Фото: Reuters
Німеччина недооцінила кількість шукачів притулку
У Берліні городяни із ксенофобськими аргументами виступають проти гуртожитку для шукачів притулку. У Мюнхені ж біженці оголосили голодування. Протестна активність зростає з обох боків.
Деякі мешканці Геллерсдорфа, одного з районів Берліна, цими днями мають багато побоювань. Вони хвилюються за вартість їхніх будинків та земельних ділянок, за спокій на вулицях, за долю їхніх дітей. Вони не хочуть, аби біженців, які шукають притулку в Німеччині, селили із ними по сусідству. У суперечці щодо нового гуртожитку фігурують ксенофобські аргументи.
Кілька тижнів тому в іншій частині німецької столиці жителі збирали підписи проти облаштування місць тимчасового розміщення біженців. Однак їх створення є надзвичайно нагальним, адже кількість людей, які шукають притулку у Берліні, порівняно з минулим роком збільшилася приблизно у шість разів, і становить близько шести тисяч людей.
За словами Бернда Мезовича із правозахисної організації Pro Asyl, у деяких випадках підбурюють такі настрої навіть політики провідних німецьких партій. Так, деякі політики говорять про те, що у місцевостях, у котрих мають поселити біженців, можуть виникнути проблеми, а також можливе погіршення криміногенної ситуації, заявив представник Pro Asyl у розмові з DW. На його думку, це створює ґрунт для того, аби члени праворадикальної Націонал-демократичної партії Німеччини ще більше загострювали дискусію в суспільстві.
Ксенофобські настрої в Німеччині
За даними здійсненого у 2012 році дослідження, ксенофобські погляди властиві понад 25 відсоткам населення Німеччини. Соціальний психолог Ельмар Брелер разом із іншими науковцями здійснював для Фонду Фрідриха Еберта, близького до німецьких соціал-демократів, дослідження щодо поширення праворадикальних поглядів у ФРН. "У "нових" федеральних землях (приєднаних до ФРН після падіння Берлінського муру. - ред.) вороже ставлення щодо іноземців дуже поширене", - заявив Брелер у розмові з DW.
За його словами, понад половина "східних німців" воліла б, аби іноземців відправили на їхню батьківщину, тому що в Німеччині бракує робочих місць. Науковець пояснює такі страхи серед іншого тим, що німці зі східних федеральних земель рідше контактують з іноземцями. Тоді як у решті федеральних земель, за його словами, це відбувається частіше - завдяки контактам жителів із колегами, друзями або членами родини.
Біженці страйкують
Політика Німеччини щодо біженців викликає невдоволення не лише німецьких громадян. Самі шукачі притулку так само усе частіше заявляють про свої права - у публічному просторі у тому числі за допомогою акцій протесту. Наприклад, біженці з Ірану, котрі на батьківщині боролися за демократію, і в Німеччині виступають як активісти за демократію, зауважує Мезович із організації Pro Asyl.
Поворотним пунктом у протестній активності біженців у Німеччині стало самогубство шукача притулку з Ірану в одному з гуртожитків на початку 2012 року. Після цього випадку інші біженці почали самоорганізовуватися. Протестний марш із Вюрцбурга до Берліна восени минулого року забезпечив увагу громадськості до їхніх проблем. Серед іншого активісти вимагали скасування правила, яке забороняє шукачам притулку залишати обране для них німецькою владою місце перебування.
А наприкінці червня цього року у центрі Мюнхена близько 90 біженців розбили наметове містечко і розпочали голодування. Вони вимагали розглянути їхні заявки про надання притулку в Німеччині. Через тиждень після початку протесту поліція ліквідувала наметове містечко.
Проблемна ситуація в Німеччині
Причина напруженої ситуації, за словами Мезовича, лежить на поверхні: Німеччина недооцінила кількість шукачів притулку. Ще чотири роки тому чисельність біженців, котрі хотіли легалізуватися в Німеччині, складала 30-40 тисяч. "Цього року їхня кількість може сягнути 90 тисяч", - вважає представник Pro Asyl. Федеральне відомство з питань міграції і біженців у свою чергу не планувало такого збільшення кількості шукачів притулку, тож не змогло забезпечити необхідну кількість персоналу, вважає Мезович. Внаслідок цього біженцям доводиться понад рік чекати на розгляд їхньої заявки. А протягом цього часу їхня свобода лишається надзвичайно обмеженою, часто вони живуть в ізоляції.
Організації, які займаються захистом прав біженців, вітають збільшення суспільної уваги до проблем шукачів притулку. Адже таким чином можна активізувати діалог щодо ситуації, у якій опинилися біженці у ФРН. Водночас правозахисники закликають політиків усіх партій попри передвиборчу кампанію не використовувати тему біженців у політичних цілях.
Джерело: Українська служба DW