Учителька математики Галина Афтаназів побудувала в Карпатах готель зі старих гуцульських хат. У ході перетворення на бізнесвумен вона подолала дефіцит знань і навичок, особисті проблеми і фінансову кризу країни, пише Максим Біроваш у №49 журналу Корреспондент від 16 грудня 2011 року.
У 90 км від Івано-Франківська по горизонталі і в 750 м по
вертикалі. Ці координати знають на пам'ять багато любителів відпочинку в
Карпатах. Там, високо в горах, розташований готель-курорт Коруна, оточений
короною Яблуницького гірського перевалу.
Непосвяченому легко сплутати це місце з іншими гірськими
селами. За словами власниці готелю Галини Афтаназів, колишньої вчительки
математики, максимальна схожість з галицькими селами – головна фішка її
закладу, який вона побудувала на порожньому місці в оточенні гірських хребтів.
Своїх постояльців готельєр селить прямо в відреставровані давні гуцульські зруби, які вона кілька років скуповувала по всіх Карпатах
Своїх постояльців готельєр селить прямо в відреставровані
давні гуцульські зруби, які вона кілька років скуповувала по всіх Карпатах. У
підсумку сьогодні за цим зануренням в побут гірського народу до Афтаназів їдуть
з усього світу. Серед постояльців Коруни – міністри, бізнесмени, естрадні зірки
і просто городяни, пересичені життям в мегаполісах.
Директор туристичної компанії Загір'я Ігор Короленко
впевнений, що у таких готелів, як Коруна, велике майбутнє не тільки в Україні,
а й взагалі у світі. За його словами, так званий сімейний формат готелю – один
з найбільш популярних форматів готелів, на ньому тримається вся Франція, він
процвітає в Австрії, Словенії та Чехії.
"І якщо ніхто не буде заважати, те саме буде у нас в
Україні", – упевнений Короленко, директор найбільшого українського
туроператора, що спеціалізується на індивідуальному і бізнес-туризмі.
Карпатська Коруна – зайве підтвердження цієї тенденції.
За три тижні до новорічних свят в готелі Афтаназів вже немає вільних місць –
бронь розписана на всі зимові канікули. "Вчасно ви приїхали, – зустрічає Корреспондент
Афтаназів. – Перша зміна постояльців поїхала, а друга ще в дорозі".
Видати на-гора
19 років тому Афтаназів, викладачка математики в швейному
училищі Львова, написала заяву про звільнення. А на піку світової фінансової
кризи, яка з несамовитою силою розпалилася у другій половині 1998-го, вона
вирішила застосувати свої арифметичні навички в реальному секторі ринкової
економіки. Система освіти втратила вчителя, а бізнес набув нову бойову одиницю.
Разом з чоловіком вона заснувала у Львові швейний цех.
"Орендували приміщення, купили чотири швейні машинки, найняли швачок,
модельєра, і тоді мені здавалося, що це і є мій бізнес", – згадує Афтаназів.
Незабаром справа досягає національного масштабу. Сім'я
переїжджає до Києва, а швейний бізнес продає. У 2001 році 40-річна колишня
викладачка сідає за парту. Диплом магістра MBA в Міжнародному інституті
менеджменту стає предметом гордості сім'ї Афтаназів.
Все вирішив випадок. У засніжених Швейцарських Альпах вона побачила, як місцеві жителі кують євро на своїй же історії
У 2003-му інтереси бізнес-леді спрямовуються в нове річище.
Все вирішив випадок. У засніжених Швейцарських Альпах вона побачила, як місцеві
жителі кують євро на своїй же історії. Ультрасучасні туристичні комплекси
гармонійно доповнюють будівлі минулого, які дбайливо охороняються власниками
курортів і відіграють роль музеїв. Черга охочих подивитися на інтер'єр старих
будинків зразка початку ХХ століття породила в голові Афтаназів бурхливу фантазію.
"Я тут таки подумала про українські Карпати, – розповідає
вона Корреспонденту. – Чому у нас не роблять такий самий бізнес на тому, що нам
дано Богом, – у такому місці і з такою історією?"
Гарна ідея. Але де взяти кошти на її реалізацію?
Афтаназів продає будинок у Львові і автомобіль Mercedes і вирушає на пошуки
місця для будівництва свого ідеального бізнесу. Цим місцем стає глухе село на
Прикарпатті – Татарів, що неподалік від популярного зимового курорту Буковель.
Але це зараз Карпати стали місцем паломництва любителів гірських лиж, а у 2003-му
тут була ще непіднята цілина.
