Фото: AP
Людмила Алексєєєва не бажає бути фіговим листком для Путіна
Нема різниці, йдеться про справу Ходорковського чи обмеження права на мирні зібрання - Кремль дедалі частіше ігнорує думку президентської Ради з прав людини в Росії. Ця структура втрачає членів і значення.
Врятувати те, що можна. Перед таким завдання постав Михайло Федотов, 62-річний керівник Радою при президенті РФ з прав людини. Майже половина із 40 членів вийшли з неї після того, як у травні 2012 року на президентську посаду повернувся Володимир Путін. Серед тих, хто пішов, - також «гуру» російського правозахисного руху Людмила Алєксєєва з московського відділу Гельсінської групи.
Голова Ради Федотов, який теж вважається відомим правозахисником, ще сподівався втримати її від такого кроку. Але, судячи з усього, безуспішно. У вівторок, 3 липня, Алексєєва заявила, що виходить з президентської Ради.
Засновники ради критикують Путіна
Таку хвилю виходу з Ради викликали суперечливі парламентські вибори в грудні минулого року, переможцем яких стала кремлівська партія Єдина Росія. Їй закидають масові маніпуляції під час підрахунку голосів. Чимало колишніх членів відтоді критикують, що президентська Рада втратила своє значення.
Раду з прав людини заснували 1993 року, коли в Кремлі правив Борис Єльцин. Один із її засновників Сергій Ковальов, який першим очолив Раду, нині виступає за її розпуск. На його думку, президент Путін не ставиться серйозно до цієї структури. За Єльцина було інакше, наголошує Ковальов. За словами правозахисника, той зважав на рекомендації Ради. «Всі члени Комісії з прав людини були переконані, що ми потрібні президенту», - сказав Ковальов у розмові з Deutsche Welle. Натомість Путін, за його словами, використовує відомі прізвища лише як фіговий листок, сподіваючись таким чином викликати враження як у самій Росії, так і за кордоном, що він, мовляв, теж поважає принципи правової держави й потребує для цього думку експертів.
Беззубий тигр
Реальність, однак, інша: президент дедалі частіше ігнорує Раду з прав людини. Серед найяскравіших прикладів можна згадати випадок колишнього нафтового мільярдера й критика Кремля Михайла Ходорковського, який от уже майже 10 років сидить за ґратами. Рада з прав людили дослідила другий процес проти Ходорковського і дійшла висновку, що він є сумнівним з юридичної точки зору. Кремль навіть не відреагував на таке зауваження. Ані попередник Путіна Дмитро Медведєв, ані нинішній кремлівський лідер не врахували в цьому питанні думку Ради з прав людини.
Серед актуальних випадків, які свідчать, що президентська рада є нічим іншим, як беззубим тигром, можна згадати обмеження права на мирні зібрання. Голова Ради з прав людини Михайло Федотов опротестував відповідний закон і назвав його «помилкою». Однак це не зупинило президента Путіна, який на початку червня підписав документ.
В очікуванні нових прізвищ
На такому тлі дедалі гучніше лунають голоси тих, хто ставить під сумнів роботу Ради з прав людини. Але є й такі, хто вважає, що Рада мала б працювати далі. Один з них Олексій Голован. Він входить до складу Ради починаючи від 2004 року й піклується про права дітей. «Ми вже багато чого досягли, але чимало ще треба зробити», - зауважив він, відповідаючи на запитання Deutsche Welle. Голован особисто не бачить причин для своєї відставки.
Також правозахисник Валентин Гефтер намагається повернути дискусію в спокійніше русло: «Рада нам потрібна». На його думку, чим гіршою стає ситуація в Росії, тим важливішою є Рада з прав людини. Щоправда, сам Гефтер вийшов з її складу.
Ще цього місяця в інтернеті планується провести голосування й обрати новий склад Ради, повідомив Федотов. Він сподівається, що восени оновлена правозахисна структура відновить свою роботу.
На думку експертів, багато залежить від того, хто саме увійде до складу нової Ради. Також Людмила Алєксєєва поставила в залежність від цього своє рішення. «Якщо прийдуть розумні чесні люди, тоді я залишусь», - процитувало 84-річну правозахисницю інформаційне агентство Інтерфакс. В іншому разі вона має намір остаточно полишити Раду. Фіговим листком Алєксєєва бути не хоче.
Українська служба DW