Ринкова ейфорія і зростання попиту на європейський банківський борг можуть закінчитися, якщо Євросоюз буде домагатися прискореного введення правил, що допускають набіги на кошти кредиторів і великих вкладників банків у кіпрському стилі, пише Reuters.
На вимогу Німеччини закон ЄС, що допускає використання коштів кредиторів і вкладників для порятунку банків, може набути чинності вже в січні 2015 року, на три роки раніше, ніж було заплановано, і вдарить по банках, вразливих після стрес-тестів Європейського Центробанку, які відбудуться в наступному році.
Більш ранні строки застосування закону отримали схвалення ЄЦБ, якому не подобається надмірна залежність банків від його підтримки. Цього тижня Єнс Вайдманн, президент німецького Бундесбанку, став черговим регулятором, що приєднався до хору голосів "за".
Інвестори купують облігації банків, щоб компенсувати млявий інвестиційний дохід в еру рекордно низьких процентних ставок. Настрій ринків покращився настільки, що хедж-фонди та інші інвестори готові навіть інвестувати в Грецію.
Так званий "bail-in" - залучення коштів кредиторів і вкладників у порятунок банку - може оживити найгірші спогади про боргову кризу і стати найбільш серйозним потрясінням для валютного блоку з того часу, як в процесі порятунку Кіпру була порушена заборона на перекладання збитків банків на великих вкладників.
"Життєрадісність повернулася, - сказав Джейкоб Кіркегаард з Peterson Institute For International Economics. - Але ринок не буде таким довго. Ситуація залишається дуже, дуже нестійкою".
Перспектива прийняття нового закону не приглушила апетит до купівлі банківських облігацій. З початку минулого року іспанські банки продали незабезпечені облігації на 22 мільярди євро ($29,5 мільярда). Це також не змусило великих вкладників перевести свої гроші в безпечні активи.
"Ринок може припускати, що це не буде залученням, що коли справи підуть погано, уряд і ЄЦБ поступляться, - сказав Кіркегаард. - Його чекає гірке розчарування".
Можливість перекладати збитки на кредиторів - найделікатніша частина банківського союзу. Німеччина хоче прискореного введення в дію нового закону в обмін на повну підтримку проекту про нагляд і підтримку банків у єврозоні.
"Я сподіваюся, що серйозні інвестори знають, у що інвестують, - сказав Гуннар Хокмарк, член Європарламенту, який грає центральну роль в розробці нового закону. - Всі будуть розглядатися як здатні до залучення. Вкладники, зрештою, здатні до залучення. Якщо хтось здивований цим, значить вони далекі від обговорення досить довгий час".
"Нюхаючи клей"
На кону багато що. Банки в 17 країнах єврозони мають незабезпечені облігації на 860 мільярдів євро, при цьому на частку німецьких банків припадає майже 200 мільярдів, за даними Thomson Reuters.
Банки Іспанії та Ірландії продають облігації на мільярди євро - за останній рік ірландські банки випустили облігації майже на 750 мільйонів євро - незважаючи на невпевненість щодо їх реального стану.
Ентузіазму інвесторів не завадили спогади про банківські проблеми, які змусили обидві країни просити про екстрену міжнародну допомогу.
Ці інвестори будуть першими в черзі за збитками, якщо проблеми залишаться невирішеними. І все ж вартість продажу таких боргів для банків падає до рівнів, що не спостерігалися з 2010 року.
"Якщо подивитися на визначення вартості банківського ризику в єврозоні, то зрозуміло, що ринки нюхають клей", - сказав Віллем Бітер з Citi.
Ціна кредитного дефолтного свопу для банків - форми страхування для покриття ризику невиплати боргу - становить приблизно третину рівня, зафіксованого на піку кризи в 2011 році.
Під загрозою не лише власники облігацій. Вкладники, які мають більш 100.000 євро на рахунку в банку, який закритий або перебуває в процесі реструктуризації, також ризикують втратити гроші. Але і вкладники настільки життєрадісні, що не потурбувалися перевести свої гроші в безпечну країну, наприклад , Німеччину.
Обсяг вкладів в таких країнах, як Греція, залишається стабільним, за даними ЄЦБ, всього лише через кілька місяців після того, як на сусідньому Кіпрі було введено контроль за капіталом.
Вкладники у Словенії, де від уряду вимагають допомогти банкам, ослабленим роками безрозсудного кредитування, теж спокійні. Після ситуації на Кіпрі обсяг вкладів трохи знизився, але тепер знову стабільний.
Агентство Fitch оцінює порятунок словенських банків у 4,6 мільярда євро – можливо, це занадто багато, щоб країна могла впоратися з цим самостійно, без міжнародної допомоги або інших радикальних заходів.
"Депозити в таких країнах, як Греція чи Словенія, нераціонально ризиковані, - сказав Бітер з Citi. - Багато урядів єврозони мають порожні кишені або потенційно не здатні надалі допомогти своїм банкам без залучення кредиторів".
Розмір банківських зобов'язань давно перевершує здатність урядів допомогти їм.
Дані ЄЦБ показують, що банки єврозони випустили внутрішні позики на суму більше 3,8 трильйона євро - це більше третини економіки блоку і в півтора разу більше німецької економіки.
Це пояснює, чому Німеччина, найбільша економіка єврозони, і країна, яка, найімовірніше, буде покликана взяти на себе тягар витрат з вирішення банківських проблем, хоче швидкого введення суворих правил.
Минулого тижня ЄЦБ виступив на захист прискореного введення в дію закону про залучення кредиторів, відкинувши побоювання про те, що це загострить проблеми фінансування для банків. Наближення цієї дати дасть інвесторам упевненість, заявив він.
"Ринки самозаспокоїлись і думають, що європейська криза завершилася, - сказав Гаррі Шиназі, колишній представник Міжнародного валютного фонду, який тепер консультує уряди. - Але банківська система в Європі поки вразлива. Ніхто насправді не знає, наскільки вона погана".