Власні гроші. Як Україні подолати фінансову кризу

Корреспондент.biz, 16 травня 2016, 16:13
0
762
Власні гроші. Як Україні подолати фінансову кризу
Фото: Корреспондент.net
Експерти розробили стратегію розвитку фінансового сектора України на чотири роки

У країні є кошти, які могли б працювати на українських громадян. Але поки вони мертвим вантажем лежать у банківських засіках.

За п'ять років сотні мільярдів гривень було виведено з українських банків. Але ось парадокс – там, як і раніше, рекордна кількість грошей у вигляді депозитних сертифікатів НБУ, пише Зара Свєтозарова у №18 журналу Корреспондент від 13 травня 2016 року. При цьому українська економіка, яка не відійшла від кризи, задихається без коштів. Вихід із зачарованого кола – повна зміна пріоритетів влади. Причому не тільки у фінансовій сфері.

За крок до прірви

"В України залишилося дуже мало часу, щоб розгорнути ситуацію, – вважає радник голови Асоціації українських банків Олексій Кущ. – Уже восени цього року ми можемо пройти точку неповернення, назавжди втративши монетарний суверенітет. І тоді нас спіткає доля – стати державою третього світу, вічно нужденною і безпорадною, долю якої вирішуватимуть сильніші й авторитетніші держави. Це те коло бідності, з якого вже не вибратися. Цього не можна допустити".

Ми зациклилися на зовнішніх кредитах і ведемо не ту фінансову політику, яка відповідає нашим національним інтересам

Олексій Кущ, радник голови Асоціації українських банків

На думку Олексія Куща, Україна у своїй фінансовій політиці багато років тому втратила суб'єктність. "Нам диктують, що робити із золотовалютними резервами, який пенсійний вік або який розмір тарифів встановлювати, який товар виробляти і продавати. Ми зациклилися на зовнішніх кредитах і ведемо не ту фінансову політику, яка відповідає нашим національним інтересам, а ту, яку хочуть від нас бачити з боку. Це згубна практика, – каже Кущ. – Жодна з країн, що подолали кризи і здійснили економічні стрибки, не вела такої політики. Всі вони були заточені на національного виробника і споживача".

Погані кредити

Перекоси у вітчизняній фінансовій політиці почалися не вчора. Але загострилися у 2005-2008 роках у період так званого кредитного буму. Тоді в Україну масово прийшли іноземні банки. Вони навперебій кредитували наших співгромадян, очманілих від раптового фінансового достатку. Здебільшого кредити йшли на покупку імпортних товарів.

Водночас реальний сектор економіки не побачив ні масової модернізації виробництва, ні повсюдного впровадження інноваційних технологій.

Фіналом буму споживчого кредитування стала криза 2008 року і критичне зростання зовнішнього банківського боргу. За неповних чотири роки він зріс до $ 42,1 млрд. Активи банків помітно погіршилися: кожен третій кредит понині вважається проблемним.

Нова хвиля кризи – у 2014-му – та ще й на тлі війни на промислово активних територіях, втрати традиційного експортного ринку і триразова девальвація гривні поставили економіку на межу виживання. І ситуацію істотно погіршили дії Нацбанку.

Помилки НБУ

За даними Асоціації українських банків, внаслідок обвалення банківської системи вкладники-фізособи втратили близько 100 млрд грн. Ще до 20 млрд грн позбулися органи місцевого самоврядування. Залишилися без своїх заощаджень представники малого і середнього бізнесу. Всього від "банкопаду" українці не дорахувалися понад 200 млрд грн.

У діях НБУ й уряду спостерігачі угледіли необ'єктивний підхід. Одні банки, які можна було врятувати (наприклад, "Форум", що підтверджують навіть офіційно у ФГВФО), "вбивали" швидко. А інші – "тягнули" більше року (наприклад, "Фінанси і кредит"). "Економіка не в змозі витримати подібне. Що стоїть за цим? Перш за все, переділ власності. У наш час функцію головного оператора в цьому взяв на себе НБУ. Банківська чистка – це фактичний переділ банківського капіталу. І так у всьому. Найпопулярніша "коломийка" НБУ – "тобі дам, тобі дам, а тобі не дам" – з цього репертуару", – заявив глава Ради НБУ і Національного інституту стратегічних досліджень (2000-2005) професор Анатолій Гальчинський.

Курс на свідоме зменшення кількості банків регулятором і сьогодні зазнає серйозної критики. Так, у Програмі розвитку фінансового сектора прямо записано, що банків повинно ставати менше. Результатом ліквідації третини банківського сектора стало зростання концентрації іноземного капіталу, який тепер перевищує 50% всієї банківської системи України, а в структурі кредитів – 67%.

При цьому іноземні банки показали багатомільярдні збитки. Наприклад, за III квартал 2015 року великі банки зазнали збитків на 100 млрд грн. Тоді як малі і середні українські банки показали невеликі, але прибутки.

