Рейтинговий скепсис Moody's викликав розпродаж українських цінних паперів - Ъ

Пониження агентством Moody's кредитного рейтингу України та низки корпоративних рейтингів спровокувало продаж українських євробондів, пише КоммерсантЪ-Украина.

Нагадаємо, 21 вересня Moody's знизило рейтинг єврооблігацій України до Саа1 з B3 і помістило його на перегляд для можливого подальшого зниження. Якість боргових зобов'язань з таким рейтингом вважається дуже низькою, а кредитний ризик - дуже високим. Як повідомлялося, таке рішення викликане стурбованістю щодо зовнішньої ліквідності країни, невизначеністю переговорів з Міжнародним валютним фондом і погіршенням відносин з Росією.

Слідом за суверенним Moody's погіршило рейтинги низки українських компаній. Зокрема були знижені корпоративні рейтинги (CFR) до Caa1 з B3 і рейтинги ймовірності дефолту (PDR) до Caa1-PD з B3-PD компаній DTEK Holdings BV (Нідерланди, холдингова компанія енергохолдингу ДТЕК), Metinvest BV (Нідерланди, холдингова компанія групи Метінвест), Fintest Trading Co Limited (Кіпр, група Донецьксталь ), MHP SA (Люксембург, агрохолдинг Миронівський хлібопродукт), ТОВ Лемтранс (Донецьк) та гірничорудної компанії з активами в Україні Ferrexpo Plc (Великобританія). 25 вересня Moody's погіршило рейтинг 11 українських банків і однієї лізингової компанії. Крім того, рейтинги Києва і Харкова в національній та іноземній валютах, за версією агентства, також опустилися до рівня Caa1 з B3.

Хоча аналітики агентства Moody`s випередили події, взявши до уваги і потенційно можливі ризики, інвестори досить різко відреагували на зниження оцінки. "Рейтинги двох інших агентств - Fitch і Standard & Poor’s (S&P), які тепер на два ступені вищі, не змінилися, а коментарі їх аналітиків вказують на те, що вони не мають наміру йти за Moody`s, принаймні доти, поки ситуація в Україні не погіршиться. Проте негативна реакція інвесторів підвищила ризики країни, збільшивши тим самим вартість запозичення для українських позичальників", - відзначає головний аналітик блоку Фінансові ринки Креді Агріколь Банку Олександр Печерицин.

Дохідність єврооблігацій України на вторинному ринку зросла до 14-14,5% річних, а корпоративних боргових паперів - до 17-18%. Індикатор кредитно-дефолтних свопів (CDS) країни збільшився з 878,8 пункту напередодні перегляду рейтингу, 19 вересня, до максимуму - 1071,6 пункту  8 жовтня). Приміром, на початку року значення індикатора не дотягувало і до 600 пунктів. "Інвестори не стали розбиратися, які нові фактори ризику з'явилися в Україні і чому інші агентства не відреагували на ці ж фактори відповідним чином", - відзначає Печерицин. Експерт вважає, що опустити ризики країни до колишнього рівня може вплив позитивної події. "Такою подією може бути відновлення кредитування за програмою МВФ", - вважає він. Тим не менш, ринок вже трохи заспокоївся: до 17 жовтня індикатор CDS знизився до 926 пунктів слідом за зниженням дохідності суверенних євробондів до 10-11 %. Спреди корпоративних паперів зменшилися до 15-16%.

Як зазначає видання, хоча такий рівень ставок відлякує позичальників, компанії зі стабільним бізнесом і позитивною кредитною історією в разі необхідності навіть зараз можуть залучити гроші за прийнятними ставками. Тим не менш, для більшості інвесторів рівень рейтингу все ж залишається основним орієнтиром при формуванні портфеля цінних паперів. "Ліміти на емітентів встановлюються відповідно до їх рейтингів. Наприклад , після зниження рейтингу країни і ряду українських банків частина інвесторів була змушена продавати єврооблігації, оскільки їх вимоги і ліміти не передбачали наявність у портфелі цінних паперів з рівнем рейтингу нижче категорії В", - пояснив аналітик ринку облігацій групи Інвестиційний Капітал Україна Тарас Котович.

В українському Мінфіні дії Moody`s зустріли критикою. "Оцінили з неточностями, без попереднього візиту в країну. Неприємно, коли державі знижують рейтинг без вагомих причин. У релізі Moody`s всі дані за червень, а за липень, серпень і вересень багато чого змінилося", - відзначає директор департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Мінфіну Галина Пахачук.

На початку жовтня в найбільшій в Україні кредитній установі, ПриватБанку, заявили про перегляд підходів до співпраці з рейтинговими агентствами. "Необхідно оптимізувати роботу з агентствами і вибрати найбільш адекватний варіант. Адже зниження рейтингів українських банків до переддефолтного рівня не відображає реальну ситуацію в банківському секторі країни і фінансове становище українських банків", - вважають в установі.

Ъ зазначає, що нарікання на роботу "великої трійки" міжнародних рейтингових агентств - Standard&Poor`s , Moody`s , Fitch - звучалb регулярно, однак особливо гострими вони стали після 2008 року, коли трійку звинуватили в тому, що вони не тільки не змогли розгледіти прийдешню світову фінансову кризу, а й посилили її; в 2011 році агентства почали "згущувати барви" навколо боргової кризи єврозони, а минулого року - американської боргової кризи. Німеччина виступила з пропозицією створити незалежне рейтингове агентство, а країни G20 заявили, що роботу міжнародних агентств необхідно контролювати за допомогою створення єдиного регулятора. Тим не менш, всі погрози поки так і залишилися невиконаними. Тільки США після зниження їх рейтингу S&P почали проводити розслідування.

Таким чином, незважаючи на обурення українських емітентів, вони не можуть відмовитися від послуг міжнародних агентств і продовжувати залучати зовнішнє фінансування. "Портфелі західних інвестиційних компаній містять сотні паперів, емітованих в різних країнах. Управляючі і трейдери просто не можуть детально відстежувати всю інформацію щодо тих країн, папери яких у них в портфелях. Тому рейтинги - найбільш швидкий і зручний інструмент для порівняння різних емітентів і суверенів", - вважає начальник аналітичного відділу ПУМБ Євгенія Ахтирко. "Рейтинги від інших провайдерів можуть доповнювати оцінки агентств Moody`s, Fitch і S&P, але не заміняти їх. Для успішного випуску єврооблігацій компанія повинна мати як мінімум два рейтинги від "великої трійки", - розповів заступник голови правління Сбербанку Росії Артемій Єршов.