Фото: Фото Ярослава Дебелого
Угода про асоціацію з ЄС може дати потужний імпульс у боротьбі з корупцією в Україні
Угода про асоціацію з ЄС може дати потужний імпульс у боротьбі з корупцією в Україні. Такий прогноз у розмові з Deutsche Welle висловив керівник українського відділення Transparency International Олексій Хмара. Інтерв'ю взяв Євген Тейзе.
- Пане Хмара, у рейтингу Вашої організації Україна за рівнем корупції посідає 144-ту позицію. Фактично, Євросоюз планує підписати амбітну політичну й економічну угоду з найкорумпованішою країною Європи. Ця угода якось змінить ситуацію?
- Саме на це ми і сподіваємося. Ми дуже вітаємо ініціативу Євросоюзу дати шанс Україні. Адже угода містить величезні стимули, зокрема, економічні, торговельні, технологічні, культурні і ціннісні. Все це дасть нові підходи до старої проблеми – проблеми корупції. У сфері публічних фінансів і державних закупівель ми маємо гармонізувати наші стандарти. Вони мають стати прозорими і зрозумілими для громадян. З точки зору інституцій, йдеться про створення незалежного антикорупційного органу, який розслідуватиме корупційні випадки у вищих щаблях влади.
Олексій Хмара вважає Угоду про асоціацію важливим стимулом для поліпшення ситуації із корупцією в Україні
- Ви маєте на увазі, що в Україні може нарешті бути створено Антикорупційне бюро, якого вже багато років бояться українські можновладці, всіляко його блокуючи?
- З угодою пов’язана реалізація плану дій зі скасування візового режиму. Завдання номер один у цьому плані – створення незалежного органу, який би координував антикорупційну політику і розслідував корупційні правопорушення у вищих щаблях влади. Існує побоювання, що влада у реалізації цього положення вдасться до окозамилювання і замість незалежного антикорупційного бюро буде створено якусь "ручну" структуру. Ми, громадянське суспільство, робитимемо все, щоб цього не допустити. Ми вважаємо на нинішньому етапі найбільш реалістичним з прийнятних варіантів – створити Державне бюро розслідувань на підставі оновленого закону про прокуратуру та змін до Кримінально-процесуального кодексу і надати цьому бюро значні повноваження з розслідування корупційних правопорушень серед державних службовців найвищої ланки. Це було б перехідної моделлю. Бо абсолютно незалежна структура, яка би розслідувала можливі випадки корупції і Президентом, і міністрами, до президентських виборів 2015 року неможлива. Президент Янукович прагне зберігати повний контроль над всім, у тому числі й над держслужбовцями.
- В Угоді про асоціацію між Україною і ЄС приділено особливу увагу приведенню державних закупівель у відповідність до європейських стандартів. Це має відбутися у декілька етапів протягом чотирьох – восьми років. Transparency International називає сферу держзакупівель однією з найбільш корумпованих. Чому європейське законодавство тут таке важливе?
- Тут обертаються великі гроші. Весь ринок державних закупівель в Україні – це 400 мільярдів гривень щороку. З них половина – закупівлі державних підприємств, які фактично виведені сьогодні з-під дії закону внаслідок дуже негативних змін до законодавства, які набрали чинності у жовтні 2012 року. Дедалі частіше застосовується неконкурентна процедура закупівлі в одного учасника. Крім того, через непрозорість у цій галузі в принципі зникає конкуренція. Адже немає навіть інформації у відкритому доступі, коли проводиться який тендер, і навіть маючи бажання позмагатися за держзамовлення, незаангажовані підприємці не знають, як потрапити на тендер. Крім того, у цьому законодавстві величезна кількість винятків – більше двадцяти. Кожен депутат, який себе поважає, приміром, лідер фракції, намагається внести вигідні комусь винятки до цього закону. Знову і знову до закону вносяться зміни, які дедалі більше обмежують доступ громадян до інформації про державні закупівлі. Неможливо контролювати, як виконуються роботи, замовлені органами державної влади або державними підприємствами. Ми вимагаємо, щоб ця сфера стала більш прозорою і конкурентною. Все це передбачено угодою про асоціацію з ЄС.
- Однак про корупцію у державних закупівлях у суспільстві говорять мало. "Державні закупівлі" – звучить доволі абстрактно. Які наслідки має корупція у цій сфері для пересічного українця?
- Ціна ремонту дороги, який замовляє місцева влада, зростає вдвічі. Якщо ви везете дитину до школи, то з трьох кілометрів вашого шляху будуть відремонтовані півтора. Гроші на інші півтора просто вкрали. Якби закупівлі були чесними, вся дорога була б якісною. Якщо вашій дитині у дитячому садку дають неякісну їжу і ви змушені давати їй обід із собою, це є, зокрема, наслідком українських корумпованих тендерів. На день і так виділяється лише 20 гривень на харчування. А якщо половину ще й вкрасти, то ви можете собі уявити, чим нагодують вашу дитину. У лікарні у вашому місті може припадати пилом новітнє медичне обладнання за десятки мільйонів гривень, тому що його закупили за завищеною ціною і коштів на його встановлення не залишилося.
- Що дає впевненість у тому, що угода про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС змінить ситуацію?
- Україні, щоб вільно торгувати з Європою, доведеться привести своє законодавство у відповідність із директивами ЄС. Європа відкриває свої ринки, а Україні доведеться відкрити свої. Європейські фірми мають отримати доступ до українського ринку товарів і послуг. Йдеться про більш чесну конкуренцію всіх зацікавлених гравців за великі українські тендери. Я сподіваюся, якщо угода про асоціацію і зону вільної торгівлі буде підписана, то вже за кілька років компанії з України і країн ЄС братимуть участь у прозорих українських тендерах, скажімо, у режимі онлайн.
Джерело: Українська служба DW