Споживче кредитування переживає новий бум, наздоганяючи показники докризового, успішного 2007 року. Співвітчизники знову розхапують праски і смартфони, отримуючи прихильні усмішки від банків, пише Катерина Іванова у №44 журналу Корреспондент від 8 листопада 2013 року.
Ерік Найман, керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times, розводить руками. Мовчазний жест – реакція на статистику Незалежної асоціації банків України, згідно з якою 40 % свого доходу середньостатистичний позичальник виплачує за кредитами.
Сучасні кияни примудряються працювати більше, ніж кріпаки у Російській імперії, жартує Найман. Так, за підрахунками експерта, щоб виплатити позику, взяту на ноутбук, смартфон, пральну машину та інші блага цивілізації, житель столиці майже половину свого робочого часу працює на банки.
«Добре якщо актив залишиться [на довгі роки у вигляді нерухомості або автомобіля], – міркує про життя в кредит Найман. – А якщо це чайник, телевізор або враження від турпоїздки?»
Українці винні банкам воістину скажені гроші: за даними НБУ – 135,1 млрд грн., а це в сім разів більше бюджету Києва. З них 58 млрд грн. – кредити мешканців столиці та області, найбільших боржників у країні
Фінансова кабала нітрохи не бентежить українців, які винні банкам воістину скажені гроші: за даними НБУ – 135,1 млрд грн., а це в сім разів більше бюджету Києва. З них 58 млрд грн. – кредити мешканців столиці та області, найбільших боржників у країні.
За ними з великим відривом ідуть Донецька (11 млрд), Дніпропетровська (9 млрд), Одеська та Харківська області (по 6 млрд грн. кожна). Найменше одержимі пристрастю до кредитів жителі Чернігівської та Тернопільської областей (трохи більше 1 млрд грн. кожна).
Тим часом в цьому році в банківській системі вперше з початку кризи 2008 року частка кредитів, виданих фізособам, почала зростати.
«Це відбувається винятково за рахунок споживчих кредитів, – наголошує Себастіан Рубай, голова правління банку Ренесанс Кредит. – Якщо тенденція збережеться, зростання портфеля споживчого кредитування за цей рік складе близько 27%».
Фото Наталі Кравчук
Банкір Себастіан Рубан називає споживче кредитування одним з драйверів банківської системи України
Також аналітики констатують: сума кредитів, які, найімовірніше, будуть видані в цьому році, перевищить докризовий і економічно жвавий 2007-й. Причому позики споживачі розхапують як гарячі пиріжки навіть незважаючи на високі ставки, які можуть досягати 60% річних.
І якщо зростання потягу співвітчизників до покупок у борг щодо самих позичальників фахівці розцінюють як хронічне захворювання, то щодо банків бачать позитивний ефект, який істотно оживляє сферу.
Посильний тягар
23-річний бухгалтер Аліна Шкареда оформляє кредит на планшет Lenovo вартістю трохи більше 3 тис. грн. в мережі супермаркетів побутової електроніки Comfy.
«Ви будете платити по 500 грн. сім місяців», – озвучує їй суми щомісячних платежів за купівлю представниця банку.
Шкареда задоволена такими умовами: для неї 500 грн. – лише восьма частина зарплати, і виплатити зазначену суму вона сподівається навіть раніше терміну.
Саме на таких клієнтах великі торгові мережі електроніки здійснюють 50% своїх продажів, констатує Сергій Дем'яненко, керівник департаменту управління прибутковістю і споживчим кредитуванням Comfy.
До п'ятірки найбільш популярних товарів, які покупці беруть у розстрочку, входять телевізори, ноутбуки, смартфони, холодильники і пральні машини.
Якщо людина із самого початку налаштована на купівлю в борг, то вона з більшою імовірністю з одного виду товарів вибере модель дорожче
Чим вища цінова категорія товару, тим краще він продається у кредит, кажуть експерти. І якщо людина із самого початку налаштована на купівлю в борг, то вона з більшою імовірністю з одного виду товарів вибере модель дорожче.
«Їй більше важлива сума щомісячного платежу, яку вона для себе порівнює з часткою від зарплати, що витрачає на кредит, ніж підсумкова вартість покупки», – пояснює тонкощі психології позичальника Дем'яненко.
Жива ілюстрація цього принципу – ще одна клієнтка Comfy, Тетяна Заборовська. За пенсії в розмірі 2 тис. грн. вона оформила кредит на телевізор LG вартістю майже 5 тис. грн. Щомісячний платіж у 279 грн. Заборовську не лякає, як і те, що виплачувати його доведеться півтора року, а переплата в підсумку становитиме майже 1 тис. грн.
«Я могла і всю суму відразу заплатити, але вирішила, що краще куплю собі що-небудь ще», – зізнається пенсіонерка.
Банкіри потирають руки: у сфері кредитування, якщо забути про практично зниклу в Україні іпотеку, повертаються докризові часи. Якщо у 2010 році приватним особам таким чином було видано 57,7 млрд грн., то у 2012-му майже вдвічі більше – 101,2 млрд. І ця остання видана за один рік сума лише на 40 млрд грн. менше, ніж у докризовому 2007-му.
В українців немає альтернативи, коментує прагнення співгромадян жити в борг Анастасія Туюкова, старший аналітик компанії Dragon Capital: у більшості немає вільних грошей на великі витрати, такі як ремонт, облаштування будинку або сімейна відпустка.
