Корреспондент: Падіння Еллади. Проблеми Греції нависли дамокловим мечем на ЄС

Греція з її гігантськими боргами і небажанням жити за коштами стає кандидатом номер один на вихід з єврозони, штовхаючи до розпаду весь Євросоюз, пишуть Інна Прядко та Наталія Мечетна у №44 журналу Корреспондент від 11 листопада 2011 року.

Розробляючи 15 років тому дизайн єдиної європейської валюти, Єврокомісія вирішила зробити головним його елементом грецьку літеру епсилон – на честь античної Греції як основоположниці європейської цивілізації. А паралельні лінії, які перетинають логотип грошового знака, повинні були символізувати його непорушну стабільність.

Сьогодні ці символи здаються злою іронією долі. Ще ніколи за десятирічну історію готівкового обігу євро цій валюті не загрожували такі серйозні ризики, і тепер їх причиною стала все та сама колиска Європи – Греція.

Найбільш проблемна із 17 країн єврозони, чий держборг досяг рекордних 160% ВВП (340 млрд. євро), спровокувала новий виток загальноєвропейського фінансової кризи і ще ближче штовхнула ЄС до розпаду, переконані фахівці.

"Вступ Греції в ЄС було помилкою", – змушений був констатувати французький президент Ніколя Саркозі.

Кількома днями пізніше, після того як Європа зважилася на черговий план допомоги Афінам – списання половини боргів Греції приватним інвесторам за умови скорочення своїх соціальних витрат, – країна зробила крок, який змусив європейських лідерів задуматися ще глибше.

Грецький прем'єр Георгіос Папандреу заявив, що його країна може відмовитися від європейської допомоги і остаточне рішення про це прийме на терміновому референдумі. Причому народне "ні" де-факто означатиме вихід держави з єврозони.

На тлі беззупинних протестів греків в реальності такого сценарію не засумнівалися ні європейські ринки, які миттєво опустили котирування провідних банків ЄС, ні лідери держав, які заморозили черговий грошовий транш для Греції обсягом 8 млрд євро.

"Наші грецькі друзі повинні вирішити, чи хочуть вони далі їхати разом з нами", – озвучив умову подальшої допомоги країні Саркозі.

І хоча під тиском ЄС Папандреу від ідеї референдуму відмовився та й сам почав збиратися у відставку, переконання, що Греція – кандидат номер один на вихід як з єврозони, так і Євросоюзу, серед аналітиків зміцнилося.

"Боргова криза поставила під загрозу саме існування єврозони в її нинішній формі", – резюмує Говард Арчер, провідний економіст міжнародної дослідницької компанії IHS Global Insight.

Тим часом пересічні греки на туманні перспективи своєї країни дивляться з жахом. "Я ніколи не мала такого відчаю, як в останні дні, – ділиться з Корреспондентом Елена Потаміті, лікар-фізіотерапевт з Афін. – Більшість людей тут просто дивляться новини годину за годиною з таким самим почуттям, як в день обвалення веж-близнюків [в США], з одним питанням: що ж це сталося?"

Скорочення штатів

Іфігенія Папаруссі, 40-річна мешканка грецьких Салонік, другого найбільшого після Афін міста країни, на прикладі своєї сім'ї розповідає, чим обернулася криза для більшості греків.

З листопада 2008 року місячний дохід її чоловіка, який працює торговим представником в текстильному бізнесі, впав з 8.000 до 300 євро. Сама Папаруссі, яка заробляє на життя проведенням бізнес-тренінгів, все з більшими труднощами знаходить клієнтів серед топ-менеджерів, які тепер куди більше стурбовані порятунком свого бізнесу, ніж особистісним зростанням.

У 2010 році подружжя спробувало зміцнити сімейний бюджет, відкривши маленький супермаркет, проте за останній рік продажі в ньому впали на 40%.

Власниця супермаркету: Люди тепер купують винятково те, що їм знадобиться в найближчі дні

"Люди тепер купують винятково те, що їм знадобиться в найближчі дні", – озвучує Папаруссі головну кризову зміну в звичках середземноморських жителів.

Навчити Грецію жити за коштами – головне, чого намагається домогтися від країни Євросоюз, який ще в травні 2010 року оформив першу програму допомоги батьківщині Гомера. Проте до цього часу ЄС не може домогтися від Афін реалізації програми приватизації частини держсектора, що могло б принести до бюджету 50 млрд євро.

