Корреспондент: Холодна осінь. Україна наражається на серйозні економічні проблеми

Український уряд стикається із серйозними фінансовими проблемами. Близькість виборів перекриває регіоналам єдиний шлях до відступу – урізання видатків бюджету пише Олександр Пасховер у №45 журналу Корреспондент від 18 листопада 2011 року.

У київському готелі Рів'єра голова партії Фронт змін Арсеній Яценюк зібрав невелику групу журналістів, щоб повідомити їм дуже неприємну звістку. На рахунках державного та місцевих бюджетів залишилося 2 млрд грн.

"Це ніщо", – уточнив Яценюк. До кінця року вперше в історії України у скарбниці зяятиме діра мінус 10 млрд грн. Висока загроза перебою із зарплатами в держсекторі.

Крім того, шаленими темпами зростає негативне сальдо зовнішньої торгівлі, що означає, що валюта швидко витікає з країни. Відчуваючи недобре, звичайні українці також масово скуповують валюту. Резерви тануть. Все це відбувається на тлі майбутніх виплат чималих зовнішніх боргів. І хоча представники владної команди стверджують, що опозиція згущує фарби, обидві сторони визнають: наступний рік буде неймовірно важким. Накочується друга хвиля світової кризи. Інвестиції тануть, позики згортаються, дефіцит бюджету зростає. Довіра до влади розпадається на очах.

Довіра – це чисто економічна категорія, це форма ефективного управління економікою. Якщо з цієї точки зору розглянути наші реформи, вони цього не враховують, і це глухий кут

І це найсумніше, робить висновок Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку. "Довіра – це чисто економічна категорія, це форма ефективного управління економікою, – пояснює свою тривогу експерт. – Якщо з цієї точки зору розглянути наші реформи, вони цього не враховують, і це глухий кут".

Розрахунок закінчено

Згідно з оприлюдненими Яценюком даними, в поточному році видатки держави на 22 млрд грн. перевищать передбачувані доходи. За розрахунками нардепа, заплановані урядом надходження завищені мінімум на 20 млрд грн.

"Рано чи пізно обов'язково відбудеться девальвація валюти", – підсумовує колишній керівник Національного банку України (НБУ).

З Яценюком кардинально не згоден Валерій Литвицький, керівник групи радників НБУ. Литвицький розповідає, що валовий внутрішній продукт (ВВП) України зростає, випереджаючи всі сміливі прогнози уряду. У третьому кварталі в порівнянні з відповідним періодом попереднього року зростання ВВП склало 6,6%. Промвиробництво зростає кожен місяць, у жовтні – плюс 9%. Будівництво вийшло з рецесії. До кінця року всі галузі української економіки змінять тренд падіння на зростання.

"Нарешті через три роки відновився інвестиційний рух капіталу, – тріумфує Литвицький. – Ми відновили кредитування, уникли девальвації".

Валерій Гладкий, генеральний директор Бюро економічних і соціальних технологій, також відважує порцію сарказму на адресу Яценюка. Гладкий стверджує: навіть із самих цифр, якими оперує парламентарій, виходить, що країна впорається з фінансовими викликами цього року – погасить кредит перед ВТБ і навіть отримає надлишок доходів бюджету, не вдаючись до позик або продажу валюти.

"З цієї таблички складається враження, що уряд здатен звести кінці з кінцями", – каже експерт.

Цей урочистий спіч Гладкий виголосив на прес-конференції, організованій спільно з Литвицьким, представником НБУ. Але більше до цього голосу віруючих у міцність української економіки ніхто не приєднався. Оскільки навіть члени Кабміну і правлячої партії вже не соромлячись кажуть про історичні проколи в економіці держави.

"У лютому 2011 року Президент чітко заявив, що мінімальна пенсія восени буде 1,320 грн, – каже Валерій Коновалюк, нардеп від Партії регіонів. – В уряду було достатньо багато часу, щоб зробити все для того, щоб підняти планку соціального рівня не за рахунок економіки, державних капітальних вкладень, а за рахунок ефективної роботи".

У підсумку мінімальна пенсія в країні залишилася на рівні 784 грн. – майже вдвічі нижче обіцяної Віктором Януковичем.

Один з найбільших пилососів української економіки – Пенсійний фонд. За даними Національного інституту стратегічних досліджень, виплати ПФ складають 17,6% від
ВВП країни. Середній показник у світі – до 7%

Один з найбільших пилососів української економіки – Пенсійний фонд (ПФ). За даними Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), виплати ПФ складають 17,6% від ВВП країни. Середній показник у світі – до 7%.

Рік тому, коли колишній державний міністр з координації реформ Грузії Каха Бендукідзе дізнався про співвідношення українського ВВП та пенсійних виплат, він на мить забув російську, англійську та грузинську мови.

"Це кирдик, – сказав він в інтерв'ю Корреспонденту. – Як казав герой фільму Кавказька полонянка, "Бамбарбія кергуду". У світі немає прикладів, коли країни з таким навантаженням успішно і послідовно розвивалися".

Найраціональніше, що у 2011 році придумав український уряд проти "Бамбарбія кергуду", – збільшити пенсійний вік та обмежити розмір виплат. У підсумку обсяг бюджетних трансферів до ПФ у 2012-му становитиме на 16 млрд грн. менше, ніж у поточному році.

"Подібні надії надмірно оптимістичні, – повідомляється в аналітичній записці експертів НІСД. – Динаміка зростання пенсій залишається вище, ніж зростання фонду оплати праці і рівня зайнятості населення".

У фонду зарплати мало шансів на прискорення. Одну з причин називає НІСД. Тіньовий ринок платні – 145 млрд грн. Тобто недоплачених податків – близько 70
млрд грн.

У фонду зарплати мало шансів на прискорення. Одну з причин називає все той самий НІСД. Тіньовий ринок платні – 145 млрд грн. Тобто недоплачених податків – близько 70 млрд грн. Одна ця сума перекриває дірку ПФ і держбюджету. Але це теоретично. Експерти стверджують: щоб вивести цю грошову масу в легальне поле, потрібно знизити навантаження на фонд оплати праці. Однак в уряді про будь-які зниженнях мова не йде.

Надій на податкову реформу немає навіть у тих політичних сил, які за неї голосували. "Немає ніякої податкової реформи. Прийнятий неживий, бездарний Податковий кодекс, – обурений Коновалюк. – Про які доходи ми говоримо? За рахунок чого платити пенсії та зарплати?"

Витрати наші тяжкі

Україна – світовий лідер за швидкістю нарощування позик. "Ситуація дуже важка, – каже Коновалюк. – Ви чудово знаєте, що за п'ять років ми отримали $ 100 млрд кредитів".

Але і 2011 рік, який регіонал не включив у свою статистику, приносить країні самі борги. У серпні Україна отримала перший транш МВФ у розмірі $ 1,89 млрд і кредит від Росії $ 2 млрд. Гроші закінчуються швидко, і ось уряд Миколи Азарова знову біля дверей МВФ з черговою чоломбитнею. Поки що без відповіді.

Діряві рахунки і в однієї з найбільш слабких ланок економічного ланцюжка країни – НАК Нафтогаз України. Як зазначив Віктор Ющенко, президент України (2005-2010), це єдина у світі нафтогазова компанія, що працює у збиток.

Неефективний Нафтогаз з'їдає до 2% ВВП, стверджує Олег Устенко, виконавчий директор Фонду Блейзера. Через низькі ціни на газ українського видобутку і високі – на імпортний компанія сіла на кредитну голку. Щоб розрахуватися за нову порцію палива, 9 листопада вітчизняна нафтогазова держкомпанія взяла в російського Газпромбанку, що належить Газпрому, $ 550 млн кредиту під 8,5% річних.

Щоб брати в борг і надалі, Нафтогаз постійно збільшує свій статутний капітал. При капіталі 50 млрд грн. компанія залучила в поточному році 20 млрд грн. кредитів. Бюджет не встигає виробляти стільки грошей. У підсумку фактична емісія відбувається через виробництво облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), які випускає Мінфін, а держбанки викуповують їх у Нафтогазу.

"Є дуже цікава цифра, яка мені найбільше подобається, – глузує Яценюк. – За місяць Нацбанк надрукував 7 млрд грн. і викупив ОВДП".

Українці, відчувши недобре з гривнею, стали запасатися валютою. У вересні та жовтні населення купило у банків близько $ 6 млрд, продало $ 2,5 млрд

Українці, відчувши недобре з гривнею, стали запасатися валютою. У вересні та жовтні населення купило у банків близько $ 6 млрд, продало $ 2,5 млрд. І без калькулятора видно: лише за два місяці із системи витекло $ 3,5 млрд. Це більше очікуваного траншу від МВФ.

Інстинкт не підводить звичайних українців, які скуповують тверду валюту. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України за 9 місяців 2011 року збільшилося майже вдвічі, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, сягнувши $ 9,5 млрд. Це приголомшлива динаміка. По суті, це означає дві речі: перше – більше валюти йде з країни, ніж приходить. Друге – зростання доходів населення не підкріплене зростанням виробництва, і тоді звичайні українці витрачають гроші на імпортні товари. Все це створює тиск на гривню і передумови для знецінення національної валюти. Подібні тренди, хоча і більш окреслені, спостерігалися напередодні обвалу гривні з 5 до 8 за $1. Більшість великих підприємців вже перевели свої активи в долар, а пасиви в гривню, чекаючи на девальвацію.

Щоб утримати долари і євро, влада вибудовує штучні бар'єри. Наприклад, при купівлі валюти тепер обов'язково потрібно пред'явити паспорт і залишити його ксерокопію. Крім публічних заходів, по ринках капіталу б'ють корупційні механізми влади.

"Західні банки виводять капітали, – розповідає Коновалюк. – Тому що через господарські суди [корумповані чиновники] відводять позичальника від відповідальності. Банкрутять банки, просто нахабно, цинічно кидають банки, і все це робиться за зрозуміло якими відкатами".

Довіри немає

У СРСР досягнення народного господарства влада традиційно порівнювала з рівнем розвитку царської Росії важкого передвоєнного 1913 року. Зі статистики випливало, що Радянський Союз на зльоті.

Пасхавер спробував застосувати подібний стиль економічного аналізу до України. Картинка вийшла ганебною. Росія, Білорусь, Казахстан і країни Балтії перевищили рівень свого ВВП 1990 року між 2002 і 2006 роками. Рівень економічної могутності України на сьогодні ледь дотягнувся до 70% від того, яким він був в 1990-му. Одна з причин відсталості – надмірно монополізована і тому вразлива структура економіки.

Монополія є найвищим проявом корупції. Українська монополія – ​​це тотальне домінування металургії, машинобудування і нафтогазу над іншими галузями. І головне – вони перебувають під контролем двох-трьох бізнес-груп

"Монополія є найвищим проявом корупції, – пояснює експерт. – Монополія – ​​це найстрашніше, що нам заважає". Українська монополія – ​​це тотальне домінування металургії, машинобудування і нафтогазу над усіма іншими галузями. У структурі експорту ці три галузі займають понад 57%. І головне – вони перебувають під контролем всього двох-трьох бізнес-груп.

За відсутності конкуренції внутрішній ринок стає слабким і безсилим. Розрив між імпортом і виручкою від експорту – $ 5,5 млрд на користь іноземного товару. Покрити різницю позиками вже не виходить. На думку Яценюка, наступний крок – спуск золотовалютних резервів. В іншому разі – стрімка девальвація. Чекати біля моря погоди не вийде.

На міжнародному фінансовому морі піднята друга хвиля кризи. Ринки запозичення закрилися. Грошей не вистачає навіть на порятунок економік Євросоюзу, де тонуть Португалія, Греція та Італія. Українські сталевари, головні валютоносії національної економіки, сидять без замовлень.