Уже за два роки частка малих банків у статутному капіталі банківської системи зменшилася з 13 до 6%, а великих – збільшилася з 58 до 75%. Але експерти зазначають, що Нацбанк і далі свідомо йде на знищення малих і середніх банків з українським капіталом. Для них регулятор виставив нездійсненні умови докапіталізації, залишаючи два шляхи – ліквідація або поглинання великими гравцями фактично за копійки.

У зниженні конкуренції й у збільшенні частки іноземних банків, тим більше з російським капіталом, експерти вбачають серйозні ризики для економіки. І мова може йти про значні загрози для національної безпеки України. За результатами розгляду питання зловживань у банківській сфері на спільному засіданні антикорупційний і фінансовий комітети парламенту навіть звернулися до РНБО із закликом розглянути це питання.

Ряд криз показав, що іноземні банки в складній ситуації масово виводять гроші за кордон, кардинально погіршуючи ситуацію в країнах, що розвиваються. Що стосується "європейських норм" за кількістю фінустанов, то досить подивитися на досвід Німеччини, де налічується до 1.700 банківських установ. Більшість невеликих банків кредитує малий і середній бізнес.

Згідно з рейтингом конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму за 2015 рік, Україна показала найнижчий серед 140 країн результат за показниками фінансової стійкості

Згідно з рейтингом конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму за 2015 рік, Україна показала найнижчий серед 140 країн результат за показниками фінансової стійкості. 

За словами голови парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергія Рибалки, найбільша шкода полягає в підриві довіри – і до національної валюти, і до самої банківської системи. Відновлювати її доведеться довго. Саме тому важливо якомога швидше закінчити "банкопад".

За його словами, НБУ, уряд і парламент повинні допомогти банкам кардинально знизити рівень проблемних активів. Тоді можна буде дати гарантію суспільству: банки надійні, сміливо повертайте туди свої заощадження.

Вже ні для кого не секрет, що триразова девальвація була посилена НБУ – його непродуманим, безпрецедентним за своїми масштабами, надкороткотерміновим рефінансуванням банків, яке не могло виконати функції компенсації відтоку депозитів.

У першій половині 2014 року рефінансування проводилося досить обґрунтовано – за рахунок стабілізаційних кредитів здійснювалася спроба підтримати банки і захистити їх від краху внаслідок відтоку депозитів (у 2014-му українці забрали з банків 13,7% депозитів у гривні та 37,2% у валюті). Після парламентських виборів почався різкий ріст надкороткого рефінансування на добу (овернайт). Викиди великих обсягів гривневої маси розгойдували валютний спекулятивний ринок. Експерти виявили, що найбільші стрибки курсу в грудні 2014-го – лютому 2015-го збігаються з неймовірним зростанням видачі рефінансування овернайт вузькому колу банків.

Оскільки стабільність валютного курсу в Україні є головним якорем стабільності цін, його обвалення відразу ж через зростання гривневої вартості імпортних товарів викликало шалену інфляцію. Ще одним поштовхом до неї стало різке підвищення тарифів ЖКГ.

Паралельно вже більше півтора року НБУ вилучає грошову масу з банківської системи, запропонувавши банкам безпрограшний варіант – депозитні сертифікати, дохідність яких у минулому році досягла вже 22% річних. У 2014-му через них "прокрутили" 1,5 трлн грн, у 2015-му – 2,8 трлн грн. Тільки на виплату відсотків у минулому році Нацбанк надрукував близько 10 млрд грн. Підсумок – зараз на рахунках банків і в депозитних сертифікатах НБУ "мертвим вантажем" висить близько 100 млрд грн.

Водночас Україна продовжує залишатися сировинною державою з гранично відкритою економікою, що болюче залежить від експорту й імпорту. Третину імпорту становить продукція АПК та продовольчі товари. На думку експертів, українській економіці слід розвивати внутрішній ринок, максимально замінити імпорт вітчизняними товарами, націлитися на експорт товарів з високою доданою вартістю, тоді буде міцна основа для валютної стабільності.

"Частка експорту у структурі ВВП досягає 50%, – каже Олександр Сугоняко, економіст і громадський діяч. – Для порівняння: в Японії – країні, яка весь світ завалила своїми товарами, ця частка – не більш ніж 14%". Разом з новою монетарною і фінансовою політикою, орієнтованою на власного виробника, це якраз і може стати основним поштовхом для економічного зростання і зниження інфляції.

Не треба забувати, що причина нашої інфляції у дефіциті дешевих і якісних вітчизняних товарів за грошового голоду у підприємств, а отже необхідно "підігрівати" вітчизняне виробництво і стимулювати зростання.

Гроші є!

Для цього Україна має ресурси, вважає Сергій Рибалка. За експертними оцінками, в офшорах, на іноземних рахунках і під подушками, тобто поза банківською системою, перебуває понад $ 100 млрд. Це можна порівняти з ВВП нашої країни і це в 15 разів більше отриманих у 2015 році кредитів МВФ. Якщо повернути довіру до банківської системи, ці гроші можна повернути в українські банки, а за правильних дій уряду і НБУ – і в економіку України.

