Україна ігнорує взяті на себе зобов’язання щодо захисту прав меншин. Наміри депутатів Верховної Ради заборонити висловлюватися про гомосексуальність обурили європейських політиків і правозахисників.
Оглядачі, як українські, так і західні, дедалі частіше констатують повернення України на шлях авторитаризму, з якого вона, здавалося, зійшла наприкінці 2004 року. Однак те, що регрес може сягнути початку 90-х – новина. Саме у перші роки незалежності з кримінального кодексу України зникла стаття, за якою переслідувалися одностатеві контакти.
Нині політики повернулися до теми становища гомосексуалів у суспільстві. Тепер хочуть карати за "пропаганду гомосексуалізму". Відповідний законопроект, ухвалений у першому читанні. Його внесли на розгляд до Верховної Ради у червні депутати Євген Царьков (фракція Комуністичної партії), Катерина Лук'янова (фракція Блоку «Наша Україна-Народна самооборона», Павло Унгурян («Блок Юлії Тимошенко – Батьківщина», Юлія Ковалевська (Партія регіонів) та Тарас Чорновіл (депутатська група «Реформи заради майбутнього»). Документ викликав неабиякий резонанс у Європі. Міжнародні правозахисні організації б'ють на сполох.
Закон може привести до абсурду, вважає представник Human rights Watch Х'ю Вілліамсон. "От уявіть собі, що не можна буде одягнути футболку з "гомосексуальним" написом або малюнком. Пара не зможе пройти вулицею, тримаючись за руки", - сказав правозахисник в інтерв'ю Deutsche Welle. Дуже суб'єктивно можна "судити" твори мистецтва. "Чи заборонити фотографію, де цілуються Горбачов і Гоннекер?", риторично запитує Вілліамсон. "Обмеження вплине на всі сфери життя: на освіту, книги і, особливо, на медіа", - переконаний він.
Реакція Євросоюзу
Позицію європейської спільноти щодо "гомосексуального" законопроекту можна описати коротко: скасувати і забути. У розмові з DW Х'ю Вілліамсон дав зрозуміти, що наслідки можуть бути болючими для України. Глибоке розчарування у своєму коментарі, як передають агентства, вже висловив Комісар ЄС з питань розширення і політики добросусідства Штефан Фюле.
У четвер, 4 жовтня, 36 членів Парламентської Асамблеї Ради Європи підписали декларацію, ініційовану членом шведської делегації Йонасом Гунерсом (Jonas Gunnarsson). В документі міністри закликають українську владу поважати європейські цінності та пам'ятати про взяті на себе міжнародні зобов'язання. Український парламент, на їх думку, мав би розуміти до яких наслідків приведе ухвалення такого роду заборон і відхилити законопроект у другому читанні.
Йонас Гунерсон нагадав, що Україна вже багато років є членом Ради Європи, і тому має дотримуватися відповідних стандартів. «Закон порушує фундаментальні права людини, такі як: право висловлювати свою думку та право на мирні зібрання», - каже експерт.
У середу, 3 жовтня, серед робочих документів ПАРЄ з'явилося звернення представника норвезької делегації Хакона Хоглі (Hakon Haugli). У ньому автор цікавиться чи планує Комітет Міністрів Ради Європи роз'яснити українській владі, що ухвалення закону порушить взяті на себе міжнародні зобов'язання.
Що таке «пропаганда»?
Ініціатор декларації Йонас Гунерсон в інтерв'ю DW розповів, що декларація не має юридичної сили і лише висловлює позицію підписантів. Однак він вважає, що історія може мати продовження. «Якщо закон ухвалять, я думаю, будуть позови у Європейський суд з прав людини», - вважає автор.
Норвезький депутат Хакон Хоглі в рамках своєї роботи делегатом ПАРЄ спостерігає за станом свободи слова в країнах-членах Ради Європи. Депутат переконаний, що намагання обмежети право вислюватися щодо гомосексуальності - пряме порушення свободи слова.
Через відсутність у законі чіткого визначення базових понять, закон може запросту стати знаряддям для досягнення цілей у чиїхось руках, вважає Х'ю Вілліамсон з Human Rights Watch. «Точного визначення поняття «пропаганда» немає. Тож говоримо ми про просте інформування. Отже, влада або ті, хто впроваджуватимуть закон самі для себе визначать, що це таке. У мене це викликає велике занепокоєння», - каже він у інтерв'ю DW. Х'ю Вілліамсон вважає, що через обмеження досутпу до інформації представники сексуальних меншин будуть відчувати себе ще менш захищеними від зовнішньої агресії. «А що найгірше, заборона ускладнить роботу соціальних служб, що працюють з темою гомосексуальності. В Україні їм і без того несолодко», - зазначає він. Правозахисник вказує на те, що обмеження не дозволять отримувати інформацію про ризики для здоров?я. Водночас, саме представники секс-меншин перебувають у групі ризику щодо інфікування ВІЛ/СНІД.
Не лише українське явище
Політизація питання соціального становища гомосексуалів – явище не суто українське, а радше властиве цілій Східній Європі – як країнам, що ще не є членами ЄС, так і тим, що претендують на вступ до спільноти. Зокрема, конфлікти навколо суспільного становища гомосексуалів регулярно виникає у Сербії. Наприкінці вересня сербський уряд заборонив проведення демонстрації сексуальних меншин в Белграді – через загрозу насильства з боку ворожо налаштованих до гомосексуалів громадян.
Суспільні настрої у постсоціалістичних країнах щодо прав людей нетрадиційної сексуальної орієнтації є здебільшого доволі критичними. Приміром, у Чорногорії 60 відсотків громадян вважають гомосексуальність хворобою. У хорватському місті Спліт минулого року поліція рятувала групу геїв від розгніваних ультраконсервативних католиків. У столиці Румунії Бухаресті 200 поліцейських супроводжували «Марш відмінності», участь у якому брали 150 геїв та лесбіянок.
У Болгарії консервативна урядова партія ГЕРБ вимагає, щоб наступного року під час парламентської виборчої кампанії кандидати повідомляли, чи є вони гомо- або гетеросексуалами. Уявляється, що така процедура «очистить» політику від тих, хто потенційно може піддатися шантажу через свою сексуальну орієнтацію.
Насильство проти гомосексуалів
Брюссель уже висловив критику в бік кандидата на вступ до ЄС Сербії через заборону демонстрації гомосексуалів. Два роки тому хулігани спричинили в центрі Белграда бійки з поліцією, і гомосексуали вважають, що тоді уряд капітулював перед насильством. Нерідко на чолі радикальних угруповань, що виступають різко проти рівноправ’я представників сексуальних меншин, виступають представники сербської православної церкви. Зокрема, під час останнього маршу геїв і лес бійок, вони тримали перед гомосексуалами хрести та ікони, щоб «захистити державу». Навіть патріарх Іріней цього тижня вимагав від сербського уряду заборони гей-параду. «Ми повинні погодитись, що не сприймаємо різноманітність», - наголошує голова парламентського комітету із захисту прав людини Мехо Омерович.
Гостра критика щодо підтримки курсу проти геїв та лесбійок лунає із Заходу, зокрема з Німеччини. «Ці норми абсолютно не прийнятні», - каже голова комітету Бундестагу у справах ЄС Ґунтер Кріхбаум. «Такі закони аж ніяк не є такими, під якими ми розуміємо захист прав меншин», - наголошує німецький політик.
Джерело: Українська служба DW