Фото: Reuters
У другому кварталі українці збільшили покупки у Польщі на 40%
У другому кварталі поточного року українці, що перетинають наземні пункти пропуску польсько-українського кордону, купили в Польщі товарів і послуг майже на $360 млн, що приблизно на 40% або $100 млн більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Про це свідчать дані дослідження, проведеного
Державним управлінням статистики Польщі (GUS).
За даними аналітиків, українці залишалися
лідерами за обсягами покупок у Польщі серед безпосередніх східних сусідів
поляків, випередивши білорусів і жителів російської Калінінградської області.
Експерти відзначили, що всі іноземці, які
перетинали наземний кордон з Польщею, витратили в другому кварталі близько $635
млн, що на 35% більше, торік. Білоруси витратили в польських магазинах майже
$240 млн (+25 %), а росіяни - трохи менше $40 млн (+55 %).
Майже половина українців, які їздили до Польщі
за покупками, жили в прикордонній зоні і перетинали кордон у рамках малого
прикордонного руху.
"Середні витрати іноземців, які перетинають
польсько-український кордон в рамках малого прикордонного руху, склали близько
$200. Порівняно з аналогічним періодом минулого року це на 40,6 % більше"
, - заявили в GUS.
Згідно з даними дослідження, українці,
білоруси і росіяни за першу половину поточного року витратили у Польщі на
товари та послуги $1,150 млрд , що майже на чверть більше, торік.
GUS оцінює витрати іноземців у Польщі на базі
анонімних анкет, які роздає в пунктах пропуску на кордоні з Україною, Білоруссю
і Росією і в яких просить їх вказувати суми, які вони планують витратити.
Нагадаємо, що в першому кварталі поточного
року українці скоротили покупки в Польщі на 2% - до $256 млн після того , як
минулого року збільшили їх на 20 % - до $1,1 млрд.
Нагадаємо, що в липні поточного року експерти
GfK Ukraine зафіксували стрибок індексу доцільності великих покупок, що
відбулося на тлі погіршення очікувань українців щодо інфляції, девальвації і
безробіття.
Зокрема, як з'ясував Корреспондент.biz, індекс
споживчих настроїв ( ІСН) дорівнює 89,1, що на 6,4 пункту більше, ніж у червні.
Фахівці пояснюють, що зростання індексу споживчих настроїв відбулося насамперед
за рахунок істотно кращих очікувань розвитку економіки протягом найближчого
року, а також стрибка індексу доцільності великих покупок.
Соціологи відзначили, що водночас посилилися
побоювання щодо курсу гривні протягом найближчих трьох місяців: індекс
девальваційних очікувань додав 2,4 пункту до значення 126,4.