Девальвація європейської грошової одиниці відбулася у вкрай невдалій ситуації енергетичної кризи, але експортери з країн ЄС дуже раді першому за 20 років валютному паритету.
Такого не було 20 років! Востаннє паритет євро та долара, іншими словами - обмінний курс 1:1, фіксувався восени 2002 року. З того часу єдина європейська валюта незмінно коштувала дорожче від грошової одиниці США.
Так, у 2008, коли в Сполучених Штатах назрівала фінансова криза, за 1 євро давали 1 долар і майже 60 американських центів, потім котирування кілька років коливалися в діапазоні 1,30-1,50, а останніми роками вони були приблизно на рівні 1,15-1,25.
Війна в Україні - головна причина слабкості валюти євро?
У нинішній 2022 рік пара двох головних на планеті резервних валют увійшла з курсом 1,14, проте після початку широкомасштабної війни Росії проти України євро з кінця лютого став швидко дешевшати. 8 липня обидві валюти вперше за два десятиліття майже зрівнялися у ціні, 11 липня ситуація повторилася.
12 липня було зафіксовано паритет, після чого зміцнення грошової одиниці США цілком може тривати.
Прецедент вже є: з весни 2000 до осені 2002 спочатку безготівковий, а потім і готівковий євро коштував менше 1 долара, більше того, курс два роки поспіль у ході біржових торгів падав до рівня 0,85-0,86 і одного разу навіть нижче за 0,83.
Побачивши швидке зниження курсу євро в останні місяці, можна було б зробити висновок, що російська агресія і є головною причиною девальвації європейської валюти: міжнародні інвестори виводять свої активи в долари, тому що прямо в Європі йде широкомасштабна війна, Євросоюз оголосив безпрецедентні санкції проти РФ, рве традиційні зв'язки з російською економікою і зіткнувся з енергетичною, насамперед - газовою кризою, яка загрожує вкинути країни ЄС у рецесію.
Валютним ринком керують центральні банки та прибутковість держоблігацій
Однак якщо подивитися на графік котирувань валютної пари євро-долар за дещо триваліший термін, то чітко видно, що послідовне зниження почалося ще в першій половині 2021 року, коли курс був ще вищим за 1,22.
Причиною цього тренду стали очікування учасників світового фінансового ринку, що глобальна інфляція, яка наростає через наслідки пандемії, змусить Федеральну резервну систему США (ФРС) підвищувати процентні ставки раніше, швидше і радикальніше, ніж це готовий буде зробити Європейський центральний банк (ЄЦБ).
А підвищення центральними банками базових ставок веде до зростання доходності державних облігацій. США з їхнім величезним держборгом випускають велику кількість таких цінних паперів, і вони вважаються в усьому світі найнадійнішим інвестиційним активом.
Поки ФРС проводила в минулі роки політику наддешевих грошей з фактично нульовою базовою ставкою, американські держоблігації мали низьку прибутковість і були не дуже привабливими для інвесторів. Тому багато хто з них у пошуку більш прибуткових активів переводив долари в інші валюти.
Перспектива підвищення ставки викликала перетікання капіталів назад у доларовий простір, і цей процес посилювався і прискорювався з осені 2021 у міру того, як ставало зрозуміло: через інфляцію, що розганяється, базовий відсоток у США доведеться підвищувати куди рішучіше, ніж можна було подумати рік тому.
ФРС США різко підвищувала базову ставку, доки ЄЦБ чекав
Так і вийшло: у березні 2022 року перше з 2018 року підвищення склало 0,25 процентних пункти, у травні було збільшення ставки вже на 0,5 п. п. - найрізкіше за 22 роки, а 15 червня ФРС підняла базовий відсоток відразу на 0,75 п. п., чого не робила з 1994 року. І в найближчі місяці вона продовжить цей курс, тоді як ЄЦБ у липні тільки почне уникати нульового відсотка, судячи з усього, з маленького кроку в 0,25 п.п.
