Мінцифра представила дорожню карту розвитку IT-освіти в Україні до 2030 року. Особливу увагу мають намір приділити неформальній освіті, яку мають визнати в першому кварталі 2022 року.
Українська влада спритно взялася за сферу IT: не встиг парламент ухвалити закон про особливі податкові умови для IT-компаній, як Міністерство цифрової трансформації представило план реформи освіти для профільних фахівців. У відомстві обіцяють, що це не лише підвищить якість освіти, а й серед інших заходів сприятиме тому, що частка IT в українському ВВП досягне 10%. Korrespondent.net розповідає подробиці.
Оновлення на всіх рівнях
Дорожню карту розвитку ІТ-освіти в Україні до 2030 року представив у четвер, 16 грудня, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Він нагадав, що сфера IT у нашій країні активно розвивається: у 2021 році експорт зріс на 38%, кількість компаній – на 22%. Кількість фізосіб-підприємців, які працюють в IT, зросла протягом року на 40%. За оцінкою, до 2030 року IT будуть потрібні не менше 500-600 тисяч фахівців. За рік на ринку з'являється 20 тисяч нових спеціалістів, тоді як потреба становить 50 тисяч.
"Тому реформа IT-освіти – один із наших пріоритетів зараз. Вона вимагає комплексного оновлення на всіх рівнях. Нам необхідно балансувати системні реформи і швидкі рішення. Вже сьогодні ми починаємо готувати молодь до майбутнього, забезпечуючи їм актуальні знання та вміння", - сказав Федоров.
Мета Міністерства – до 2024 року збільшити частку IT у ВВП України до 10%, або 17 мільярдів гривень.
Реформа має 15 напрямів і вестиме до якісних змін: до розвитку неформальної освіти у сфері IT, вищої та професійної вищої освіти, а також загальної середньої освіти.
Неформальна освіта
Для розвитку неформальної освіти буде створено спеціальний фонд, який покриє 50% вартості навчання для світчерів – осіб, які захочуть змінити спеціальність і здобути IT-професію.
У рамках реформи буде розроблено механізм, який дозволить визнати неформальне навчання в приватних школах і на спеціальних курсах у формальній системі. Зрештою результати навчання, наприклад, в IT-школі зараховуватимуть до плану навчання студента в університеті чи коледжі.
Крім того планують звільнити компанії зі сфери EdTech (освітніх технологій) від сплати ПДВ.
Університети й коледжі
Підвищення конкурентоспроможності й автономності закладів вищої освіти планують досягти, зокрема, за рахунок запровадження публічних KPI їхніх керівників. KPI (Key Performance Indicators) – це ключові показники ефективності, завдяки яким можна відстежити якість роботи посадових осіб. До обов'язкових KPI керівників університетів хочуть включити показники співпраці з бізнесом.
В університети і коледжі також планують залучати практиків і іноземних викладачів. А спільно з ІТ-спільнотою будуть підготовлені нові стандарти для сучасних професій галузі, які згодом додадуть до державного класифікатора.
Ще один важливий момент – розвиток дуальної освіти, коли студент значну частину свого навчання проводить на робочому місці.
Особливу увагу приділятимуть забезпеченню фінансової автономії вишів. Планується провести Національне студентське опитування за формулою фінансування закладів вищої освіти.
Інформатика по-новому
Також зміни стосуватимуться школярів: для них запровадять відеокурс із математики й інформатики. Крім того розвиватимуть мережеву освіту – це дозволить дитині відвідувати певний предмет поза школою в іншому закладі.
Учням також буде запропоновано профорієнтацію – онлайн-зустрічі із професіоналами, тестування, різноманітні інформаційні кампанії. Так діти більше дізнаються про реальні сучасні професії та матимуть мотивацію.
Усі ці нововведення обговорюють у рамках спільної робочої групи Мінцифри і Міносвіти з експертами, представниками IT-індустрії та навчальних закладів.
Проблеми сьогодні
У дорожній карті перераховані існуючі проблеми освіти, які планують усунути в процесі реформування.
Зокрема, для школярів це низька якість освіти в сільській місцевості, недостатня кількість вчителів, які застосовують сучасні підходи і методи викладання STEM-дисциплін (Science, Technology, Engineering, Mathematics – наука, технології, інженерія, математика), а також той факт, що через відсутність програми профорієнтації на вибір професії учнів у 80% випадків вирішальний вплив мають батьки.
Для професійної, професійно-технічної, професійної вищої освіти основні проблеми полягають у її низькій якості і престижі.
У вищій освіті – це відсутність фінансової автономії, неконкурентність зарплати викладача і кваліфікованого IT-практика, слабкий менеджмент закладів освіти, недостатня кількість "спеціальностей майбутнього" (штучний інтелект, інтернет речей, великі дані, кібербезпека).
А головні проблеми неформальної та самоосвіти – надто складна система ліцензування, нерівні податкові умови із закордонними платформами, обмеження у визнанні такої освіти.
Терміни
Згідно з дорожньою картою, визнання результатів неформальної освіти заплановано на перший квартал 2022 року. Також у цей період планують розробити порядок підготовки світчерів і підвищУвати цифрову грамотність педагогів.
У планах на перший квартал – внесення до Ради законопроекту про звільнення компаній EdTech від сплати ПДВ та запровадження педагогічної інтернатури.
Затвердження професійних стандартів і кваліфікацій в IT-секторі заплановане на третій квартал 2022 року, а також запустять відеокурс із математики. А відеокурс із інформатики має стартувати в четвертому кварталі наступного року. Також до кінця 2022 року планують почати проводити профорієнтаційні кампанії.
Найшвидший ефект можна отримати від стимулювання розвитку неформальної освіти, а результат системних змін у школах зможемо побачити через 10 років. Розвиток партнерства держави та IT-сектору в розробці спільних навчальних програм в університетах дозволить студентам здобути знання та навички, які є справді затребуваними на ринку. Зростання кількості кваліфікованих фахівців також сприятиме зростанню ВВП", - відзначили в Мінцифрі.