За всі 25 років незалежності влада так і не представила суспільству бачення того, яким чином ми зможемо прогодувати самі себе, як і на чому будемо заробляти, тобто до яких цілей в економіці ми прагнемо.

Певні пропозиції щодо виходу із ситуації окреслили самі експерти, науковці та банкіри в документі, який отримав назву Стратегія розвитку банківської системи України на 2016-2020 роки – Сергій Рибалка є ініціатором його розробки.

18 квітня профільний парламентський комітет презентував базовий проект Стратегії для громадського обговорення та доопрацювання. Він був створений робочою групою, до якої увійшли фахівці у сфері монетарного, валютного та банківського регулювання, банківського бізнесу, представники наукових інститутів. Сьогодні проект жваво обговорюється в суспільстві і в бізнес-середовищі. До його доопрацювання підключилися півтора десятка наукових й експертних організацій.

Необхідність стратегії

"Проблема сьогоднішньої України у відсутності потужної національної стратегії, яка б консолідувала всіх – політичні еліти, вчених, громадянське суспільство.

Еліти, зрощені із сировинним капіталом, поки що не усвідомили, що світ стоїть на порозі четвертої промислової революції, яка насувається як цунамі. Про це вже заявили економісти на Всесвітньому форумі в Давосі устами професора Клауса Шваба. Зростають ризики того, що сировинні економіки і разом з ними статки сировинних капіталістів можуть розсипатися в пил. Головним ресурсом і головним конкурентним фактором на глобальних ринках стане інтелект і високі технології, які він зможе створити", – вважає керівник робочої групи з підготовки проекту Стратегії, директор Інституту розвитку економіки й інноваційних стратегій IDEAS, д. е. н. Тетяна Унковська.

Вона впевнена, що як не фантастично це звучить, в України є шанс стати східно-європейським економічним тигром, який можна остаточно втратити, якщо не змінити монетарну політику й економічний курс. "Так, інтелектуальний капітал знищується через неправильну політику: науку і промисловість прирекли на вимирання, фахівці їдуть, перспективні підприємства ледве дихають, а нові не створюються, кредитування реального сектора заблоковано, але це ще можна виправити. Саме для цього ми з колективом ентузіастів розробили проект Стратегії розвитку банківської системи. Важливо розпочати широкомасштабну стратегічну дискусію, сфокусувати увагу й інтелект суспільства на стратегічних ідеях, а не на політичних чварах", – каже Тетяна Унковська.

За словами авторів проекту Стратегії, завдання документа не тільки показати всі помилки у монетарній та валютній політиці, але й запропонувати, що потрібно робити, як переорієнтувати банківську систему на кредитування реального сектора економіки. "Крім істотної зміни грошово-кредитної політики НБУ, потрібно системно поміняти загальні підходи уряду і парламенту. Необхідно прискорити всі реформи, починаючи від антикорупційних дій, перетворення судової та правоохоронних систем, закінчуючи побудовою інститутів щодо стимулювання економічного зростання і зміни структури економіки. Важливо істотно здешевити кредитні ресурси для вітчизняної індустрії, підтримати наших експортерів. Серед іншого повинен з'явитися банк розвитку, який буде підтримувати пріоритетні галузі економіки. Стратегія передбачає, що робота НБУ повинна стати прозорою і підзвітною суспільству", – каже Сергій Рибалка.

"Наше завдання – не просто покритикувати, а запропонувати вихід із ситуації, – зазначає Анатолій Дроб’язко, провідний науковий співробітник Академії фінансового управління, учасник групи з розробки Стратегії. – Ми бачимо багато недоліків у нинішньому розвитку банківського сектора і сподіваємося їх усунути. Головне питання, на яке шукаємо відповідь: яким чином банки можуть дати дешевий ресурс економіці, щоб вона могла вийти з кризи?"

Проект представлений для широкої дискусії, зараз сформовані робочі групи, які займаються його доопрацюванням. Планується, що на підставі документа будуть розроблені відповідні законопроекти. Залишається питання, чи почують українських вчених й експертів в уряді та НБУ?

За словами Олексія Куща, нинішня Стратегія – це проект, завдання якого розбудити суспільний інтерес до питання, викликати резонанс. "Це не остаточний документ. Він запропонований до обговорення, це свого роду "пробна куля". Остаточний варіант народиться вже в ході обговорень і роботи експертного середовища, банківських фахівців, бізнесу, громадськості", – каже Олексій Кущ. На його думку, нинішнє керівництво НБУ не йде на діалог і не бажає дослухатися до думки експертного середовища, але він все-таки сподівається, що бурхливе обговорення Стратегії змусить Нацбанк дослухатися до думки суспільства.

Автори стратегії впевнені, що у підсумку має з'явитися загальна економічна стратегія для України. Сергій Рибалка закликає всіх керівників комітетів парламенту розробляти аналогічні документи у своїх галузях, щоб згодом створити загальну дорожню карту для України на найближчі десятиліття.

***

Цей матеріал опубліковано в №18 журналу Корреспондент від 13 травня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: банкиНБУ
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Загрузка...

Корреспондент.net в соцмережах