Агресія і хамство стають домінуючим стилем спілкування в інтернеті. Українці з розмаху б'ють один одного з будь-якого приводу, найчастіше - на ґрунті національних комплексів, пише журнал Корреспондент у свіжому номері.
Так, наводить приклад видання, за підрахунками
Максима Бутченка, одного з блогерів інтернет-видання Корреспондент.net
(підконтрольного UMH group і Петру Порошенку, як і журнал Корреспондент), на
кожні десять окремих коментарів до його публікацій припадає три образливих.
"Іди звідси, дегенерат-суржиконосець",
"Що курив, коли дряпав нісенітницю?", - наводить Бутченко приклади
надмірно критичних відгуків на його політичні пости.
Приблизно таке ж співвідношення конструктивних
і деструктивно-агресивних коментарів, як і блогер Бутченко, в середньому
отримують всі публікації сайту Корреспондент.net.
І якщо, за словами Юлії Мак-Гаффі, головного
редактора інтернет-видання, за день його відвідувачі залишають близько 15 тис.
коментарів, то тільки один цей ресурс за добу отримує як мінімум кілька тисяч
образ, непристойностей і навіть погроз. При цьому Корреспондент дійшов
висновку, що якщо ж узяти весь української сегмент інтернету, то можна говорити
про десятки тисяч випадків хамства за день, а може, і сотні.
За
спостереженнями Мак-Гаффі, яка щодня стикається зі словесною агресією
співвітчизників на адресу журналістських публікацій, найчастіше таку реакцію
викликають дві теми - відносини України з Росією і двомовність.
Їх виявилося більше половини в двадцятці
найбільш коментованих новин 2011 року. Трохи менший резонанс із застосуванням
міцних виразів викликають новини та статті про НАТО, економіку, внутрішню
політику, резонансні злочини та спорт.
У той же час, завлабораторією Інституту
соціальної та політичної психології НАН України Павло Фролов пояснює
вибухонебезпечність міжнаціональних тем негативною ідентифікацією багатьох
жителів країни. Мовляв, співвітчизнику важливо не стільки бути українцем,
скільки не бути росіянином, і навпаки.
У цілому ж ворожість в інтернеті відображає
загальний стан суспільства, переконаний експерт. Виплеснувши гнів у Мережі,
людина заспокоюється, але лише на час. Насправді проблема лише поглиблюється:
віртуальні перепалки починають сприйматися як норма, що призводить до зниження
порогу чутливості до зростання агресивної поведінки в реальному житті.
Ця тенденція характерна не тільки для України,
що роздирається етнічними протиріччями і економічними труднощами, а й для
західного сегмента Всесвітньої павутини, хоча і
меншою мірою. Михаїла Потоцького, журналіста польського щоденника
Dziennik Gazeta Prawna, турбує зростання негативу в коментарях інтернет-сегмента
його країни.
"Здається, що ми втратили вміння говорити
один з одним", - відзначає Потоцький.
Корреспондент наводить ще один показовий
приклад. Так, 3 квітня журналіст інтернет-видання Українська правда Сергій
Лещенко на своїй сторінці в Facebook написав емоційний пост: "Прихильники
[екс-прем'єра] Юлії Тимошенко, ви можете хоч збожеволіти від ненависті до мене,
але це не змінить факт - Тимошенко під час виборів зловживала адмінресурсом, і
ця нещирість в діалозі із суспільством і стала причиною її поразки".
У такій інтелігентній манері він відповів
коментаторам своїх статей про діяльність лідера БЮТ, хоча самі вони у висловлюваннях
не соромилися. Найбільш м'яке, яке отримав Лещенко за свої статті про
Тимошенко, - "трутень, який продався Партії регіонів".
Журналіст, відомий гострими політичними
розслідуваннями, давно навчився ставитися до мережевих випадів на свою адресу з
іронією. "Я просто розумію, що частина з них - найняті штабами [політичних
партій інтернет-] тролі [коментатори, які пишуть провокаційні повідомлення з
метою викликати конфлікт або образити автора поста], а частина - просто
неврівноважені люди", - каже Лещенко.
Разом з тим, фахівці переконані, що автори
більшості злих і нецензурних коментарів - це невмотивовані агресори, яких
більше цікавить не стільки тема статті, скільки можливість висловлювати своє
"фе" з будь-якого приводу.
Хто і як стикається з некультурними та
нецензурними коментарями в Уанеті, а також що стоїть за бажанням українців
образити не тільки публічного, а й зовсім невідомого співрозмовника, читайте у
свіжому №15 журналу Корреспондент від 20 квітня 2012 року.