"У світі ситуація змінилася, – каже Устенко. – Йде стиснення світової економіки. Я погано собі уявляю, яким чином ми зможемо показувати те, що закладено в бюджеті, – [зростання] 5% ВВП це колосальний ризик".

Вибору немає, запевняє експерт, треба скорочувати дефіцит бюджету. "Завдання архіскладне, ринки закриті, – резюмує Устенко, – отже, треба різати бюджет, навіть якщо це непопулярно".

І тут влада змушена сісти на шпагат небувалої ширини. З одного боку, треба урізати витрати, з іншого – набирати рейтинг напередодні парламентських виборів. Одних лише протестів воїнів-афганців і ліквідаторів аварії на Чорнобильській станції достатньо, щоб зрозуміти: спокійно різати витрати не вийде.

Сергій Тігіпко, віце-прем'єр-міністр і міністр соціальної політики, поспішив повідомити, що підготував законопроект про урізання пільг для депутатів і членів уряду. Однак цей півзахід поки не викликав у країні широкого розуміння. І ось чому.

У нас навіть немає плану жорсткої економії. Немає чіткого табу і заборони, щоб у цій фінансовій ситуації чиновники не купували дорогі меблі, не робили дорогих ремонтів

"У нас навіть немає плану жорсткої економії. Немає чіткого табу і заборони, щоб у цій фінансовій ситуації чиновники не купували дорогі меблі, не робили дорогих ремонтів, – каже Коновалюк. – Я сьогодні звернувся до прем'єр-міністра Азарова. Мер міста Житомир купив за бюджетні гроші собі машину за 600 тис. грн".

Житомирський градоначальник Володимир Дебой в ефірі місцевої телекомпанії пояснив, у чому полягає виробнича необхідність покупки машини за $ 75 тис, і додав: "Жоден з чиновників сьогодні не ходить пішки або не їздить на Таврії за 60 тис. грн".

Цим захист привілеїв не вичерпується. На круглому столі, присвяченому проблемам економіки, який проводився 11 листопада, Корреспондент став свідком палкої суперечки, градус якої свідчить, якою великою є спокуса влади зберегти зону життєвого комфорту.

- Коли ми бачимо в бюджеті такі статті - фінансування [клініки у] Феофанії, санаторіїв, – це називається: люди, ви потерпіть, а у нас все буде добре, – каже Олександр Морозов, радник голови правління Укргазбанку. – За цими статтями, якщо не буде кардинального перегляду, складно буде людям доводити необхідність потерпіти.

- Депутатські пільги і все, що є, – вони оцінюються приблизно 29-34 коп. на людину на рік. – парирує Морозову нардеп від Партії регіонів, перший заступник голови бюджетного комітету парламенту Владислав Лук'янов. – Ось це вартість депутатських пільг та їх макроекономічний вплив.

Демонстративна відмова від пільг дає незрівнянно більший ефект, ніж економія від цих пільг. Неможливо стати багатою країною без розвитку довіри

- Не питання, скільки коштує Феофанія, – вступає в дискусію Пасхавер. – Нічого вона не коштує з точки зору держави. Демонстративна відмова від пільг дає незрівнянно більший ефект, ніж економія від цих пільг. Неможливо стати багатою країною без розвитку довіри.

- Введіть податок на багатство, зробіть податок на квартири, які розміром перевищують 150 кв. м, – апелює Устенко до Лук'яненка, – оподатковуйте будь-які яхти і літальні засоби вартістю понад $ 100 тис, заміська нерухомість понад 300 м теж повинна обкладатися податком.

Дискусія закінчена. Але правильні висновки поки ще не зроблені, запевняє Володимир Сіденко, заступник директора українського Інституту економіки та прогнозування.

"Суспільство має бачити принципи соціальної справедливості, – резюмує експерт. – Дуже важко закликати до необхідності підвищення ціни на газ і в один день купувати по три Феррарі".

***

Цей матеріал опубліковано в № 45 журналу Корреспондент від 18 листопада 2011 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.