Чотири роки тому НБУ відмовився від фіксованого курсу гривні. Після першого шоку ситуація стабілізувалась, і з кінця 2015-го курс гривні коливається лише незначним чином. Що нині відбувається з гривнею - в матеріалі DW.
У лютому 2015 року Національний банк України (НБУ) оголосив про те, що відмовляється від фіксованого обмінного курсу. Таким чином політика, що залишалася чинною від моменту створення гривні, поступилася новому підходу, коли обмінний курс визначав не регулятор, а міжбанківський валютний ринок.
Таке "звільнення" гривні принесло спочатку, як здавалось, катастрофічні наслідки. Вже 26 лютого обмінний курс досяг нового антирекорду - один долар коштував тоді більше 30 гривень. Втім ситуація досить швидко стабілізувалася, і на початку 2016 року курс зберігався на позначці 24 гривні за долар. Пізніше курс коливався під тиском сезонних факторів, але стрибків, які б викликали паніку у населення, вже не відбувалося.
Більше того, останнім часом на гривню перестали чинити тиск і сезонні фактори. Так, очікувана ринком девальвація наприкінці минулого року не відбулася. Натомість, гривня за грудень 2018 року зросла на 2,5 відсотка. У НБУ відсутність традиційного для цієї пори зниження курсу пояснили зростанням міжбанківського валютного ринку майже на 40 відсотків за рік та поступовим звиканням українців до гнучкого курсу національної валюти.
Вимушене звільнення
Опитані DW експерти заявляють, що рішення НБУ відпустити гривню у вільне плавання було пов'язане із тим, що ресурсів утримувати курс "вручну" у влади просто не залишилося. За словами головного експерта Секретаріату Ради НБУ Віталія Шапрана, коли ця ідея почала реалізовуватися, українські золотовалютні резерви були мінімальними та фактично наданими у вигляді позики МВФ. "Тому навіть не було предмету для дискусії між прихильниками гнучкого та фіксованого курсів", - пояснює експерт. Тобто, якщо нема грошей для фіксованого курсу, то нема й чим його підтримувати.
Щоправда, спеціаліст відділу продажу цінних паперів компанії Dragon Capital Сергій Фурса додає, що практика гнучкого курсу мала бути запроваджена набагато раніше. За його словами, для слабких економік, до яких належить і Україна, фіксація курсу потребує величезних ресурсів на його підтримання, а будь-яке коливання призводить до паніки. В Україні перехід до гнучкого курсу поступово привчив населення, що зміни обмінного курсу не означають катастрофи. "Це нормальна практика, коли курс відображає стан справ в економіці", - розповідає Фурса.
Міцні роки
За словами виконавчого директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, перехід до гнучкого курсоутворення виправдав себе ще до кінця 2015 року. Спочатку комбінація політичної, економічної та політичної криз створювала психологічний тиск на українців, що купували валюту при перших ознаках нестабільності, але досить швидко ситуація стабілізувалася. "Вирівнявся зовнішньоторговельний баланс, а коливання курсу гривні поступово зменшилися і зараз близькі до коливань курсів валют розвинутих країн", - відзначає експерт. За його словами, за минулий рік гривня була однією із найміцніших валют на ринках, що розвиваються, а НБУ зміг докупити більше одного мільярда доларів у резерви. Навіть запровадження воєнного стану розхитало ринок лише на два дні, розповідає Вишлінський.
Шапран підтверджує, що останні три роки гривня залишається стабільною. Але непорушність курсу, за словами експерта, не є головною задачею НБУ. Метою натомість є стримування інфляції та пожвавлення економічного зростання, адже за умови погіршення експортного потенціалу девальвація дозволяє стимулювати експорт та зменшувати імпорт, вирівнюючи платіжний баланс. При цьому Шапран наголошує, що з цими задачами гнучкий курс поки що успішно впорався. "За підсумками 2018 року ми маємо інфляцію 9,8 відсотка - найнижчу за останні п'ять років - і зростання ВВП, за попередніми даними, у 3,3 відсотка, що є рекордом за останні сім років", - резюмує експерт.
Поки що щастить
На такому тлі стабільність валюти можлива за умови збереження сприятливої як зовнішньої, так і внутрішньої економічної ситуації, і у цьому плані українській економіці поки що щастить. Так, за словами Шапрана, у 2018 році експорт зернових та зернобобових був на 10 мільйонів тонн більшим за очікування, ціни на зерно на світових ринках - на 10-20 відсотків більшими від прогнозованих, а перед початком посівної кампанії ціни на нафту знизились. Через це курс гривні навіть укріпився до рівня нижчого за 27 гривень за доллар. "Коли платіжний баланс дозволяє, у девальваційних процесах можна зробити паузу", - каже Шапран, пояснюючи, що у питанні стабільності національної валюти Україна завдячує не лише новій стратегії НБУ, але й вдалому збігу обставин.
Також експерти згадують і важливість західної підтримки, адже допомога МВФ та інших кредиторів дозволяє згладжувати ринкові коливання та нарощувати золотовалютні резерви. Саме на поповнення золотовалютних резервів і підуть кошти від наступних траншів Міжнародного валютного фонду, пояснює Шапран. Наявність достатніх резервів дає інвесторам впевненість у тому, що національна валюта не стане інструментом спекулянтів, коли попит на іноземні гроші зростатиме, наприклад, через необхідність виплати зовнішніх боргів чи сезонні фактори, адже у НБУ буде достатньо ресурсів аби вийти на ринок із валютними інтервенціями та стабілізувати спекулятивні коливання.
За словами Вишлінського, якщо програма МВФ збережеться хоча б до 2021 року, то курсу гривні найвірогідніше нічого не загрожує. "Але якщо за підсумком виборів вирішать обійтися без МВФ на тлі виплат зовнішнього боргу по 6-8 мільярдів доларів на рік, то все завалиться дуже швидко", - попереджає експерт.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet