Атомна енергія втрачає своє значення, вважає експерт з атомної енергетики Майкл Шнайдер, лауреат альтернативної Нобелівської премії. Однак, на його думку, чимало політиків цього ще не зрозуміли.
Deutsche Welle: Пане Шнайдер, щорічно Ви випускаєте звіт про статус атомної енергії у світі. Нещодавно з'явилося Ваше чергове дослідження. Що змінилось за час після атомної катастрофи на японській АЕС Фукусіма?
Майкл Шнайдер: Фактично упродовж років атомна енергія втрачає своє значення. Якщо бути лаконічним: тенденція відмови від використання атомної енергії у світі прискорилася.
- Яким чином?
- Скорочується кількість працюючих АЕС. Найбільше реакторів працювало у 2002 році - понад десять років тому. Зменшується також частка атомної енергії у світовому "енергетичному міксі". 20 років йшлося про 17 відсотків, 2012 року цей показник скоротився до 10,4 відсотка.
- Які, на вашу думку, причини такого зменшення частки атомної енергії?
- Серед головних причин - зміна суспільної думки та економічні фактори. Атомна енергія дорожчає, натомість інші джерела енергії стають дедалі конкурентоздатнішими.
- Великий німецький концерн RWE вийшов з низки проектів, пов'язаних зі спорудженням нових АЕС, у тому числі у Великобританії. Керівництво компанії пояснило це занадто високими фінансовими ризиками та невигідно дорогою атомною енергією. Чи не є такі заяви з боку енергетичного концерну швидше винятком?
- Ні, це якраз віддзеркалює глобальну тенденцію. Звісно, і надалі є політики, які говорять багато позитивного про атомну енергію. Це і британські державні лідери, і американський президент Обама. Але ані президенти, ані уряди не замовляють АЕС. Це справа енергетичних підприємств. А їх відлякують інвестиційні витрати, які постійно зростають. Водночас інші технології дешевшають.
- Чому атомна енергія останнім часом так подорожчала?
- З одного боку, оснащення АЕС стало більш складним, зросли вимоги до безпеки, захисту від терористичних нападів, нещасних випадків. Звісно, це пов'язано і з суспільною думкою, яка хоч і не є всюди однаковою, але яка сприяє тому, що вимоги до безпеки зростають. Чимало атомних електростанцій, які ще працюють, у багатьох країнах сьогодні навіть не могли б отримати дозволу на їх експлуатацію.
- Скільки коштує кіловат-година атомної енергії, якщо підрахувати всі витрати, пов'язані з її виробленням?
- Цього не можна сказати, оскільки досі не визначена ціна, яку доведеться заплатити за остаточне захоронення атомних відходів. Тобто і через 50 років після початку використання атомної енергії ми не знаємо загальних витрат, пов'язаних із цим процесом.
Потім виникає питання, на яку суму страхувати АЕС на випадок аварії? Оцінки наслідків катастрофи у Фукусімі сягають від 130 до 650 мільярдів доларів. Якби застрахувати АЕС на таку суму, тоді кіловат-година атомної енергії коштувала б понад один євро.
- У Вашому дослідженні ви вказуєте на те, що фінансові ринки негативно оцінюють ті підприємства, які роблять ставку на атомну енергію. Чому так відбувається?
- Точне прогнозування витрат становить найбільшу складність. Аби отримати багатомільярдний кредит, Вам треба точно сказати, скільки Вам знадобиться капіталу. Однак сьогодні ніхто не знає, скільки у кінцевому підсумку коштуватиме нова атомна електростанція. Видатки, пов'язані зі зведенням нових реакторів у Фінляндії та Франції, буквально вибухнули. Вони коштуватимуть щонайменше у чотири рази дорожче, ніж планувалось спочатку. Для банків такі ризики є завеликими.
- Але й досі є уряди, приклад - Великобританія, які й надалі хочуть споруджувати нові атомні електростанції. Якщо в економічному сенсі це невигідно, чому тоді вони тримаються цієї ідеї?
- Гадаю, тут поєднались кілька факторів. По-перше, впродовж років не втілювалася в життя інша політика, не було розроблено альтернатив. Тут Німеччина, де ще два десятиліття тому почали говорити про відмову від атомної енергії, має перевагу порівняно із Великобританією. По-друге, політичним та діловим колам просто бракує відповідної інформації та розуміння.
- Атомна енергія дорожчає, енергія вітру та сонця стає дешевшою. Чи можна вже говорити про якісь глобальні зміни?
- Ще не так давно передрікали конкурентну боротьбу між вугіллям та атомом, потім - між газом та атомом. Сьогодні виникла нова ситуація, за якої відновлювальні джерела енергії справді перетворилися на серйозних конкурентів для атомної енергії.
Експерт з питань атомної енергії Майкл Шнайдер 1997 року був нагороджений за свою діяльність альтернативною Нобелівською премію. Упродовж 30 років Шнайдер спостерігає за розвитком атомної енергетики і щорічно випускає дослідження про світовий статус галузі. Сьогодні він живе в Парижі, викладає у цілій низці університетів і є незалежним радником як урядів, так і міжнародних організацій в усьому світі.
Джерело: Українська служба DW