Фото: DW
2013-го року Україна головуватиме в ОБСЄ
2013-го року Україна головуватиме в ОБСЄ, плануючи дбати про права людини. Попри те, що Київ сам перебуває під вогнем критики через проблеми в царині прав людини.
Вальбурга Габсбург Дуглас була обурена. "Це порушення прав людини", - сказала спеціальний координатор місії ОБСЄ 30 жовтня перед лікарнею в Харкові. Українські чиновники не дали їй дозволу на зустріч з ув'язненою лідером опозиції Юлією Тимошенко, котру лікували в цьому закладі через проблеми зі спиною.
Колишнього прем'єра засудили торік до семи років позбавлення волі на процесі, який різко критикувала міжнародна спільнота, називаючи його політично мотивованим. Через засудження Тимошенко не змогла взяти участь у парламентських виборах 28 жовтня цього року. Це лише одна з причин, чому місія спостерігачів ОБСЄ піддала ці вибори різкій критиці, назвавши їх нечесними.
Непросте головування
Попри це, з 2013-го року Україна починає головувати в ОБСЄ. Закиди у політично мотивованому правосудді, сумніви щодо параламентських виборів – найгірші передумови для українського головування в цій міжнародній організації, писав у грудні український тижневик Дзеркало тижня. Цю оцінку поділяють і німецькі експерти.
"Головування, звісно, обтяжене", - сказав в інтерв'ю DW Вольфґанґ Целлнер, керівник дослідницького центру CORE в університеті Гамбурга. Схожої думки дотримується і Сюзан Стюарт з берлінського фонду "Наука і політика". Репутація України упродовж останніх років страждала через порушення прав людини і згортання демократії, зауважила експерт. "Тому, я вважаю, що Україні буде складно виконувати керівну роль", - наголосила Стюарт.
Дискомфорт за лаштунками
Україна – вже друга колишня радянська ренспубліка, котра перебуватиме на чолі ОБСЄ. 2010-го року в цій міжнародній організації вже головував Казахстан. Цю країну також піддавали різкій критиці через проблеми з правами людини. "До останнього часу в ОБСЄ була традиція надавати головування в організації тільки тим країнам, які задовольняють мінімальні вимоги дотримання прав людини", - сказав Вольфґанґ Целлнер. Однак цю традицію, як наголошуєє експерт, перервано. Коли Україна висунула свою кандидатуру на головування в ОБСЄ, за словами Целлнера, жодної дискусії не було. Однак, він додає, що за лаштунками висловлюється невдоволення з приводу України.
ОБСЄ потребує реформ
Утім, як видається, ОБСЄ потребує сильного керівництва. Адже організація, заснована у 1970-х роках, мусить боротися проти втрати своєї ваги. ОБСЄ створили у часи холодної війни як майданчик для діалогу між ворожими блоками Заходу та Сходу. Нині організація зі штаб-квартирою у Відні об'єднує 57 європейських країн Центральної Азії та Америки. Вона бореться з тероризмом, докладає миротворчих зусиль для заглагодження конфліктів або допомагає захищати довкілля. Повага до прав людини і основних свобод належить до ключової частини її концепції безпеки.
Але про великі успіхи говорити не доводиться, зазначають критики. Замість цього старі розколи несуть загрозу паралізувати роботу ОБСЄ. Вольфґанґ Целлнер з гамбурзького центру CORE вважає "біг у різних напрямках" найбільшою проблемою. "З одного боку, США і західні країни, які відстоюють вимоги щодо прав людини, а з іншого боку Росія, внаслідок чого складно розпізнати, де має бути бажана кооперація". Росія та інші колишні радянські республіки закидають ОБСЄ втручання у внутрішні справи через критику організцації. На конференції міністрів закордонних справ країн-членів ОБСЄ у Дубліні в грудні 2012-го року учасники дійшли згоди, що ОБСЄ треба зробити більш дієздатною. Реформу мають завершити до 2015-го року.
Без надії для Придністров'я
Чи зможе Україна просувати вперед цю реформу, існують сумніви. До пріоритетів українського головування в ОБСЄ належать захист основних прав, повідомило українське міністерство закордонних справ, не додаючи якоїсь конкретики. Крім того, Київ планує взятися за такі теми, як енергетична безпека чи розв'язання старих конфліктів. Яскравий приклад – Придністров'я. Конфлікт довколо самопроголошеної республіки, колишньої провінції Молдови, існує вже 20 років.
Придністров'я оголосило про незалежність ще 1992-го року. Україна – як сусідня держава – бере участь у міжнародних переговорах щодо мирного залагодження конфлікту. Вольфґанґ Целлнер, утім, прориву у цій сфері не очікує. "Навіть якщо б Україна цього сама хотіла, її позиція занадто слабка, щоб самотужки цього досягнути". Крім того, гамбурзький професор не вірить, що "Росія готова подарувати цей успіх Україні".
Все в руках України
Деякі оглядачі у Києві вважають, що українське головування в ОБСЄ може потонути в дипломатичній рутині. Головування насамперед означає турботу про конфлікти, організацію зустрічей, призначення керівництва місіями нариклад, у Косово, пояснює Вольфґанґ Целлнер. За його словами, зі спостереженням за виборами головування справ не має.
Водночас його очікування від українського головування в ОБСЄ залишаються оптимістичними. Целлнер вказує на приклад Казахстану. Хоча ця держава і не є демократією у західному розумінні, але під час заворушень у Киргизії вона довела, що здатна робити внесок у справу залагодження конфліктів. Тому, на його переконння, все в руках України.
Джерело: Українська служба DW