суді
Нацкомфінпослуг вважає, що діяльність фінансових установ, які приймають від банків борги населення за договорами факторингу, порушує законодавство, пише КоммерсантЪ-Украина.
Такі висновки видання робить на підставі листа
№ 3772/16-12 до фізособи Ребрикова А.П., в якому комісія вказує, що висновок небанківською фінансовою
установою (фактором) договору факторингу, яким передбачено придбання
відступленого права вимоги до боржника-фізичної особи, порушує вимоги пп. 2 п. 1 розпорядження
Держфінпослуг № 231/2009. На думку відомства, до фінансової послуги факторингу
відносять фінансування клієнтів, купівлю перевідступленого права грошової
вимоги і отримання плати за користування грошима, які проводяться виключно з
суб'єктами господарювання.
Учасники ринку купівлі-продажу проблемних
боргів вважають, що така позиція йде в розріз із законом Про фінансові послуги
та держрегулювання ринків фінансових послуг. "Поступка права вимоги щодо
проблемного кредиту не підпадає ні під одну з ознак, визначених законодавцем,
і, відповідно, не є факторингом. Факторинг, як фінансова послуга, повинен
відповідати двом обов'язковим ознакам: укладатися на користь третіх осіб і
приносити фінансовій установі дохід або зберігати реальну вартість фінансового
активу, - коментує цю ситуацію начальник управління примусового стягнення
заборгованості банку Фінанси та Кредит Олег Андрієвський. - У нашому випадку
відступлення права вимоги з проблемного активу не відповідає цим вимогам, адже немає
інтересу третіх осіб, в тому числі позичальника, а також немає доходу банку або
ж збереження реальної вартості фінансового активу".
Колектори позицію комісії оцінюють негативно.
Учасники ринку відзначають, що розпорядження Держфінпослуг є тільки
роз'ясненням закону. "Основне ж регулювання факторингових послуг закладено
в главі 73 Цивільного кодексу, де під факторингом розуміється купівля фінустановою
права грошової вимоги боргу фізосіб і юросіб під фінансування продавця. Таким
чином, факторинг від цесії відрізняється такими характерними умовами:
здійснюється фінансовою установою, предметом угоди є право саме грошової
вимоги, продавець фінансує покупця. Ніяких інших умов, включаючи вимоги до
статусу боржника, закон не встановлює", - вважає фінансовий директор
ВостокФінанс Груп Андрій Нижник.
Банки готові доводити законність своїх дій у
суді. Листи і розпорядження установ не є підставою для таких тверджень.
"Факт" має встановити суд", - стверджує Андрієвський.
На думку юристів, причину конфлікту слід
шукати в особливостях договорів з передачі прав вимоги на заборгованість
клієнтів. "Одні банки передавали борги клієнтів за договорами факторингу,
а інші - за договорами цесії. При факторингу передаються права вимоги щодо
боргу на поточний момент і в майбутньому, а при цесії - тільки наявна
заборгованість (припиняється нарахування відсотків на борг). Ця ситуація
загрожує банкам величезними штрафами і необхідністю сплати додаткових податків,
адже вони незаконно передавали борги і незаконно створили збитки (на думку
регулятора)", - пояснює старший партнер адвокатської компанії Кравець та
партнери Ростислав Кравець.
Передача прав вимоги за факторинговими договорами
є найбільш поширеним варіантом, який вимагає тільки наявності свідоцтва про
реєстрацію фінансової установи. Цей документ є у більшості колекторів. Однак
заборгованість фізосіб можна передавати й інакше. "Є договір факторингу, а
є звичайний договір купівлі-продажу боргу. Але Нацкомфінпослуг прирівнює
будь-який продаж до факторингу. Ситуація неправильна: необхідно змінювати
законодавство і вводити чітке поняття факторингу", - вважає партнер
юрфірми Integrites Всеволод Волков.
Учасники ринку відзначають, що наслідки
проведення такої фінполітики державними органами негативно позначаться на
ринку. "Це зроблено для того, щоб зайвий раз нагнути банки і колекторські
компанії. Якщо Нацкомфінпослуг доб'ється свого, то відбудеться колапс
фінансової системи, адже у небанківські установи вже передані договори
заборгованості фізосіб на мільярди гривень. Все повинно буде повернутися в
початкову ситуацію: колектори повинні будуть повернути гроші людям, а банки -
колекторам. Але ми сподіваємося, що цього не відбудеться, і всі договори будуть
визнані законними", - заявляє генеральний директор Європейського агентства
з повернення боргів Олександр Ільчук.
Нагадаємо, що Національний банк України
пропонує дозволити банкам забезпечувати розрахунки між суб'єктами господарювання
за допомогою емітованих банками електронних фінансових векселів.