Недорозвиненість регіону зіграла на руку бізнес-леді: у той час сотка землі в селі Татарів коштувала в межах $ 100
Недорозвиненість регіону зіграла на руку бізнес-леді: у
той час сотка землі в селі Татарів коштувала в межах $ 100. Сьогодні за рахунок
розвитку гірськолижного курорту Буковель та сама сотка – $ 15 тис. У 2003-му
таку суму Афтаназів заплатила за всю ділянку розміром 3 га.
"У першому ж ліпшому агентстві з нерухомості вибрала
місце, яке з усіх боків було оточене горами настільки правильної форми, що
нагадувало корону, – розповідає вона. – Звідси з'явилася гуцульська назва
майбутнього комплексу Коруна".
Ділянка досить швидко покрилася старими гуцульськими
будинками. Причому не побудованими з нуля, а привезеними із сусідніх сіл.
"Місцеві жителі мені підказали, що старі будиночки, які ще збереглися в горах,
можна розібрати і доставити на мою ділянку, – згадує Афтаназів. – Простіше
побудувати новий будинок, ніж перевезти і відреставрувати старий, але мені
хотілося створити комплекс на зразок гуцульського села".
Перший будинок, який в Коруні переробили під ресторан, коштував
$ 500. Столітній зруб реставрували з дотриманням всіх місцевих технологій:
замість фарб і лаків стіни покривалися натуральним воском, дах – сирою нафтою.
За словами Афтаназів, в таку фольклорну концепцію бізнесу ніхто з її родини та друзів не вірив
При цьому, за словами Афтаназів, в таку фольклорну
концепцію бізнесу ніхто з її родини та друзів не вірив. "Крім того, всі мені
розповідали про дуже затяжні терміни окупності готельного бізнесу, що, мовляв,
не витримаєш, не вийде", – розповідає Афтаназів.
Скоро життя зробило несподіваний і неприємний поворот –
розлучення і втрата підтримки заможного чоловіка. Заповзятливій львів'янці потрібно
було все починати самій і з самого початку. Опорою для 42-літньої бізнесвумен
став її син Адріан, який у міру сил допомагає матері в її проекті.
Кадри вирішили все
Персонал для готельного комплексу Афтаназів набрала з
місцевих жителів. Мовляв, по-перше, це значно дешевше, ніж наймання приїжджих
менеджерів. По-друге, допомагає зберегти в туристичному комплексі гуцульський
дух. "Готелі такого формату дуже підкуповують, ти в такому готелі живеш, як у
своїх родичів", – каже Короленко.
Туроператори розповідають Корреспонденту, що такі
курорти, як Коруна, завжди будуть користуватися популярністю. Ілля Івашов,
львівський підприємець, зайнятий зараз реєстрацією власної фірми, зізнається,
що саме заради подібних проектів він і подався в турбізнес.
"Я твердо впевнений, що внутрішній туризм в Україні, а
особливо по таких місцях, як Карпати, – це золоте дно для таких посередників,
як я", – каже він.
Найбільше заробити Івашов сподівається у 2012 році, коли
до Львова приїде європейський уболівальник. Більшість іноземних гостей,
впевнений майбутній туроператор, із задоволенням катаються в усі гірські
курорти – від Альп до Карпат.
Туроператор Короленко, що вже відбувся, з ним абсолютно
згоден. "Своїх друзів ледве умовив поїхати в Карпати, вони впиралися з усіх
сил, але коли поїхали, то потім здали свої квитки до Одеси і залишилися там на
тиждень", – згадує він.
У підсумку розрахунок не підвів колишнього математика Афтаназів. Ставка на національний колорит окупається, приваблюючи як простий люд, так і vip-персон
У підсумку розрахунок не підвів колишнього математика
Афтаназів. Ставка на національний колорит окупається, приваблюючи як простий
люд, так і vip-персон. Кілька років тому, наприклад, відпускний сезон в Коруна
відкрив міністр закордонних справ Канади Максим Берньє. Іноземний чиновник був
зачарований Карпатами і пообіцяв приїхати сюди ще.
Незважаючи на те що будівництво ще не закінчене, готель
вже заробляє гроші, які, втім, Афтаназів вкладає в облаштування комплексу. За
оцінками самого готельєра, капіталізація готелю зросла до $ 7 млн.
"Я так захопилася своїм проектом, що навіть випередила
свій бізнес-план, колись розписаний у шкільному зошиті в клітинку, – резюмує
Афтаназів. – Описаний в цьому плані комплекс навіть близько не дотягує до того,
що вийшло у мене в підсумку: замість ресторану, лазні та 20 номерів у мене
тепер 64 готельні номери на 150 місць з тенісними кортами, басейном і
спортзалом".
