Фото: DW
Голова франції Зелених у Європарламенті Ребекка Гармс
Європарламент продовжив роботу місії Кокса-Кваснєвського в Україні. Очільниця франції Зелених Ребекка Гармс розповіла в інтерв'ю DW про причини такого рішення. Інтерв'ю провела Інна Завгородня.
Колишній президент Європарламенту Пет Кокс та екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський продовжать здійснювати моніторингову місію в Україні до середини листопада. Таке рішення у вівторок, 15 жовтня, ухвалили на позачерговому засіданні конференції президентів Європарламенту після того, як було заслухано чергову проміжну доповідь місії Кокса-Кваснєвського. Причетна до прийняття цього рішення очільниця франції Зелених у Європарламенті Ребекка Гармс розповіла в інтерв'ю Deutsche Welle, про що звітували Кокс та Кваснєвський та чому голови фракцій одноголосно підтримали продовження їхньої місії в Україні.
- Пані Гармс, чому Європарламент продовжив роботу місії Кокса-Квасневського в Україні?
- Це рішення було ухвалене за загальної згоди голів фракцій. Його мета - досягти запропонованого Олександром Кваснєвським та Петом Коксом компромісу щодо звільнення Юлії Тимошенко - на тих самих умовах, які вже призвели до звільнення пана Луценка. Ідеться про так званий partial pardon - ("часткове помилування". - Ред.). Конференція президентів іще раз підтвердила, що цієї лінії, із якою погодилася і пані Тимошенко, потрібно дотримуватися. Звільнення Тимошенко має бути досягнуто за цих компромісних умов, перш ніж ми як Європейський Парламент будемо готові проголосувати за угоду про асоціацію.
Гадаю, це правильний шлях. Ініціативою, покладеною на Кокса та Кваснєвського, ми спробували поліпшити ситуацію в Україні, що потерпає від вибіркового правосуддя. Ми повинні цього досягти, бо вибіркове правосуддя несумісне із верховенством права, якого ми бажаємо Україні не лише у зв'язку зі справою Тимошенко, а й загалом. Це одна з цілей угоди про асоціацію.
- Якими були головні аспекти доповіді Пета Кокса та Олександра Кваснєвського перед головами фракцій Європарламенту?
- Ми обговорювали наявні проблеми та нові труднощі, що виникли. Звісно, ми також говорили про порушення Росією правил СОТ щодо України та наслідки цього. Я цілком упевнена, що угода про асоціацію не є інструментом проти Росії. Це інструмент для досягнення демократичного й ефективнішого економічного розвитку України. Суперечку із Росією потрібно вести у СОТ.
- Який настрій панував на конференції президентів під час обговорення?
- З одного боку, більшість і надалі виступає за те, аби угода про асоціацію, переговори щодо якої тривають уже так довго, могла вступити у силу. З іншого боку, ми вважаємо, що умови, які висунув Європарламент і які обговорювалися у Європейській Комісії та Раді, чинні. Якщо ми дозволимо президентові Януковичу одноосібно диктувати нам умови підписання угоди про асоціацію, це зашкодить демократії всередині ЄС і авторитетності європейської політики.
- Пані Гармс, як Ви ставитеся до того, що рішення стосовно пані Тимошенко відкладається на останній момент?
- Це справляє на мене погане враження. Це вкотре підтверджує, що ідеться про майже особистий конфлікт. Адже інші засуджені із колишнього уряду Тимошенко за тих чи інших умов перебувають на волі. Гадаю, для України та чинного уряду досягнення компромісу у випадку з Тимошенко було би великим полегшенням.
Упертість у цій суперечці блокує всю Україну. Я часто запитую себе, чому в цьому питанні присутня така ірраціональність. З цим я стикалася насамперед, власне, на прикладах політичних конфліктів у Східній Європі.
- На які кроки України Ви очікуєте перед самітом Східного партнерства?
- Список вимог відомий. Я дуже скептична щодо результатів саміту у Вільнюсі, якщо Юлія Тимошенко залишиться га ґратами. Крім того, не варто думати, що підписанням у Вільнюсі питання буде вирішене. Я виступаю проти того, аби ми підтримували передчасну або умовну імплементацію частин угоди про асоціацію. Проте так чи інакше за всю угоду про асоціацію мають проголосувати 28 країн-членів ЄС, а також Європарламент. Цей процес може тривати роками - за цей час багато чого може статися. На мою думку, український уряд не повинен цим ризикувати.
Джерело: Українська служба DW