Подальші удари РФ по енергетичній інфраструктурі можуть призвести до повного знеструмлення міст. Як Київ готується до ситуації, якщо раптом не буде ані струму, ані води, ані опалення?
Українська енергетична інфраструктура перебуває під особливим прицілом російських атак уже місяць. За даними української влади, руйнувань зазнали близько 40 відсотків енергетичних об'єктів. Через дефіцит електроенергії у низці міст, зокрема, в Києві відбуваються планові відключення, і тисячі квартир періодично залишаються без світла. У разі подальших російських ракетних ударів мер столиці Віталій Кличко не виключає повного блекауту. Як Київ готується до такого сценарію та що радять експерти - в матеріалі DW.
Життя киян в умовах перебоїв зі світлом
"Я придбала ліхтар, який може заряджатися як від сонячного світла, так і працювати на звичайних батарейках. А також додаткові павербенки для підзарядки телефону. І, звісно, накупила багато свічок. Із заміського будинку привезла спальні мішки та газовий балон на п'ять літрів, на якому можна готувати їжу, що були придбані ще до 24 лютого", - розповідає DW про життя в умовах проблем з електроенергією мешканка Києва Людмила Росік. Купувати ж потужні зарядні пристрої співрозмовниця DW не планує. "Це досить дорого. Якщо буде повний блекаут, я планую їхати за місто в будинок, який можна опалювати дровами", - додає вона.
Олександр Дяченко підготувався до відключень світла
Ґрунтовно до відключень електрики підготувався киянин Олександр Дяченко, який купив автомобільний інвертор після перших масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури в жовтні. "Цей пристрій дозволяє заряджати ноутбук від автомобіля - перетворює 12 вольт на 220. Також купив газову плитку для приготування їжі та газовий обігрівач. Купив ліхтарики: настільний для освітлення кімнати та налобний для використання під час домашніх справ", - каже він у розмові з DW. Але найбільш вдала покупка, додає Дяченко, - валянці. "Одяг - це найперше про що треба подумати. Адже можливо під час тривог треба буде сидіти в холодному підвалі", - пояснює він.
Найбільша проблема - відсутність інтернету
Єдина проблема, яку не вирішив Дяченко, - відсутність інтернету під час відключення світла. "Електроенергії нема два-три рази по чотири години на добу. Якби WiFi був під'єднаний до оптоволоконного кабелю, то цю проблему можна вирішити дуже просто - під'єднати роутер до павербанку. Але, на жаль, у нас в будинку немає провайдера з оптоволоконним кабелем. А мобільний інтернет також зникає. Тому поки ми вирішуємо це питання переходом в сусідній район, де є світло. Там можна сісти в якийсь заклад або користуватися мобільним інтернетом", - каже він.
Як пояснили DW українські мобільні оператори, на випадок аварійних відключень світла базові станції мають акумулятори, що дозволяє обладнанню працювати кілька годин без підзарядки. "Однак, якщо навантаження на мережу велике, цей термін може бути меншим. Зокрема, навантаження збільшує мобільний інтернет 4G. Тому під час відключення світла мобільні оператори відключають частину обладнання, щоб надавати пріоритет голосовим послугам зв'язку", - зазначила пресслужба "Київстар". Якщо акумулятор розрядився, то мобільним операторам доводиться переходити на генератори. "Для підтримки роботи однієї базової станції необхідно 100 літрів дизельного палива на добу для генератора", - зауважують в lifecell.
Обидві компанії переконують, що для вирішення проблеми із зникненням мобільного інтернету намагаються збільшити кількість батарей та генераторів.
Запас палива, генераторів та пункти обігріву
Водночас українська влада планує створити автономні точки WiFi, які працюватимуть на акумуляторах Tesla Powerwall і терміналах Starlink під час відключення електроенергії. "Хочемо забезпечити країну залізобетонними місцями для зв'язку за будь-якої ситуації. В тому числі розглядаємо використання Tesla Powerwall, Starlink, щоб такі точки публічного зв'язку були в Україні і працювали незалежно від роботи енергомережі", - нещодавно повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв'ю українському Forbes. За словами Федорова, такі публічні точки Wi-Fi мають запрацювати в найближчий місяць, але не уточнив у яких саме містах. Ймовірно, вони можуть з'явитися і в Києві.
Тим часом столична влада готується розгорнути близько тисячі пунктів обігріву для містян. За даними КМДА, такі пункти облаштують на базі соціальних об’єктів та обладнають усім необхідним: теплом, освітленням, санвузлами, їдальнями, місцями для відпочинку, запасами теплого одягу та теплими ковдрами. Додатково ці пункти планують обладнати генераторами для аварійного живлення, тепловими гарматами, а неподалік за необхідності чергуватимуть співробітники швидкої допомоги. Як повідомив мер Києва Віталій Кличко, вже зараз у столиці зроблено великий запас палива, генераторів, їжі та води.
План евакуації
Втім, цих заходів може бути недостатньо, якщо місто внаслідок російських ударів залишиться без тепла, електрики та води, визнав Кличко. Тому він закликав киян мати запасний варіант на випадок найгіршого сценарію. "Якщо у вас є родичі й знайомі в передмісті Києва, де є окреме водопостачання, пічка, тепло, щоб тимчасово там перебувати. Будь ласка, домовтеся на випадок поганого сценарію, щоб ви могли провести деякий час у своїх друзів чи знайомих", - сказав він в ефірі телемарафону.
Про те, що столична влада також розробляє план евакуації трьох мільйонів мешканців міста на випадок повного блекауту, нещодавно повідомило американське видання The New York Times
з посиланням на директора департаменту муніципальної безпеки КМДА Романа Ткачука. Однак чиновник згодом, коментуючи цю інформацію, зауважив, що поки що немає причин для розмов про евакуацію.
Розрахунок на власні сили
А втім, евакуювати одночасно три мільйони людей навряд чи вдасться, переконаний керівник школи з виживання "Автоном Клуб" Ігор Молодан. "Це можливо послідовно протягом місяця-півтора. Тому треба самому піклуватися про себе, а не сподіватися на владу", - каже він у розмові з DW. За словами Молодана, в першу чергу варто зробити запас теплих речей, купити туристичне спорядження, зокрема, намет та спальний мішок. У пригоді стане газова горілка для приготування їжі, а також газові керамічні обігрівачі, додає він.
"Це першочергові речі, адже тепло та їжа важливіші за світло. Далі, якщо дозволяють статки, можна купити генератор. Але якщо у людини дохід сім тисяч гривень, то навряд чи вона може купити генератор за 30 тисяч. А для генератора треба ще й пальне - один літр на годину роботи. Те саме стосується сонячних панелей, які коштують вдесятеро більше ніж генератор", - пояснює Молодан. Але найкращим варіантом у разі відключення всіх енергоносіїв стане виїзд в інші регіони або за місто, переконаний експерт.
Розраховувати на власні сили закликає і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. "Якщо Київ зануриться в блекаут, то генератори не здатні будуть забезпечити трьохмільйонне місто енергетичним ресурсом. Вони знадобляться в першу чергу для лікарень, людей похилого віку, місцевої влади, військових", - зазначає він DW. Тисяча пунктів обігріву лише пом'якшать ситуацію, адже вони зможуть обігріти приблизно 200 тисяч людей, зазначає Омельченко.
Проте, за його словами, кроки київської влади виглядають правильними і більше навряд чи можна зробити. "Наслідки повного блекауту не зможе подолати адміністрація жодного міста світу. Тому люди діятимуть на власний розсуд, як це було після 24 лютого", - переконаний він.
Мешканець Києва Дяченко у разі критичної ситуації в столиці планує поїхати на дачу в Київській області. "Вже закупив подвійний запас дров та газову плиту з балоном. Тому буде опалення та місце, де готувати їжу", - підсумував він.
Опалювальний сезон під час війни: чи буде в українців тепло?
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet