Українські вчені і винахідники, чиї проекти припадали пилом на полицях пострадянських НДІ, виходять на найбільших інвесторів світу, - пише Катерина Іванова в № 41 журналу Корреспондент від 21 жовтня 2011 року.
Харківський вчений Володимир Лук'янченко в передчутті
грудневої поїздки в Каліфорнію, у знамениту Силіконову долину. Цілий тиждень
він представлятиме потенційним інвесторам з усього світу своє ноу-хау -
імплантати з титану і цирконію з іонно-платиновим напилюванням для лікування
хребта при травмах, а також суглобів і кісток при онкологічних захворюваннях.
Поїздка в Мекку новітніх технологій - головний приз
всеукраїнського конкурсу Інноваційний прорив, який з 2009 року проходить
щоосені і є ярмарком новацій, а також своєрідним змаганням вчених і
винахідників.
Цілий тиждень він представлятиме потенційним інвесторам з усього світу своє
ноу-хау - імплантати з титану і цирконію з іонно-платиновим напилюванням для
лікування хребта при травмах
"Ми не сподівалися на те, що в Україні знайдуться
експерти, які зможуть зрозуміти і оцінити рівень [винаходу]", - не
приховує Лук'янченко трагічної радості своєї команди з приводу перемоги в
конкурсі.
Ще до участі в ньому новатор відкрив свою фірму з
виробництва імплантатів, але потужностей вистачає тільки на одиничні
замовлення. Щоб поставити процес на потік, винахіднику потрібні інвестиції -
близько 600 тис. євро.
Після перемоги на конкурсі інтерес до розробки українця вже
проявили швейцарські та американські бізнесмени, але основну ставку він робить
на Силіконову долину, де, за словами Ганни Дегтерьової, гендиректора Global
Managment Challenge Ukraine (компанії-організатора конкурсу), "можливості
множаться на 1 млн" .
У Каліфорнії Лук'янченка очікують ділові зустрічі з
провідними інвесторами, топ-менеджерами та представниками найбільш відомих
світових компаній, таких як Google, Apple, Microsoft, Cisco та іншими.
За останні 15 років Держдепартамент інтелектуальної власності видав понад 90
тис. патентів, але всього трохи більше 20 винахідників змогли втілити свої
задуми в життя
"Мені цікаво, як на Заході відбувається швидке
впровадження наукових розробок у життя, тому що в Україні з цим дуже
туго", - нарікає Лук'янченко.
Так, за статистикою, за останні 15 років Держдепартамент
інтелектуальної власності видав понад 90 тис. патентів, але всього трохи більше
20 винахідників змогли втілити свої задуми в життя.
На цьому тлі Інноваційний прорив - перший масштабний проект,
який, з одного боку, залучає інвестиції для втілення ідей та проектів
українських учених і винахідників, а з іншого - допомагає їм правильно
представляти свої ідеї бізнесу і знаходити людей, зацікавлених у впровадженні
ноу-хау.
"Це, можна сказати, ціла наука - навчити винахідників
говорити зрозумілою для бізнесу мовою", - зазначає підприємець Олександр
Кардаков, засновник компаній Інком і Датагруп, який займає 44-у позицію зі статком
$ 280 млн у Золотій сотні Корреспондента. Саме під патронатом Кардакова
проводиться конкурс.
Вода жива і мертва
Леонард Смирнов, професор Одеської державної академії
холоду, представив на Інноваційному прориві власну технологію опріснення
морської води, що дозволяє зробити її придатною для пиття.
Заморожена особливим чином вода з моря перетворюється на
кристали, з поверхні яких видаляються не тільки солі і всі відомі шкідливі
домішки, але і дейтерій і тритій - важкі ізотопи водню, які гнітюче діють на ДНК,
гени і нервову систему людини. Окремим супутнім продуктом цієї технології є
важка вода, що використовується в ядерних реакторах, літр якої коштує на
світовому ринку $ 200-250.
Окремим супутнім продуктом цієї технології є важка вода, що використовується в
ядерних реакторах, літр якої коштує на світовому ринку $200-250
Проект став лауреатом конкурсу в номінації Найкраща
інноваційна ідея, що відкрило перед Смирновим нові горизонти. За словами
Світлани Борисенко, помічниці вченого, що веде переговори з бізнесменами,
ноу-хау зацікавило київських і харківських інвесторів, які вже вклали кошти у створення
міні-версії установки.