Кредитна лінія від єврозони і МВФ на 110 млрд євро разом з жорсткими заходами економії повинні були допомогти Греції вже до 2012 року повернутися на ринок запозичень, поступово перейшовши до самостійної плати за рахунками.

Однак цієї осені стало очевидно, що з домашнім завданням максимально скоротити свої витрати і заощадити 28 млрд євро за п'ять років Афіни не справляються, навіть незважаючи на урізані пенсії, зарплати, масові скорочення і підвищені податки.

Так, за прогнозами, дефіцит бюджету цього року складе 8,5% ВВП замість 7,6%, що вимагають єврокредитори, обсяг ВВП впаде на 5,5%. Держборг країни за таких обставин до 2013 року досяг би 186% ВВП, що, на думку світових фінансистів, неминуче спричинило б за собою дефолт Греції.

Одній лише п'ятірці своїх найбільших кредиторів – Франції,
Німеччини,Великобританії, США та Італії – Греція ризикує не повернути близько 118 млрд євро

Про наслідки такого сценарію в Європі намагаються не думати. Одній лише п'ятірці своїх найбільших кредиторів – Франції, Німеччини, Великобританії, США та Італії – Греція ризикує не повернути близько 118 млрд євро.

Втрата цих грошей здатна не тільки підкосити весь фінансовий сектор ЄС, але й остаточно позбавити інвесторів довіри до решти слабких ланок єврозони – Іспанії, Ірландії, Португалії, Італії, переконаний Ерік Верньєр, економіст французького Інституту міжнародних і стратегічних відносин.

Не дивно, що на саміті 26 жовтня країни єврозони не поскупилися схвалити ще одну програму допомоги для Греції. Крім списання половини боргу приватним банкам, які все ж сподіваються дочекатися хоча б частини своїх грошей, Євросоюз разом з МВФ виділить країні ще 130 млрд євро.

Додатково ЄС вирішив підстрахувати і всю єврозону. Європейський стабілізаційний фонд збільшать як мінімум вчетверо, внаслідок чого його обсяг перевищить 1 трлн євро.

"Європейські лідери, безумовно, зробили важливий крок вперед [у врегулюванні кризи], і цей пакет заходів, без сумніву, накладає міцнішу пов'язку на рани суверенного боргу єврозони", – зі стриманим оптимізмом висловлюється про заходи ЄС Арчер.

Однак замість оптимізму, яким лідери ЄС сподівалися порадувати світові ринки на недавньому саміті Великої двадцятки в Канні, на Лазурний Берег вони прибули з куди більш похмурими тезами.

Несподівано виникла невизначеність щодо того, чи подужає Греція реформи, необхідні для отримання допомоги, змусила європейських лідерів визнати: ризик розпаду єврозони сьогодні великий як ніколи і може стати фатальним для Євросоюзу.

"Якщо євро впаде, впаде Європа", – безапеляційно заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель напередодні саміту G20 у зверненні до бундестагу, зазначивши, що можливий вихід Греції із зони євро відтепер не табу, а актуальна проблема.

"Євро – це наше надбання, це гарантія миру на європейському континенті, і його слід захищати, – підтримує її Саркозі. – Ми в жодному разі не можемо допустити краху євро, що означало б вибух Європи".

І хоча підтримати пакет заходів зі скорочення бюджетного дефіциту в обмін на відставку Папандреу погодилася навіть грецька опозиція, 8 листопада міністри фінансів країн єврозони зажадали від Греції письмової згоди з антикризовим планом, пригрозивши позбавити країну фінансової допомоги.

Тим часом провідні економіки Євросоюзу також готуються затягнути паски. Так, 7 листопада прем'єр-міністр Франції Франсуа Фійон заявив, що перспектива банкрутства і для його цілком успішної в порівнянні з Грецією країни доволі реальна і, щоб виручити додаткові 100 млрд євро до 2016 року, Париж прискорить підвищення пенсійного віку і підніме низку податків.

Спасіння потопельника

У самій Греції не сприймають ідею виходу з єврозони і повернення до драхми. "Сьогодні все прив'язане до європейської валюти, відмова від неї обернулася б лихом, – каже Корреспонденту журналіст Костіс Геропулос, який працює в Афінах. – Зворотного шляху немає, і люди чудово це усвідомлюють".

Жоден розсудливий грек не хоче виходу з єврозони. Хоча на референдумі люди могли б проголосувати проти тих жорстоких заходів, які приймає наш уряд

"Жоден розсудливий грек не хоче виходу з єврозони, – підтримує його Папаруссі. – Хоча на референдумі люди могли б проголосувати проти тих жорстоких заходів, які приймає наш уряд".

Економісти також відзначають, що відмова від євро не вихід для країни.

"Власна валюта могла б оживити фінансову систему Греції, а неминуче знецінення [драхми] було б вигідно для експорту, – називає переваги такого кроку німецький економіст Йенс Бойсе-Хогрефе, експерт Кільського інституту світової економіки. – Однак Греції особливо нема чого експортувати, до того ж країну накрила б гіперінфляція, тому навряд чи плюсів тут більше, ніж мінусів".

Сумнівна така перспектива і для Європи, вважає Верньєр. За його словами, євро міг би зміцнитися завдяки виходу з єврозони найбільш проблемних країн – Греції, Португалії, Італії та Іспанії. Проте відмова цих держав платити банкам-кредиторам і, як наслідок, хвиля банкрутств фінустанов могли б спровокувати новий етап кризи в Європі.

Водночас збереження цілісності єврозони коштуватиме не менш дорого, твердять експерти. Одне з головних питань – за рахунок яких ресурсів розширювати до 1 трлн євро Європейський стабілізаційний фонд.

Найбільш імовірною перспективою, яку вже обговорювали на саміті G20, є залучення коштів країн Брікс – Бразилії, Росії, Індії та особливо Китаю, який сьогодні має найбільші валютні резерви у світі – понад $ 3,2 млрд.

Такий варіант порятунку ЄС ще більше посилив би політичну роль держав, що розвиваються, у світі, вважають аналітики. Щоправда, вони скептично ставляться до того, що Піднебесна ризикне вкласти значні кошти в проблеми єврозони.

"Безсумнівно, Китаю хотілося б виглядати ключовим акціонером [Європи], однак водночас йому не хочеться [здатися] в очах власної нації невдалим інвестором", –наголошує Джеймс Дорн, експерт з питань Китаю вашингтонського Інституту Катона. Також експерт зазначає, що Піднебесна вже стурбована нарощуванням боргу США, левовою часткою якого вона й володіє.

Все більше нерозуміння з боку своїх громадян зустрічають і лідери провідних європейських держав, які фінансують чужі борги, а це приводить до влади націоналістичні сили в багатьох країнах ЄС

Все більше нерозуміння з боку своїх громадян зустрічають і лідери провідних європейських держав, які фінансують чужі борги, а це приводить до влади націоналістичні сили в багатьох країнах ЄС, нагадує Верньєр.

"Неймовірно складно пояснити німцям, австрійцям чи бельгійцям, чому вони повинні допомагати Греції, якщо вона не хоче допомагати собі сама", – заявив на зустрічі міністрів фінансів єврозони її голова, прем'єр Люксембурга Жан-Клод Юнкер.

За даними опитувань, уже близько 60% платників податків Нідерландів підтримують вихід із зони євро, щоб не витрачати свої кошти на сусідів-невдах.

Фінансисти ж наголошують: дискусія про можливий розвал єврозони демонструє, наскільки сьогодні вразливий ЄС. "Євросоюз втратив надійність, – каже Бойсе-Хогрефе. – Надії, що ЄС здатен гарантувати стабільність, більше немає".

Сформована ситуація стане уроком для всіх країн Євросоюзу, переконаний Верньєр: громадськість найсильніших країн співдружності буде все категоричніше вимагати від влади вирішувати внутрішні, а не зовнішні проблеми, у підсумку більш слабким державам доведеться розраховувати на власну бюджетну дисципліну.

Уже сьогодні європейські лідери дають зрозуміти, що приклад порятунку Греції – винятковий і на таку допомогу не варто розраховувати Італії, третій за обсягом економіці єврозони, держборг якої досяг небезпечних 120% ВВП.

Жан-Клод Тріше, президент Європейського центробанку, вже заявив, що після Греції ЄС не стане більше списувати борги жодній країні

Водночас Жан-Клод Тріше, президент Європейського центробанку, вже заявив, що після Греції ЄС не стане більше списувати борги жодній країні.

Свою сумну винятковість усвідомили й греки. "Для греків криза вже перейшла з політичної площини в моральну, – аналізує Потаміті. – Ми запитуємо себе: що ж пішло не так за минулі 40 років? Ми усвідомлюємо, що всі проблеми почалися з нас, і абсолютно зрозуміло, чому інші країни так стурбовані. Адже країни ЄС не громадські організації, щоб всім допомагати".

***

Цей матеріал опубліковано в № 44 журналу Корреспондент від 11 листопада 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.