Фото: Новинар
Як можна після схвалення мовного закону довіряти президенту і доручати йому змінювати Конституцію? - колишній член Конституційної асамблеї
За півроку існування Конституційна асамблея України зібралася лише двічі. Але кожного разу зі скандалами та критикою. Видимої користі від її діяльності громадськість поки що не відчуває.
Український президент Віктор Янукович виступає за зміни до Основного закону, які повинна, за його дорученням, розробити конституційна асамблея. Цей дорадчий президентський орган був створений ще навесні цього року, але зібратися спромігся лише двічі.
Члени асамблеї повинні виробити концепцію конституційної реформи, яку Віктор Янукович має намір втілити у життя. Проект закону про внесення змін до конституції України члени конституційної асамблеї мають подати президентові не пізніше початку 2014 року, запевнив голова асамблеї, перший український президент Леонід Кравчук.
Однак замість розробки стратегії конституційних змін на своєму останньому засіданні конституційна асамблея чомусь розглядала і схвалювала законопроект президентської адміністрації щодо розширення повноважень рахункової палати з подальшим внесенням відповідних змін до Конституції. Деякі із членів були збентежені, адже не зрозуміли, чому асамблеї пропонують замість конституційної концепції схвалювати "точкові" ініціативи президента.
Учасник асамблеї стривожений, що її використовують
Член Конституційної асамблеї Ігор Коліушко запідозрив, що науковців та експертів, яких запросили до цього дорадчого органу, влада хоче використати, аби просувати "зручні" президенту зміни до Основного закону, створивши таким чином ілюзію громадського обговорення. "Поки що важко впевнено відповісти, чи так це чи ні. Мало часу минуло і засідань. Але така загроза існує. Якщо така практика продовжиться, то це свідчитиме, що Конституційну асамблею просто використовуватимуть", - заявив Deutsche Welle Ігор Коліушко.
Однак, вірячи в те, що асамблея може насправді ініціювати якісь корисні зміни до української Конституції, він розробив концептуальний алгоритм роботи цього дорадчого органу. Також Коліушко підготував власні пропозиції щодо змін до Основного закону України. "Треба було б спочатку підготувати глобальну доповідь про те, що треба змінювати, а потім це змінювати",- вважає Коліушко.
На його думку, передусім у Конституції потрібно змінити підходи до організації місцевого самоврядування та територіально устрою, аби запобігти надмірній централізації влади в одних руках. "Але якщо ці проблеми не будуть у полі зору Конституційної асамблеї, то там, принаймні мені, немає чого робити", - наголошує експерт. Свої пропозиції він передав у секретаріат асамблеї, однак допоки результатів не має.
Під "одобрямс"
Їх і не буде, оскільки вже є негативні сигнали - про "кишеньковість" Конституційної асамблеї, вважає вже колишній її член Дмитро Котляр. Там він представляв інтереси громадського партнерства Новий громадянин. Але після того як президент підписав закон про мовну політику, громадськість відкликала свого представника з асамблеї. "Як можна після схвалення мовного закону довіряти президенту і доручати йому змінювати Конституцію?" - запитує Котляр. Він наголошує, що більшість членів Конституційної асамблеї тією чи іншою мірою залежні від держави, оскільки працюють у державних наукових установах та ВНЗ, тож одностайно проголосують "загальним "одобрямс!" за все, що їм спустять згори".
Степан Гавриш, який за президентства Віктора Ющенка готував зміни до Конституції, теж переконаний, що Основний закон мають писати люди, опозиційно налаштовані до влади. "А так працюватиме ця Конституційна асамблея у сервільному (лакейському - прим.DW) стилі, коли обов’язково потрібно догодити патрону",- впевнений Гавриш.
Однак радник президента, секретар Конституційної асамблеї Марина Ставнійчук підкреслює, що до складу Конституційної асамблеї сьогодні входять 95 осіб, рекомендованих за результатами публічних обговорень, і що створені паритетні умови представництва всіх політичних сил. "На жаль, досі залишаються невикористаними квоти п'яти кандидатур від окремих політичних сил",- зазначила Ставнійчук.
Конституційна формальність
Як відомо, опозиція ігнорує Конституційну асамблею, оскільки вважає її неконституційною. Водночас президент Віктор Янукович очікує, що після виборів Верховної Ради до роботи Конституційної асамблеї таки приєднаються представники опозиції. Втім, експерти не впевнені, що опозиція погодиться "працювати на президента". Вони вважають, що Конституційна асамблея від самого початку залежна від президентської адміністрації. "Оскільки це суто його консультативна інституція, то президент може і не погодити ініціативи свого дорадчого органу",- прогнозує Дмитро Котляр.
Степан Гавриш переконаний, що Конституційна асамблея є взагалі атавізмом конституційного процесу і приписувати їй "високої функції зміни конституції" не варто. "Це орган лише політичного прикриття конституційного процесу, аби відволікти увагу від нинішньої ситуації", - вважає Гавриш. Він упевнений, що Віктор Янукович створив Конституційну асамблею, аби виграти час для визначення ключового для нього аспекту – якою буде в Україні форма правління: суто президентська чи президентсько-парламентська.
Джерело: Українська служба DW