Фото: АР
Українські бонди цікавлять переважно європейських і американських інвесторів
Конкуренція серед бірж за можливість допомогти українським емітентам залучити капітал посилюється. Московська біржа готується похитнути лідерство Варшавської фондової біржі в сегменті розміщення середніх компаній, а Гонконг має намір стати альтернативою Лондону для великих, пише Коммерсантъ-Украина.
Ситуація з вибором майданчика для первинного
розміщення акцій (IPO) на перший погляд виглядає безальтернативно. Поки
лідерство за кількістю залучених українських емітентів утримує Варшавська
фондова біржа (WSE), де котируються акції 12 компаній. "Залучення
емітентів із країн Центральної та Східної Європи, у тому числі з України,
залишається одним із основних стратегічних напрямків розвитку WSE. Ми вважаємо,
що WSE є найбільш зрозумілим і обґрунтованим вибором для українських компаній,
які бажають стати частиною європейського ринку капіталу", - стверджує
виконавчий директор представництва WSE в Україні Андрій Дубецький.
Цікавий англійський ринок і українським
компаніям. Про намір провести IPO на альтернативному майданчику (AIM) LSE на
початку вересня оголосив девелопер Arricano Real Estate. За 10% акцій Arricano
хоче отримати $24 млн. Але за цю суму треба буде поборотися. Примітно, що для
розміщення на AIM не встановлені формальні вимоги до капіталізації компанії,
free float та аудиторської звітності. "У нас немає певних критеріїв до
тих, хто бажає розміститися. Все вирішується в індивідуальному порядку", -
сказав співдиректор LSE з ринків Джон Едвардс.
Щоб потрапити в лістинг NewConnect WSE, треба
дотриматися таких вимог. Номінал акцій не повинен бути нижчим 0,1 злотих,
власний капітал - не менше 500 тис. злотих ($ 16 тис.). Мінімум десять не
пов'язаних з емітентом акціонерів повинні володіти близько 15% акцій компанії.
Також необхідна аудована та консолідована звітність за останній рік.
Великі компанії можуть спробувати себе на
азіатському ринку. Ще в кінці 2010 року НКЦПФР почала переговори про допуск
емітентів на Гонконгську фондову біржу (HSE). Компаніям з українською
юрисдикцією дозволили лістинг на HSE. Такі дозволи є ще у 13 країн. Всупереч
прогнозам чиновників, що перші розміщення відбудуться вже в 2012 році, досі жодна
компанія не провела IPO в Гонконзі. Почасти це викликано спадом інтересу з боку
інвесторів і високими вимогами бірж до кандидатів. Мінімальні умови основного
майданчика HSE: капіталізація в розмірі 200 млн гонконгських доларів ($25,7 млн)
і вимога з розміщення 25% акцій.
На низькому старті перебуває проект із залучення іноземних емітентів на Московську
біржу - з вересня 2012 року ведеться робота щодо запуску подвійного лістингу.
Для українських компаній, цінні папери яких перебувають у лістингу бірж ПФТС і
Української біржі, умови допуску на російський ринок спростять лише в частині
обсягу наданої інформації.
Водночас Коммерсантъ-Украина пише, що Україні
за останні п'ять років не вдалося кардинально розширити географію покупців
своїх цінних паперів - найбільше коштів у публічні емісії цінних паперів вклали
інвестори з Великобританії та Швейцарії. Перспектив для кардинального
розширення географії інвесторів поки немає, але слідом за збільшенням частки
інвестицій з США почалася активізація попиту на українські папери в Азії і
Росії, додає видання.
" Географія інвестиційних фондів, які
беруть участь у купівлі акціонерних та боргових паперів українських компаній,
часто залежить від біржі для лістингу цих паперів, або, як ми її називаємо, home market. Майже завжди
під час IPO або SPO букранер очікує, що заявки інвесторів з майданчика лістингу
покриють близько 50-60% всієї книги заявок", - говорить керуючий директор
ІК SP Advisors Наталія Куликова.
За її словами, така стратегія спонукає емітентів
вибирати біржовий майданчик, де сформований пул якірних інвесторів буде
підтримувати ліквідність паперів після завершення розміщення.
"Враховуючи, що за останні роки більшість
українських IPO пройшло в Польщі, основна маса інвесторів зосереджена саме там.
Втім, є група фондів, які в останні десять років активно дивилися на Україну і
брали участь в наших угодах незалежно від біржі розміщення", - розповів
інвестбанкір.
Газета пише, що найчастіше українськими
паперами в Європі цікавляться в скандинавських країнах і Великобританії.
"Багато в чому географічні настрої інвесторів залежать від насиченості
ринку фінансами і від близькості емітента до офісу інвестора. Скандинавські
країни достатньо забезпечені фінансами, крім того, вони розташовані недалеко
від України. Навіть у наше технологічне століття для інвестора дуже важливі
можливість за один день прилетіти в країну-місце вкладення, а також безпека
такого візиту", - пояснив фахівець відділу продажів боргових цінних
паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса.