Якщо Національний банк продаватиме валюту нинішніми темпами, резерви можуть скінчитися за півтора року. Іноземні економісти радять, не зволікаючи, провести контрольоване знецінення гривні.
Стабільність української грошової одиниці Національний банк вже не перший місяць послідовно намагається забезпечити, проводячи жорстку політику утримання обмінного курсу гривні щодо долара. Завбачливі українці тим часом, наслухавшись численних застережень оглядачів щодо ймовірного обвалу та знецінення національної валюти після парламентських виборів, в останні місяці гарячково скуповували іноземну валюту, аби хоч якось убезпечити свої збереження. Так, за даними НБУ, у жовтні 2012 року обсяги валюти, проданої банками населенню України, зросли до 3340,4 мільйона доларів США. Це на майже 15 відсотків більше, ніж у вересні цього року, коли обсяги купленої українцями валюти зросли на близько 24 відсотків у порівнянні із серпнем.
Контрольоване знецінення гривні
І хоч прогнозований найгірший сценарій поки не справдився, гривня і надалі перебуває і перебуватиме під тиском ймовірного знецінення, допоки Нацбанк штучно утримуватиме обмінний курс, переконаний експерт Віденського інституту порівняльних досліджень міжнародної економіки Василь Астров. "За останні місяці, у вересні та жовтні, було витрачено понад три мільярда євро державних валютних резервів – це близько 10 відсотків від загального обсягу. Тож якщо припустити, що така тенденція триватиме, можна вирахувати, що через півтора року всі валютні резерви України буде вичерпано", – застеріг в інтерв’ю DW Астров. Однак до цього, переконаний австрійський експерт, справа не дійде: іноземні інвестори у такому випадку просто вдадуться до спекулятивної атаки щодо гривні, тобто почнуть масово продавати українські активи. І станеться це значно раніше, каже Астров.
Саме тому економіст настійливо радить Нацбанку вдатися найближчим часом до контрольованого знецінення української валюти у межах 10-15 відсотків. У середньостроковій перспективі, пояснює Астров, це зіграло б на користь українському експорту. Адже здешевлення гривні підвищить конкурентоспроможність країни на світовому ринку, що допоможе покращити сальдо рахунку поточних операцій.
Давня порада
Перейти до плаваючого курсу гривні, щоб економіка України могла краще протистояти зовнішнім шокам, вже не перший рік радить і Міжнародний валютний фонд (МВФ). Про це під час свого виступу на 7-й щорічній конференції Інституту Адама Сміта Український банківський форум у вівторок, 13 листопада, нагадав постійний представник МВФ в Україні Макс Альєр. "Ми з 2006-2007 років у наших звітах розміщуємо ці рекомендації. Ми вважаємо, що економіка на кшталт української, яка глибоко інтегрована у світову економіку й залежна від експорту біржових товарів, залежить від волатильності (мінливості - ред.) на цьому ринку... Ми вважаємо, що для такої економіки набагато краще було б мати плаваючий курс", - цитує Альєра інформаційне агентство Інтерфакс.
Оскільки нині уряд розглядає можливість участі України у черговій кредитній програмі МВФ, рано чи пізно владі, схоже, таки доведеться враховувати побажання фонду, зокрема і під час розробки бюджету на наступний рік. "Місія МВФ в курсі всього того, що робиться над бюджетом, і, зрозуміло, є розуміння і є розбіжності з певних моментів", – зазначив прем’єр-міністр України Микола Азаров на брифінгу минулого тижня. За його словами, "завдання полягає в тому, щоб знайти розуміння, знайти компроміси і зіткнення". Одним з таких компромісів на вимогу МВФ, вочевидь, має стати перегляд макроекономічних показників, на яких базується проект бюджету на наступний рік, зокрема заплановані обсяги надходжень і видатків, припускає експерт групи німецьких радників при українському уряді Роберт Кірхнер. "Обговорюваний нині законопроект базується на дуже нереалістичних прогнозах економічного зростання – 4,5 відсотка у наступному році. Ми вважаємо їх нездійсненими", – зауважує економіст, вказуючи, зокрема, на все більше ознак економічного спаду в країні.
Кредит МВФ: брати чи не брати?
Утім, чи дійсно наразі необхідний Україні черговий кредит МВФ? "Досягнення домовленості з МВФ, – запевнив DW Роберт Кірхнер, – багато в чому мало би позитивний ефект. Важливо усвідомлювати, що нова програма, окрім самого кредиту МВФ, передбачатиме необхідність впровадження певних економічних реформ, які мають у середньострокові перспективі покращити економічну ситуацію. Ще один важливий пункт – сигнальна функція такої програми для іноземних інвесторів. Зважаючи на все це, ми радимо українським очільникам провести перемовини з МВФ і досягти надійних домовленостей".
Василь Астров з Віденського інституту порівняльних досліджень міжнародної економіки хоч і прогнозує економічну стагнацію в Україні, натомість не бачить на даний момент гострої потреби брати кредит МВФ. На відміну від 2009 року, коли потреба в кредитуванні була нагальною, в останні роки український уряд мав можливість отримати гроші за рахунок продажу державних облігацій, а в останні місяці навіть за рахунок продажу євробондів, аргументує експерт. Щоправда, впевненості у тому, що ситуація залишатиметься стабільною і в наступні місяці, немає. Адже українська економіка значною мірою залежна від розвитку на зовнішньому ринку. Так, варто впасти цінам на сталь, як це сталося 2008 року, - Україні таки не обійтися без допомоги МВФ, наводить приклад Астров.
Рятівним колом, знову ж таки, може бути контрольоване знецінення гривні, яке скоротить дефіцит платіжного балансу країни і зменшить залежність від зовнішнього фінансування. "Я у будь-якому разі раджу не вдаватися до допомоги МВФ так довго, наскільки лишень можливо", - зазначив Астров, який вважає доцільними далеко не всі вимоги МВФ. У довгостроковій перспективі, на його думку, аби досягти макроекономічного балансу, уряду необхідно нарешті, серед іншого, розпочати відхід від вузької спеціалізації на експорт сировини та товарів, мінливість цін на які постійно виводить Україну з рівноваги.
Джерело: Українська служба DW