Судам дозволили заарештовувати застави за недійсним кредитними договорами - Ъ

Вищий госпсуд підтримав право банків домагатися арешту застав своїх боржників у разі визнання недійсними будь-яких кредитних договорів, укладених з ними, пише КоммерсантЪ-Украина.

Видання нагадує, що в листопаді 2012 року така норма була введена законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виконання господарських зобов'язань". Проте в грудні Вищий госпсуд видав роз'яснення, в якому визначив, що дія закону поширюються тільки на кредитні договори і договори застави, укладені після його набуття чинності. Банкіри доводили, що правовідносини між сторонами виникають на початку провадження справи про визнання недійсним відповідного договору, а не в момент видачі кредиту. У результаті суд змінив свою позицію. У листі N01-06/1293/2013 він вказав, що "дія закону поширюється на кредитні договори і договори застави, укладені як до, так і після набуття чинності".

Банкіри пояснюють таке рішення суду тим, що прийнятий закон де-факто не працював і вважають, що нове трактування знизить активність шахраїв при спробах визнати договори недійсними з метою виведення майна з-під застави. "Основне питання не за новими кредитами, а за виданими ще до початку фінансової кризи, - наголошує заступник голови правління УкрСиббанку Костянтин Лежнін. - Старий кредитний портфель в десять разів більший від нового. Нова норма полегшить роботу банків з кредитною заборгованістю".

Юристи у правомірності такої позиції Вищого госпсуду, проте, сумніваються. "Загальні суди досі не звертали уваги на попереднє пояснення Вищого госпсуду. Хоча, згідно зі ст. 58 Конституції, законодавство не має зворотної сили. Якщо якась норма збільшує відповідальність, то вона застосовується тільки у правовідносинах, які укладаються після внесення змін до закону", - стверджує старший партнер адвокатської компанії "Кравець і партнери" Ростислав Кравець.

Також вони називають таке трактування суду двоїстим. " Згідно з матеріальними нормами, якими регулюються всі права та обов'язки між банками і позичальниками, всі правила, пов'язані з використанням грошових зобов'язань, встановлюються згідно з законами, що діяли на момент укладання договору. Однак процесуальні норми, до яких відноситься арешт майна, визначаються законами, які діють на момент розгляду справи в суді", - пояснив керуючий партнер юридичної компанії Jurimex Юрій Крайняк. Крім того, під удар можуть потрапити ті люди, чиї застави були оформлені неправомірно. "Якщо кредит виданий одному позичальнику, а застави вказані абсолютно сторонні, то постраждати може людина, яка не має ніякого відношення до виданих кредитів. Такі ситуації вже були, коли забудовники продавали квартири, а потім віддавали їх в іпотеку", - розповів Кравець.

Нагадаємо, що на початку вересня Рада не стала забороняти конфіскацію майна через борги за послуги ЖКГ.