Роботодавців в Україні зобов'яжуть пояснювати причину звільнення

 

У новому законопроекті "Про працю" йдеться про можливість звільняти працівника з ініціативи роботодавця, але не вказано, що це має статися без пояснення причин. Про це повідомив міністр економіки Тимофій Милованов на своїй сторінці у Facebook.

 

Милованов також підкреслив, що зараз, за ​​чинним законодавством, є 10 причин для звільнення працівника, при цьому ніякої матеріальної компенсації для працівників там не передбачено.

 

"Вихідна допомога в розмірі окладу видається тільки у виняткових випадках. За чинним Кодексом, якщо роботодавець хоче, то він легко звільняє працівника і не несе матеріальної відповідальності за своє рішення. Реорганізація (одна з причин для звільнення за Кодексом, - ред.) стала універсальним механізмом для масових скорочень", - пояснює міністр.

 

 

За словами Милованова, в статті 35 проекту закону "Про працю" йдеться про можливість звільняти працівника з ініціативи роботодавця, але не вказано, що це має статися без пояснення причин.

 

"Причинами для звільнення з ініціативи роботодавця можуть бути підстави, прописані в трудовому договорі, який підписує працівник і роботодавець при оформленні трудових відносин.

 

У законопроекті "Про працю" пропонуємо зробити матеріальну компенсацію обов'язковою, а також заборонити фіктивні перетворення підприємств для скорочення штату", - підкреслює Милованов.

 

Далі міністр наводить статтю законопроекту, в якій передбачаються терміни повідомлення про звільнення, які можуть бути замінені грошовою компенсацією.

 

Стаття 35. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

 

1. Роботодавець має право за власною ініціативою розірвати трудовий договір з працівником.

 

2. Про рішення розірвати трудовий договір з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, роботодавець повинен письмово або зазначеними в трудовому договорі засобами електронного зв'язку повідомити працівника в термін:

 

1) не менше 15 днів - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 6 місяців;

2) не менше 30 днів - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 6 місяців;

3) не менше ніж за 60 днів - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад п'ять років;

4) не менше ніж за 90 днів - якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 10 років.

 

3. За домовленістю сторін терміни попередження, зазначені в частині другій цієї статті, можуть бути замінені грошовою компенсацією в розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше середньоденного заробітку працівника за кожний робочий день зменшення терміну повідомлення.

 

4. Роботодавець має право без згоди працівника замінити терміни попередження, передбачені частиною першою цієї статті, грошовою компенсацією в суму розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення терміну такого попередження. Порядок розрахунку середньоденного заробітку визначається Кабінетом Міністрів.

 

5. У разі відмови працівника підписувати додаткову угоду, що передбачає розірвання трудового договору на цій підставі, трудовий договір розривається роботодавцем в односторонньому порядку шляхом надання працівникові відповідно до встановлених трудовим договором, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення інформації про розірвання трудового договору.

 

6. Спори, пов'язані з відсутністю згоди працівника на розірвання трудового договору за цією підставою, вирішуються в порядку, встановленому для вирішення індивідуальних трудових спорів.

 

Раніше міністр порівняв Трудовий закон із сексом до весілля. Тимофій Милованов у новому законі про працю порівняв відносини працівника і роботодавця з сексом до весілля.

 

Він також повідомив, що легально працює половина українців, а інші - "в тіні" або на заробітках.

 

 

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.