У віртуальному метавсесвіті з'являться технології, що дозволятимуть відстежувати мимовільні біологічні реакції з метою продати певний товар конкретній людині.
Якщо за останнє століття ми щось і дізналися про нові засоби комунікації, то це те, що там, де технологія привертає увагу людських очей та вух, рекламодавці не відстають. Так було з радіо, кіно, телебаченням, Інтернетом, соціальними мережами... Тому не випадає сумніватися, що аналогічна доля спіткає метавсесвіт - нашу нову глобальну віртуальну реальність, над створенням якої працюють такі компанії, як Meta. Про це йдеться в статті на порталі
Euronews, переклад якої публікує
Korrespondent.net.
Знак майбутніх подій
На підтвердження вищесказаного можна навести той факт, що велика кількість відомих світових брендів уже занурилися в ігрові метасвіти, коли влаштовують віртуальні покази мод і випускають ексклюзивні колекції в грі.
Такі розкішні доми моди, як Louis Vuitton, Valentino і Marc Jacobs, розробили цифрові предмети для соціальної гри-симулятора Animal Crossing, тоді як Balenciaga співпрацювала з Fortnite і випустила ексклюзивну колекцію скінів для ігрових персонажів.
Доми моди проникають у метасвіт // EPIC GAMES
Але тепер, коли компанія Meta, яка спеціалізується на цільовій рекламі,
заявила про свої претензії на метавсесвіт, деякі експерти забили на сполох, бо побачили конкретні наслідки іммерсивної реклами (що забезпечує ефект присутності) в частині конфіденційності, безпеки і згоди користувачів.
"Коли ви думаєте про рекламу в розширеній реальності - XR, то повинні думати про неї не як про продакт-плейсмент (розміщення продукції), а як про розміщення в продукті", - відзначає Бріттан Геллер, юрист американської юридичної фірми Foley Hoag і експерт із питань конфіденційності і безпеки в іммерсивних середовищах.
"У подібному контексті реклама працює дещо інакше, тому що ви шукаєте досвід. Вам подобається цей досвід, - пояснила вона. - Реклама у віртуальній реальності може бути як покупка дизайнерського піджака для вашого цифрового аватара, але це реклама компанії з виробництва одягу, яку ви носите на власному тілі: це може бути як покупка гри, яка переносить вас до Парку Юрського періоду, - а що може бути краще для реклами кінофраншизи, ніж реальний досвід перебування в Парку Юрського періоду?"
Біометрична психографія
Проблема, на думку Геллер, полягає в тому, що в метавсесвіті можливість збирання біометричних показників і використання цих конфіденційних даних для цільової реклами, яку призначено тільки для вас, виходить далеко за рамки того значного обсягу даних, які Facebook вже використовує для створення наших споживчих профілів.
Якщо технологію, яку обіцяє Meta, зможуть реалізувати, є ймовірність, що набуде поширення така форма таргетованої реклами, яка відслідковуватиме мимовільні біологічні реакції.
З слів експерта, для того, щоб гарнітури VR могли працювати в такому середовищі, їм треба мати здатність відстежувати рухи ваших зіниць і очей. Це означає, що рекламу можуть адаптовувати у відповідності до того, що привертає або утримує вашу візуальну увагу і як ви фізично реагуєте на це.
Геллер вигадала термін для такого поєднання біометричної інформації людини із цільовою рекламою: біометрична психографія.
Якби будь-яка організація мала доступ до таких біометричних даних, як розширення зіниць, вологість шкіри, ЕКГ чи частота серцевих скорочень - це ті тілесні показники, що мимоволі виникають у відповідь на подразники, - і змогла б об'єднати їх з існуючими базами цільової реклами, це стало б "зчитуванням ваших думок", відзначає Геллер.
З її слів, інформація, яку можна отримати, наприклад, за ступенем розширення зіниць, може сказати, чи людина говорить правду, чи ні. Також це може показати, чи відчуває людина сексуальний потяг до свого партнера.
Експерт підкреслила, що зараз ми швидко переходимо в простір, в якому наші наміри й думки є значними масивами даних, які мають технологічне значення, раніше такого не було.
"Урок, який ми засвоїли після
скандалу з Cambridge Analytica, полягає в тому, що ризики конфіденційності виникають, коли у вас є комбінація непередбачених наборів даних, особливо якщо йдеться про нові технології", - каже Бріттан Геллер.
Регулювання метавсесвіту
Геллер вважає, що закони про біометричні дані в США недостатньо захищають користувачів від зловживання такими даними, адже їх визначає "захист вашої особистості, а не захист ваших думок чи імпульсів".
У випадку з метавсесвітом зберігається ризик того, що темпи розвитку технології будуть попереду здатності ефективно регулювати їх, як це, ймовірно, сталося із платформами соціальних мереж.
У світлі того, що компанії, які планують побудувати метавсесвіт, є багатонаціональними і діють поза межами, найефективнішим способом вирішення цих питань захисту користувачів є "підхід, що ґрунтується на правах людини", вважає Геллер.
"У цій справі є багато зацікавлених сторін: є громадянське суспільство, є громадські групи, є уряди, а також міжурядові організації, - пояснила вона. - Підхід з точки зору прав людини - це спосіб, за допомогою якого ми можемо об'єднати всіх цих учасників і їхні проблеми і переконатися, що всіх почуто".
Але що можуть зробити компанії для захисту людей у метавсесвіті? Якщо технологічні організації справді мають намір гарантувати цифрові права користувачів в іммерсивних середовищах, це залежатиме від того, наскільки відкрито вони говоритимуть про технології, які самі ж розробляють.
"Я б хотіла, щоб компанії були прозорішими у функціональності своїх технологій, не лише в своїх намірах і бізнес-планах, а й у тому, як це працюватиме", - відзначила Геллер. З її слів, це допоможе законодавцям ставити питання, вирішення яких є необхідним, щоб захистити суспільство і разом співпрацювати в галузі транскордонних технологій.