Скло з керованою прозорістю - ще один
винахід-фіналіст, що належить авторству команди київського вченого Валерія
Арджеванідзе, - також, на думку організаторів конкурсу, обов'язково залучить
інвесторів. Адже сфера застосування розробки досить широка: такий матеріал
можна використовувати як для зовнішнього і внутрішнього скління житлових
будинків і офісів, так і для виготовлення лінз для окулярів або автомобільного
скла.
"До складу нашого скла входять рідкі кристали.
У хаотичному стані вони не пропускають світло, але під дією електрики частки
упорядковуються, і скло стає прозорим, - розповідає Арджеванідзе. - Прозорість
регулюється від 5% до 95%. Джерелом електроживлення служить фотоелемент".
Скло з керованою прозорістю - ще один винахід-фіналіст, що належить авторству
команди київського вченого Валерія Арджеванідзе
А 26-річний Дмитро Гензіцький, керуючий
партнер компанії Inring, який керує конкурсним проектом MedMe в області IT,
поки тільки розраховує на успіх в Інноваційному прориві - 2011, підсумки якого
ще не оголошені. Його команда розробила медичний портал, який є свого роду
віртуальною поліклінікою. Будь-який користувач в режимі онлайн зможе отримувати
відеотекстові і голосові консультації лікарів.
Гензіцький, який уже брав участь у конкурсі в
2010 році і навіть взяв одну з номінацій, добре засвоїв поради Кардакова:
"Інновації потрібні в трьох випадках: при випуску нових товарів і послуг,
для надання нових споживчих якостей наявним, для зниження собівартості. Якщо ви
не зможете пояснити, навіщо цей винахід бізнесу, то бізнес вас не підтримає".
Щоб допомогти вченим зацікавити ноу-хау
потенційних покупців, організатори Інноваційного прориву проводять навчальні
тренінги, які дають базові знання у сфері фінансів, юриспруденції, захисту прав
інтелектуальної власності.
Щоб допомогти вченим зацікавити ноу-хау потенційних покупців, організатори
Інноваційного прориву проводять навчальні тренінги
При цьому, за спостереженнями Дегтерьової,
отримати зоряний квиток винахідник може виключно завдяки везінню і харизмі.
"Мені розповідав один інвестор із Силіконової долини: "Якщо бачу, що
автор ідеї горить, і розумію, що в нього вийде, можу дати гроші навіть на той
проект, в якому спочатку не бачу перспективи", - розповідає вона.
Навіть якщо українцям вдасться знайти в
Каліфорнії інвестора хоча б для одного проекту - це вже велика удача, стверджує
також Дегтерьова.
Приміром, Смирнову вже вдалося підписати
контракт з посередниками німецької компанії Genesis, а також з харківською
компанією СЕТ на поставку дослідних зразків своєї установки. А Лук'янченко веде
переговори з Асоціацією ортопедів штату Небраска (США) про укладання контракту
на виробництво імплантатів і відкриття клініки в Україні.
Держава якщо і фінансує науку, то радянськими методами, виділяючи кошти
загальним потоком на університети та інститути, а не на окремі інноваційні
проекти
У більшості ж їхніх колег поки мало шансів
знайти покупців для своїх ідей в рідній країні: держава якщо і фінансує науку,
то радянськими методами, виділяючи кошти загальним потоком на університети та
інститути, а не на окремі інноваційні проекти, наголошують експерти.
З іншого боку, підприємці вимагають від учених
чітких бізнес-планів, які вітчизняні кулібіни, як правило, складати не вміють,
зазначає В'ячеслав Кисель, старший науковий співробітник Інституту проблем
матеріалознавства НАН України, який просуває на ринку газотермічне покриття, що
дозволяє істотно збільшити довговічність машин і механізмів.
Задвірки науки
Система просування наукових ідей, яка дісталася
Україні в спадок від СРСР, безнадійно застаріла, констатує Лук'янченко.
Більшість українських новаторів досі обмежуються радянським принципом: зробив
відкриття - написав звіт, а далі не його, вченого, турбота.
"Мовляв, це вже не наше завдання -
знаходити, кому потрібні ці результати", - уточнює переможець
Інноваційного прориву.
Цю пасивність світлих голів ускладнює ще й той
факт, що держава законодавчо не регулює процеси, що стимулюють впровадження
наукових розробок. "Здійснюєш торгівлю ти помідорами або науковими
розробками - для нашого кодексу податкового та контролюючих органів це все
одно", - нарікає Лук'янченко.
Торгуєш чи ти помідорами або науковими розробками - для нашого кодексу
податкового та контролюючих органів це все одно
Для порівняння: у російському Сколкові -
містечку інновацій, яке почало створюватися в 2009 році за зразком Силіконової
долини, - компаніям-резидентам обіцяють звільнення від податків на прибуток, на
майно організацій і землю. За вибором платника податків він може бути звільнений
також і від сплати ПДВ.
