Фото: Александр Козаченко для Forbes Украина
На початку березня банк був визнаний неплатоспроможним
Авторитетне видання Forbes Україна аналізує взаємини американської компанії і банка.
Банківський проект під назвою «Дельта Банк» - один з найбільших і найбільш амбітних проектів за всю історію України - може підійти до свого логічного кінця. Клієнтам банку і державі він уже обійшовся в мільярди гривень.
Основним наслідком для банківської системи стане підірвана довіра до іноземних акціонерів, які оперують в місцевому фінансовому секторі. Так, країна вже переживала крах банківських гігантів: наприклад, банку «Україна» на початку 2000-х або Укрпромбанку в 2008-му. Але обвал гіганта з іноземним акціонером, який не рятує свій український бізнес - це новий негативний досвід з далекосяжними наслідками.
На початку березня відбулося те, чого багато хто давно очікували - банк був визнаний неплатоспроможним, хоча проблеми з платежами почалися ще в травні 2014 року. Майже рік очікування до введення тимчасової адміністрації пов'язують з торгами, в тому числі по готовності американської компанії Cargill взяти участь в порятунку банка.
Хоча багато хто асоціює «Дельту» з ім'ям Миколи Лагуна, у банка є і другий акціонер - американська компанія Cargill, якій належить 30% акцій банку. Це приватна компанія зі штаб-квартирою в штаті Міннесота. Саме наявність іноземного акціонера було своєрідною гарантією стабільності банку - як для багатьох банкірів, так для приватних клієнтів, а також корпорацій, серед яких - деякі телекомунікаційні гіганти. Всі чекали, що Лагун і Cargill домовляться і врятують банк.
Проте ні Лагун, ні Cargill грошей в «Дельту» не вклали. І якщо можна допустити, що у Лагуна коштів на докапіталізацію банку просто не було, то не можна повірити в те, що грошей немає у компанії Cargill. У статті 58 закону «Про банки і банківську діяльність» йдеться про обов'язок великих акціонерів вживати дії для недопущення неплатоспроможності банку. Таким чином, Лагун і компанія Cargill за законом були зобов'язані вкладати свої гроші в порятунок банку.
А прийнятий на початку березня 2015 закон «Про відповідальність власників банків» зобов'язує власників фінустанов і пов'язаних з ними осіб бути більш далекоглядними. Однак цей документ не вносить в правове поле нічого нового щодо обов'язку власників банку не допускати його неплатоспроможності. І стаття 58 закону «Про банки і банківську діяльність» зовсім не нова.
Банківська суть норми в наступному: якщо банк може «впасти», то великі акціонери зобов'язані (саме зобов'язані за законом) рятувати банк своїми грошима. Якщо дивитися на ситуацію просто, то, можливо, виходить, що Лагун і Cargill як власники банку порушили норму статті 58 закону «Про банки і банківську діяльність».
В історії падіння «Дельти» є епізод, пов'язаний безпосередньо з компанією Cargill. Минулого місяця багато ЗМІ написали про те, як компанія Cargill вивела з банку $ 100 млн незадовго до визнання його неплатоспроможним. Справа в тому, що «Дельта» мала борг перед Cargill, в рахунок погашення якого Cargill вирішив забрати ряд активів «Дельти».
Серед юристів є й ті, хто вважають таку угоду цілком допустимою, незважаючи на те, що Cargill є пов'язаною особою і угода відбулася незадовго до визнання банку неплатоспроможним. Але є й ті, хто вважає, що Cargill був не вправі забирати активи з «Дельти» в рахунок погашення своїх боргів. Сама угода може бути визнана недійсною за ініціативою тимчасової адміністрації банку.
Місяць тому голова НБУ Валерія Гонтарєва публічно визнала, що активи «Дельти» низької якості. Ряд опитаних експертів також зійшлися на думці, що, незважаючи на вражаючі обсяги, якість активів банку на диво низька.
Тому вилучення з фінустанови якісних активів одним з акціонерів перед самим визнанням банку неплатоспроможним виглядає як мінімум «поганим тоном». Джерела в Дельта Банку вважають, що активи, виведені компанією Cargill, були одними з небагатьох якісних активів. Один зі співрозмовників заявив: «Хорошим тоном було б, якби Cargill чекав погашення свого боргу, як всі інші кредитори банку, включаючи простих громадян. Хорошим тоном було б, якби Cargill купив вподобаний йому актив у свого ж банку за гроші, таким чином трохи зменшивши втрати держави. Але Cargill зробив простіше: він обміняв безнадійний борг на ліквідний актив. На суму $ 100 млн. Ось такий фінансовий фокус. Хто ж втратив в результаті цієї угоди? Держава і клієнти «Дельти».
Відповідно до заяв керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костянтина Ворушиліна, в «Дельті» виявилися 9,3 млрд гривень рефінансування НБУ, а також 8,4 млрд гривень коштів держбанків. У разі ліквідації банку Фонд повинен буде виплатити вкладникам 15,7 млрд гривень.
Акціонер Дельта Банку завдав державі збитків на 3 млрд гривень - ЗМІ