Гірська хвороба
Локомотив карпатського відпочинку – зимовий курорт
Буковель. Потік туристів в ці пенати зростає з року в рік. За сім років
комплекс досяг таких гігантських розмірів, що уряд порахував за можливе подати
заявку в Міжнародний олімпійський комітет на право провести на Прикарпатті у
2022 році зимові Олімпійські ігри.
З популярністю Буковеля зростає і вартість місцевого
сервісу. Тому завсідники лижних трас намагаються селитися в Яремчі, Ворохті,
Татарові та інших селах з найближчого оточення гірськолижного комплексу. Ціни
на житло там нижчі, і туристів менше, ніж, наприклад, у селі Поляниця неподалік
підйомників.
"Зекономлю на вартості проживання, – ділиться своїми
планами щойно прибулий у Татарів лижник-любитель Сергій Якубов. – Різниця в
цінах невелика, але все-таки є".
Афтаназів каже, що таких клієнтів, як Якубов, з кожним
роком все більше і більше, тобто без розширення зони відпочинку вже не обійтися.
"Ось там ще є місце, яке мені подобається", – показує готельєр на незайняту
частину долини.
Якщо три роки тому знайти готель в горах було практично неможливо, то тепер готелі з курортним ухилом відкриваються тут чи не щороку
За її словами, зараз конкуренція на ринку загострюється з
кожним роком. "Якщо три роки тому знайти готель в горах було практично
неможливо, то тепер готелі з курортним ухилом відкриваються тут чи не щороку", –
каже бізнесвумен.
Втім, зберегти свої позиції буде не так просто. Афтаназів
доведеться вирішити головне питання земельного шопінгу – знайти вільні гроші. А
це нелегко: Коруна до цього часу розплачується за валютними кредитами, які
після девальвації гривні у 2008 році подорожчали ледь не вдвічі.
Заманити нових і зберегти старих клієнтів у Коруні
планують шляхом розвитку розважального потенціалу курорту. Розважати стомлених
містом і кризою постояльців будуть гуцульськими ремеслами – плетінням із лози,
різьбою по дереву і ліпленням фігурок із сиру за спеціальною технологією.
Причому мова йде не про пасивне споглядання, а про особисту участь в будь-якому
з напрямів.
"Крім того, хочу спорудити стару гуцульську піч і
поставити сироварню, щоб наші клієнти самі могли спробувати спекти хліб або
приготувати у великому чані бринзу", – обіцяє Афтаназів.
Готельєр впевнена, що нова хвиля економічної кризи стане
причиною збільшення числа її клієнтів.
"Коли щось відбувається в економіці, люди схильні
заощаджувати, і багато хто став віддавати перевагу катанню на лижах в Карпатах,
навіть якщо раніше постійно їздили в Альпи", – зазначає підприємець.
Для того щоб ще більше наблизити рівень сервісу в
Карпатах до якості обслуговування в Альпах, кухарі з ресторану Коруни поїхали
переймати досвід австрійських шеф-кухарів, які приїхали до Львова в рамках
підготовки міста до Євро-2012.
"Кількість клієнтів з кожним роком зростає, готель працює
вже зараз в невеликий плюс, – каже Афтаназів. – Сподіваюся, через кілька років
Коруна стане візитівкою України".
____________________________________________________________
П'ять запитань до героя капіталістичної праці
1. Рік та місце народження, освіта?
Народилася у 1961 році у Львові. У 1984-му закінчила
Львівський державний університет, математичний факультет. У 2001 році стала
магістром MBA в Міжнародному інституті менеджменту (Київ).
2. Головне правило успішного бізнесу?
Якщо щось і робити, то робити це на п'ять і не залишати нічого
незавершеним. Я працюю, ґрунтуючись на відчуттях та інтуїції. Немає нічого
сильнішого, ніж ідея, час якої настав.
3. Який вам потрібен мінімальний щомісячний дохід для
гідного існування?
Оскільки я ще досі будую свій готель, багато в чому себе
обмежую, тому сума витрат десь близько 10 тис. грн.
4. Книга (фільм, театральна постановка, виставка), яка
вас вразила або змусила мислити в новому напрямку?
Коли я тільки починала будувати Коруну, мені дуже допомогла
книга Ірен Роздобудько Ґудзик: там якраз описується, як молода художниця пішла
прислугою в одну з багатих сімей і як вона в цій шикарній квартирі, де ніхто ні
в чому собі не відмовляв, відчула, що там вмирає любов. Коли відчула це і я, то
вирішила зайнятися своїм життям і собою.
5. Країна, з якою Україні слід було б брати приклад?
Поясніть.
Мені ще з радянських часів дуже подобалася Прибалтика –
там дуже працьовиті люди, хоча ми з ними ментально і різні. І ще нам не
вистачає такої самоповаги, яка є у поляків.