Приклад ефективного позитивного втручання держави
в науку наводить Володимир Кисіль - українець, що працює у США, автор 70
наукових публікацій, старший науковий співробітник аутсорсингової компанії в
Каліфорнії, яка проводить науково-дослідні роботи в галузі медичної хімії для
найбільших фармкомпаній США, Європи та Японії.
"Американський уряд не фінансує будь-який
інститут за типом нашої НАНУ просто так, заради підтримки науки як такої, -
розповідає вчений. - Він фінансує наукові розробки з якихось конкретних
програм, спрямованих на вирішення життєво важливих для суспільства
проблем".
При цьому левова частка наукової статті
бюджету США йде на гранти. "Грант може отримати і університет, і
фармкомпанія, але виграти його можна тільки на серйозній конкурсній основі за
результатами оцінки низки незалежних експертів", - пояснює Кисіль.
Грант може одержати і університет, і фармкомпанія, але виграти його можна тільки
на серйозній конкурсній основі за результатами оцінки низки незалежних експертів
Вітчизняним новаторам поки доводиться
пробиватися виключно своїми силами, і в цьому вони не надто успішні - це добре
помітно з-за океану. За спостереженнями Кисіля, українці мало публікуються в
авторитетних міжнародних наукових виданнях, а це необхідно для того, щоб брати
участь в глобальному дослідницькому процесі.
Причина найчастіше банальна - незнання
англійської мови. "Також чомусь побутує думка, що за публікацію в
іноземних журналах автори повинні платити, - називає ще один стримуючий фактор
Кисіль. - Але це дуже далеко від істини".
За його словами, наприклад, в галузі хімії
видання з платними публікаціями складають лише малу частину і найчастіше мають
низький рейтинг. А, приміром, журнали Американського хімічного товариства, які
є безперечними лідерами у своїй сфері, грошей з авторів не беруть.
Закритість українців для міжнародної наукової
преси грає з ними злий жарт. Згідно з рейтингом наукової продуктивності,
основою якого став індекс цитування публікацій учених світу, серед 233 країн
Україна перебуває на 40-му місці, поступаючись Таїланду і трохи випереджаючи
Єгипет.
Згідно з рейтингом наукової продуктивності,основою якого став індекс цитування
публікацій учених світу, серед 233 країн Україна перебуває на 40-му місці,
поступаючись Таїланду і трохи випереджаючи Єгипет
Не дуже почесні позиції у співвітчизників і за
кількістю міжнародних патентів. За словами Євгена Філяка, президента
громадської організації Центр розвитку науки, на одного американського вченого
припадає стільки патентів, скільки на 123 українці, а на одного фіна - скільки
на 183 українці. Криза наукових розробок, на його думку, багато в чому
пов'язаний з тим, що 95% коштів, що виділяються державою на науку,
використовуються неефективно, а великий бізнес у підтримці науки не зацікавлений.
"У нас в Україні є ще, як кажуть, багато
неприватизованих об'єктів. Простіше вкладати туди гроші", - іронізує
Лук'янченко.
А Кисіль наводить приклад США, де будь-яка
серйозна фармкомпанія фінансує свої власні наукові розробки нових лікарських
засобів. Як правило, це відбувається у власних науково-дослідних центрах та
інститутах. Крім того, бізнес успішно підтримує і академічну науку, залучаючи
провідних університетських вчених.
Наприклад, для того щоб створити засіб для
лікування хвороби Альцгеймера, без фундаментальної науки не обійтися - і бізнес
виділяє гранти вченим і лабораторіям університетів і академій.
95% коштів, що виділяються державою на науку,
використовуються неефективно, а великий бізнес у підтримці науки не
зацікавлений
Експерти впевнені, що в Україні науковий і
творчий потенціал не менший, ніж у американських професорів і доцентів. Але
одного-єдиного конкурсу інновацій, який відкриває винахідникам вікно у світ,
явно недостатньо. Необхідно змінити принципи управління наукою на державному
рівні, говорять аналітики.
"Впровадження західних стандартів
фінансування науки буде пов'язано з болісним руйнуванням відносин
"суспільство - держава - наука", що десятиліттями складалися ще зі
сталінських часів, - прогнозує Кисіль, - і важко уявити, у що це руйнування
виллється".
***
Цей матеріал опублікований в № 41 журналу Корреспондент від 21 жовтня 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.