Еринії. Аналіз матчу Іспанії-Франція

Аналітик СПОРТ bigmir) net Всеволод Капелюшников розбирає матч Франція - Іспанія, виокремлюючи ключові складові успіху Червоної Фурії.

Лоран Блан виставив на матч з Іспанією дуже суперечливий склад, який не приніс результату, і з яким тепер кожен заочно готовий посперечатися. Але в логіці наставнику галлів не відмовиш: збірна Іспанії - єдина команда, яка змушує суперника відмовлятися від своєї гри і шукати варіанти, які можна протиставити Фурії Роха.

Навіть проти Німеччини можна пробувати грати свої напрацювання, хоча поки це бачиться безуспішним. Італія знайшла, що протиставити піренейцям, Хорватія гідно виглядала, але змушена була перебудовуватися під тиском результату, Франція шукала, але там, куди вона попрямувала, розгадки немає. Як не було його і в минулому матчі, коли Президент пробував грати в два опорних півзахисника, і отримав по повній від шведів.

Іспанія не давала противнику м'яча, а той не завжди знав, що з ним робити, коли він навіть в його ногах (матч з Англією на підтвердження). І тут уже починаємо передчувати півфінал з Португалією - ось уже кому м'яч потрібен рідко, не дарма ж ця команда найкраща контратакуюча збірна на турнірі.

Блан випустив на правий фланг двох захисників, намагаючись ліквідувати загрозу Альби та Іньєсти (іноді Сільви) хоча б з того боку. Спочатку здалося, що Галли взяли на озброєння тактику Скуадри Адзурри, і грають в три захисника, але через пару хвилин стало ясно, що Ревейєр йде за опонентом в глибину, залишаючи на Дебюші фланг, Хорді Альбу і обов'язок підстраховки. У той же час лівий захисник Кліші грав дуже близько до центрбеків, які недорахувалися дискваліфікованого Мексеса і отримали натомість Кошельни. Враховуючи, що Рібері не сідав глибоко в захист, лівий фланг оборони Франції виглядав пустельним.

Але гол прийшов саме з того флангу, де грало відразу два захисника. Хорді Альба вислизнув від Дебюші, отримав пас від Іньєсти, якого теж не встигли закрити, і навісив на дальню штангу воріт Льоріса, а там за Хабі Алонсо абсолютно ніхто не стежив. Кліши і Кошельни стежили за Сеском, Рамі ж просто не встиг за розвитком атаки.

До речі, Дель Боске знову не виставив на поле номінального форварда, ось тому екс-і чинний Каноніри концентрувалися саме на екс-капітана Арсеналу.

Іспанія не давала Франції м'яч, тому Ле Бле могли розраховувати тільки на самодіяльність Рібері, який хоч і був активний, навіть сорочку на грудях розірвав в черговому прориві, але його збірну все одно чекала панахида, як у тій пісні Висоцького про Катерину. Найнебезпечніший момент виник, коли ще одні одноклубники, вже по Реалу зіткнулися неподалік від штрафного Касільяса. Рамос за фол на Бензема навіть попередження отримав, а з цього штрафного Кабай пробив у дев'ятку воріт Ікера, але капітан Іспанії був на місці. Подальший кутовий Касільяс забрав у руки, перед цим злегка внісши нервозність в ряди своїх захисників.

А як вам уже традиційний хід від Дель Боске випускати реактивних гравців у другому таймі? З Італією трохи не вийшло, з хорватами вийшло, та й Францію добити вдалося саме таким чином.

Під час перерви обмірковували варіанти посилення гри обох збірних. Для Франції визначили заміну Малуда, який гальмував атаку своєї команди, та й в обороні не був помітний, а для Іспанії виднілося посилення флангової гри, імовірно козирним Хесусом Навасом.

Блан пішов ще далі і трохи не дочекавшись середини першого тайму, змінив не тільки Флорана, а й Дебюші, а Дель Боске у той же час відповів виходом Педро, а не Наваса. Французькі заміни не зіграли, і небезпека все так само виходила виключно від Франка Баварського. З виходом Торреса Фурія віддала м'яч ненадовго французам, спробувавши сконцентруватися на контратаках. Франція і в цьому випадку не змогла нічого створити небезпечного, а Іспанія могла кілька разів втекти у відрив.

Але судилося збільшити рахунок Чемпіонам Європи лише з пенальті, коли знову помилився правий фланг оборони галлів і Ревейєр звалив у штрафній Педро Родрігеса. Хабі Алонсо зробив дубль і відправив Францію додому з доробком у дві сухих поразки в чотирьох матчах, але зі званням чвертьфіналіста.

Але давайте не применшувати достоїнства нинішніх Ле Бле. Вони стали значно сильнішими, у порівнянні з закінченням ери Доменека у збірній, у них відмінний тренер, хоча Блан швидше за все піде, і в цій збірній всього два-три основні гравці, яким тридцять і більше

Але давайте не применшувати достоїнства нинішніх Ле Бле. Вони стали значно сильніше, у порівнянні з закінченням ери Доменека у збірній, у них відмінний тренер, хоча Блан швидше за все піде, і в цій збірній всього два-три основні гравці, яким тридцять і більше, тобто тренер провів зміну поколінь, замінивши Анелька, Анрі, Галласа та інших героїв минулого. Франція намагається диктувати свою волю супернику, але це у неї поки ще не завжди виходить. Якби Блан до другої річниці свого призначення на пості наставника Трибарвних зміг ще й Іспанію обіграти, то його прізвисько Президент потрібно було б міняти на посаду, яка звучить так само.

Іспанія не давала противнику м'яча, а той не завжди знав, що з ним робити, коли він навіть у його ногах (матч з Англією на підтвердження). І тут вже починаємо передчувати півфінал з Португалією - ось уже кому м'яч потрібен рідко, не дарма ж ця команда найкраща контратакуюча збірна на турнірі.

А як вам уже традиційний хід від Дель Боске випускати реактивних гравців у другому таймі? З Італією трохи не вийшло, з хорватами вийшло, та й Францію добити вдалося саме таким чином. Ох, не втрачайте пильність, глядачі і суперники, Фурія не пробачить, Алекто ніколи не відпочиває.

Ну і в кінці не обійдемо тему видовищності. Було б наївно, не дочекавшись феєрії від Хаві співтовариші на груповому етапі, розраховувати на перетворення команди в серії плей-офф. Так, Іспанія, як і раніше робить стільки ж точних передач за матч, скільки всі команди української Прем'єр-Ліги за тур, але з іншого боку, небезпечних моментів виникає дедалі менше. Іноді при перепасовці маса варіантів для продовження, тільки жодного з гострим пасом вперед. Сеск йде в глибину і пас у штрафну просто нікому давати. Але ті, хто витримав Євро-2004, з його Чемпіоном не з сонливих. Нам будь-яка комбінація цікавіше 90-хвилинного (а то й більше) очікування одного єдиного стандарту, або вдалого потрапляння в голову Харістеасу.

Всеволод Капелюшников, СПОРТ bigmir)net