Найбільше позик беруть жителі мегаполісів – у них більші доходи в порівнянні з іншими співвітчизниками, а отже, кредити їм більш доступні
При цьому, за даними НБУ, найбільше позик беруть жителі мегаполісів – у них більші доходи в порівнянні з іншими співвітчизниками, а отже, кредити їм більш доступні, пояснює Андрій Камінський, директор з розвитку бізнесу Міжнародного бюро кредитних історій. До того ж у містах банки доступніші, ніж у селах, де їхніх відділень за рідкісним винятком просто немає.
В українців традиційно популярні не тільки кредити на товари та послуги, а й звичайні грошові позики, коли клієнт отримує кеш на руки і розпоряджається ним на свій розсуд. При цьому, якщо готівкою в борг беруть переважно люди старшого віку, то молодь надає перевагу пластиковим карткам.
«Вони не бояться здійснювати покупки через інтернет і розплачуватися картами в торгових мережах», – характеризує своїх клієнтів Рубай.
Драйвер для банку
Пристрасть співвітчизників до покупок вище за свої фінансові можливості й бажання завжди мати вільну готівку під рукою підігрівають бум споживчого кредитування, вважають експерти.
Щедрі позики сьогодні пропонують не тільки банки, а й численні кредитні організації. Оголошення про позики під 0% річних без довідки про доходи висять буквально на кожному стовпі.
Фото Наталі Кравчук
Гроші у борг пропонують як банки, так і численні кредитні організації
Хоча банкіри і стали ретельніше перевіряти платоспроможність позичальників, для оформлення більшості споживчих кредитів достатньо паспорта і довідки з ідентифікаційним кодом, а рішення про видачу грошей надається протягом лічених хвилин.
За словами Дем'яненка, розстрочка Оплата частинами з карткою ПриватБанку оформляється за 30 секунд, тоді як раніше на оформлення кредиту йшло до 30 хвилин.
Наддоступність кредитів не єдина причина їхньої популярності. Українцями рухає бажання красивого життя, вважає Найман, – їхні доходи скоротилися, але запити залишилися колишніми.
51-річний киянин Сергій Максимов з фінансистом не згоден. «Хіба беруть кредит ті, у кого мішок грошей?» – задає він риторичне запитання. За зарплати 4 тис. грн., двох дітей і літніх батьків накопичити велику суму у Максимова не виходить, тому у банку він частий гість. Таким чином сім'я Максимова придбала в кредит чи не всю побутову техніку.
За даними Незалежної асоціації банків України, 40% всіх виданих позик є проблемними – дебітори не в змозі їх повернути. У країнах ЄС безнадійні кредити становлять 10%
Нерозсудливість , з яким українці кидаються у вир кредитів, може обернутися для них борговою ямою. За даними Незалежної асоціації банків України, 40% всіх виданих позик є проблемними – дебітори не в змозі їх повернути.
У країнах ЄС безнадійні кредити становлять 10%, порівнює Валентин Ільчук, перший заступник директора Європейського агентства з повернення боргів, і цю цифру він вважає нормою для ринку.
Проте основна частина боргу українців – це ще спадщина кризи 2008 року, уточнює Туюкова. Якість нового споживчого портфеля банків, сформованого за останні два роки, експерти вважають досить гарною – від 5% до 15% проблемних кредитів.
Головні причини затримки боргів – фінансова безграмотність українців. Серед боржників стільки ж «кредитоманів», які не усвідомлюють, як вони будуть повертати гроші, скільки й тих, хто не зміг виплатити їх унаслідок звільнення або хвороби
На думку фахівців, головні причини затримки боргів – фінансова безграмотність українців. Серед боржників стільки ж «кредитоманів», які не усвідомлюють, як вони будуть повертати гроші, скільки й тих, хто не зміг виплатити їх унаслідок звільнення або хвороби, констатує Камінський. Хоча є й такі, хто із самого початку не планував повертати кредит.
Тим часом розстрочка стала порятунком не тільки для неплатоспроможних громадян, а й для банкірів, які несуть значні збитки від спаду іпотеки. Крім того, на відміну від іпотеки або корпоративного кредиту роздрібний сегмент найменш ризикований. Одна справа надати $ 1 млн одній компанії і в разі неповернення втратити всю цю суму, а зовсім інше – роздати цей самий $ 1 млн по $ 1 тис. українцям на купівлю товарів, порівнює Ільчук.
«Якщо один з цих виданих кредитів не повернеться, банк втратить лише цю $ 1 тис.», – пояснює експерт.
З іншого боку, експерти вважають, що давати в борг людям, які стабільно бідніють, означає закладати міну уповільненої дії під національну банківську систему.
«Падіння економіки тягне за собою погіршення якості кредитних портфелів, а отже, і банківські витрати, втрату капіталів і збільшення ризиків банкрутства», – вважає Олександр Сугоняко, голова Асоціації українських банків.
Проте практично всі великі гравці ринку продовжують рухатися в цьому напрямку, нарощуючи частку роздрібного портфеля. Приміром, у банку ПУМБ він поповнився за останній рік на 16,2%, а Ренесанс Кредит за 9 місяців 2013 року збільшив видачу позик готівкою на 50%.
При цьому багато банкірів упевнено, що споживчий вектор, навпаки, позитивно впливає на макроекономічні показники країни, оскільки де-факто підвищує купівельну спроможність клієнтів на найпоширеніші види товарів.
«У найближчій перспективі споживче кредитування залишиться одним з драйверів для банківської системи України», – переконаний Рубай.
***
Цей матеріал опубліковано в № 44 журналу Корреспондент від 8 листопада 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.