Ось ця різниця, що все збільшується в рівнях ставок і, відповідно, у прибутковості держоблігацій між Америкою та Європою і стала основною причиною зниження курсу євро та посилення долара, а війна в Україні та її наслідки для європейської економіки цей тренд додатково посилили.
"Саме ФРС задає зараз тон на валютному ринку", - наголосив у розмові з DW Міхаель Хайзе (Michael Heise), головний економіст німецької інвестиційної компанії HQ Trust.
Про те, що йдеться саме про зміцнення американської валюти, говорить і той факт, що її курс значно зріс не тільки до європейської, а й, наприклад, до японської грошової одиниці. 11 липня ієна впала до долара на найнижчий рівень за 24 роки, повідомило агентство Reuters.
До того ж останніми тижнями почастішали розмови про економічну кризу, що насувається на США і країни ЄС. "У Європі посилюється страх перед рецесією", - наголошується у новому аналітичному фінансовому огляді німецького Commerzbank. А в таких випадках дуже багато міжнародних і тим більше американських інвесторів зазвичай воліють тримати гроші в Сполучених Штатах.
Сильний долар вигідний у США далеко не всім
Крім того, у якийсь момент на валютному ринку активізувалася велика кількість біржових спекулянтів, які вирішили зіграти на пониження євро і дотиснути його хоч би до знакової позначки 1:1. Ті, хто вчасно вступив у цю гру, зараз явно у виграші.
А кому ще вигідна девальвація євро та значне посилення долара? Напрошується відповідь: Сполученим Штатам, але це правильно лише частково. Надзвичайно популярна в Росії формула "чим твердіша валюта, тим сильніша країна" далеко не така універсальна і досить далека від реалій сучасної глобальної економіки.
Високий курс національної валюти вигідний країнам, які роблять ставку на імпорт великої кількості товарів. З цієї точки зору високий курс долара справді вигідний США, оскільки він здешевлює продукцію, що привозиться з Європи, Китаю, Японії та інших країн світу, і тим самим сприяє боротьбі з інфляцією, а вона зараз чи не головна макроекономічна проблема Сполучених Штатів.
Водночас іноземна продукція, що дешевшає через твердий долар, знищує товаровиробників у самій Америці. До того ж надто високий курс національної валюти б'є по інтересах американських експортерів, оскільки робить їхню продукцію на світовому ринку дорожчою і тим самим знижує міжнародну конкурентоспроможність автомобілів, комп'ютерів, мікрочипів, продовольства та інших товарів Made in USA. І вони починають здавати позиції, скажімо, автомобілям, зробленим у єврозоні, чи напівпровідникам із Азії.
Коротше, надто твердий долар підриває багаторічні зусилля кількох вашингтонських адміністрацій, спрямованих як на вирівнювання надто однобокого зовнішньоторговельного балансу країни (США значно більше імпортують, ніж експортують), так і на розвиток американського промислового виробництва.
Відповідно, низький курс євро надзвичайно вигідний німецьким, французьким, італійським та іншим європейським експортерам. Проте з великим застереженням: вони мають виробляти свою продукцію у себе на батьківщині чи в Євросоюзі та використовувати лише європейські комплектувальні.
"Якщо вони закуповують комплектувальні за межами ЄС, то зиск, швидше за все, зникає", - пояснила DW валютний аналітик німецького DZ-Bank Сонья Мартен (Sonja Marten).
Те саме, продовжила вона, стосується особливо енергоємних європейських виробництв, адже нафтою, вугіллям або зрідженим газом на світовому ринку торгують за долари. З цього погляду девальвація євро відбулася зараз у дуже невигідний для Євросоюзу момент. ЄС зіткнувся з дефіцитом та надзвичайною дорожнечею енергоносіїв, і вони тепер через рекордно низький за два десятиліття обмінний курс євро стануть ще дорожчими.
Джерело: Російська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet