Вітчизняні програмісти стрімко відвойовують міжнародні ринки і віднімають хліб у іменитих конкурентів. IT-індустрія стає однією з найуспішніших галузей в Україні, а країна входить до десятки найбільших світових гравців в галузі розробок, пише Олександр Пасховер у №3 журналу Корреспондент від 27 січня 2012 року.
Тільки щоб перерахувати всі IT-компанії, які працюють в Україні, знадобиться не менше години. А якщо до цього списку з близько 2 тис. фірм додати самозайнятих програмістів – приватних підприємців, для повної переклички ледь вистачить тижня.
Напружена конкуренція в найбільш інтелектуальному бізнесі змушує технології стрімко розумнішати і швидко розмножуватись. Ігор Мендзебровський, гендиректор Itera Consulting Ukraine, стверджує, що кожні десять місяців у світі відбувається повне оновлення IT-систем.
Україна майстерно користується цим планетарним трендом. Найкращі програмісти країни навіть в період кризи приносять національній економіці доходи, які обчислюються мільярдами доларів. "Зараз у світі є величезний обсяг IT-замовлень, – каже Роман Хміль, гендиректор Global Logic Ukraine (компанія 100% спеціалізується на аутсорсингу, найбільші її замовники, для яких українці пишуть програми – Google, Microsoft, IBM) – Україна, як це не дивно, змогла скористатися цією ситуацією, і вона на цьому ринку входить в десятку світових гравців".
Базова перевага України перед конкурентами – досить високий рівень технічної освіти та висока майстерність програмних інженерів
Базова перевага України перед конкурентами – досить високий рівень технічної освіти та висока майстерність програмних інженерів. Цей факт, за словами Юрія Сивицького, члена наглядової ради IT-консорціуму Intecracy group, очевидний для всього світу. (25% замовлень компанія виконує в держсекторі України, 50% – корпоративний український замовник, 25% – аутсорсинг. Загалом понад 500 проектів, серед них одна з найкращих в Європі електронна система з торгівлі квотами на викиди парникових газів, портал Кабінету Міністрів України, електронна медицина Казахстану і т.д.)
"Україна сприймається як країна, де дуже сильні хакери, – зазначає досвідчений підприємець. – А якщо сильні хакери, отже сильні програмісти".
Якщо все йде саме так, то чому ж у власників українських IT-компаній заплакані очі? Тому є мінімум дві причини. Перша – важко заробити на бізнесі в країні, де уряд вводить задушливі податкові правила, а балом править бюрократія і правовий нігілізм. Друга – заповзятливі сусіди – білоруси і росіяни роблять усе можливе, щоб відвести IT-компанії з України під своє братерське крило.
"Білорусь створила п'ять років тому технопарк, з цього часу їхня індустрія щорічно подвоює темпи зростання, – розповідає Хміль. – Білорусь перехоплює всі замовлення завдяки стабільному законодавству та підтримці прозорості індустрії".
Одного разу в Америці
Велика компанія зі США, яка спеціалізується на розробці операційних систем для комунікаторів, планшетних комп'ютерів, нетбуків і цифрових програвачів, кілька років тому найняла IT-спеціалістів з Індії.
За $ 400 тис. на місяць близько 100 програмістів повинні були виконувати довгограючий вигідний контракт. Але з кожним днем якість роботи індійців все більше розчаровувала заокеанського замовника. Американці кинулися рятувати ситуацію і, на превелике своє задоволення, перенесли замовлення в Румунію.
Цю історію Сивицький почув у 2010 році в каліфорнійському ресторані від одного з топ-менеджерів американської компанії. Тут таки відряджений українець запропонував своєму випадковому співрозмовнику випробувати на міцність програмістів з України.
"Зробили пробні роботи, і вони були в захваті", – розповідає Сивицький. 46-річний бізнесмен не відкриває ім'я американської фірми, тому що тепер вона – серед партнерів його компанії.
Запорука успіху українських програмістів полягає не тільки в гарній технічній освіті та помірних цінах, але й у певних національних особливостях, пояснює топ-менеджер Intecracy group.
Сивицький: Якщо ми бачимо, що завдання, які нам ставлять, не зовсім правильні, наші люди будуть намагатися переконувати, що потрібно робити по-іншому, нам важко стриматися
"Якщо ми бачимо, що завдання, які нам ставлять, не зовсім правильні, наші люди будуть намагатися переконувати, що потрібно робити по-іншому, нам важко стриматися, – каже Сивицький. – В індійській культурі цього немає. Вони відразу кажуть: "Так, сер" і роблять все, що сказано, не розмірковуючи. Тому дуже часто спливають недоробки, які потім прибирають вихідці з України чи Росії".
В останні роки, багато в чому за рахунок такого аутсорсингу, український ринок IT-сервісу ріс зі швидкістю 30% на рік. "В IT-індустрії України, Росії, Білорусі, слава богу, кризи немає, – каже Едуард Рубін, засновник і директор компанії Telesens International (Розробник програмних продуктів для телекомунікаційного бізнесу Європи, Азії та США. Серед замовників, – Deutsche Telekom AG, Укртелеком, Казахтелеком). – У США є. Фірми скорочують людей і переводять свої виробництва в країни з більш низькими витратами – в Індію, Китай, до нас в Україну. Ми можемо отримати від цього пирога свою частку, і отримуємо".
Український експорт IT-послуг у 2011 році досяг рекордної позначки – $ 1 млрд, вперше перевищивши зовнішньоторговельний оборот військово-промислового комплексу
У підсумку український експорт IT-послуг у 2011 році досяг рекордної позначки – $ 1 млрд, вперше перевищивши зовнішньоторговельний оборот такої потужної національної галузі, як військово-промисловий комплекс.
Міжнародні успіхи українських програмістів стають усе помітнішими. За даними дослідження ринку IT-аутсорсингу, проведеного у 2009 році Central and Eastern European Outsourcing Association, Україна посіла перше місце серед країн Центральної та Східної Європи у категорії Найкраща ринкова вартість у сфері IT-аутсорсингу і Найбільша кількість співробітників, зайнятих у сфері IT.
"У нас дуже сильна математична освіта і сильні підприємці, – нахвалює галузь Сивицький. – Але багато компаній, з ким говориш у Штатах, вважають, що потенціал України не розкритий".
Україна входить до четвірки світових лідерів за обсягами експорту програмної продукції, поступаючись лише Індії ($ 34 млрд), Китаю ($ 28 млрд) і Росії ($ 2,7 млрд)
Так чи інак, тренд на зовнішню експансію у вітчизняних програмістів зберігається. У 2011 році в програмі European Outsourcing Excellence Україна була визнана переможницею в номінації Аутсорсинг – місце призначення року. І вже до 2012-го п'ята частина ринку Європи, Близького Сходу й Африки належала українським айтішникам. За даними компанії Gartner, що займається дослідженнями в галузі високих технологій, Україна входить до четвірки світових лідерів за обсягами експорту програмної продукції, поступаючись лише Індії ($ 34 млрд), Китаю ($ 28 млрд) і Росії ($ 2,7 млрд).
На внутрішньому ринку, незважаючи на його технічну відсталість, оборот галузі, за даними Майкрософт Україна, досяг $ 3 млрд. Якщо темпи зростання індустрії збережуться, то скоро країна збере куди більш щедрий фінансовий урожай.
Наприклад, Микола Азаров, глава українського уряду, обіцяє до 2015 року довести експорт вітчизняних інновацій до $ 8 млрд. Фахівці з Майкрософт Україна з тим самим оптимізмом передбачають, що через три роки сектор IT формуватиме 8% національного ВВП (сьогодні не більше 3%).
Мізки.ua
Киянка Олена Єльнікова, кандидат педагогічних наук, придумала і реалізувала великий інтелектуальний проект всередині України. У 2006 році вони з чоловіком, інженером-електронником Ігорем Єльніковим створили комп'ютерну програму електронного документообігу для середніх шкіл, куди входили електронні класні журнали, учнівські щоденники, підручники і методична література.
Система під назвою Моя школа дозволяє викладачам, мамам і татам, не відходячи від домашнього або робочого комп'ютера, в онлайні контролювати освітній процес, стан домашнього завдання, відвідуваність уроків та інші успіхи своїх чад.
Спочатку тільки одна школа зацікавилася цим проектом. Але з переходом програми в стадію хмарних технологій (сховище даних в інтернеті) кількість охочих працювати із системою Єльнікової зросла до 1 тис.
До кінця навчального року 48-річний підприємець сподівається спільно зі львівською IT-компанією Комплекс запустити програму не менш ніж у 5 тис. шкіл з 20 тис. наявних. Крім того, вона планує впровадити свою інноваційну розробку в Польщі. Щоб виконати це амбітне завдання, подружжя Єльнікових пакує валізи.
"Мені потрібна тісна співпраця з програмістами, які перебувають у Львові", – пояснює Єльнікова Корреспонденту.
Інформаційні технології дозволяють українцям виходити на ринки далекого зарубіжжя і на рівних конкурувати з місцевими комп'ютерними геніями
Польща не край світу для програмістів. Інформаційні технології дозволяють українцям виходити на ринки далекого зарубіжжя і на рівних конкурувати з місцевими комп'ютерними геніями.
"Ми вже стикаємося з українськими компаніями на американському ринку, – каже Сивицький. – З київськими, львівськими, харківськими, і вже видно, як їх рівень зростає. Я думаю, ринок має ще великий резерв".
Стандартні межі заробітку українського програміста – від $ 800 до $ 4.000. Середня зарплата IT-фахівця у вісім разів вища, ніж у середньому по країні
"Чим, на вашу думку, головним чином вимірюється успішність ринку IT?" – запитав Корреспондент у Сивицького. Відповідь була блискавичною. Зростання зарплат. Стандартні межі заробітку українського програміста – від $ 800 до $ 4.000. Таким чином, середня зарплата IT-фахівця у вісім разів вища, ніж у середньому по країні.
Київ – лідер галузі. В Україні вже окреслилися точки концентрації IT-фахівців – Київ, Харків і Львів. Причому столиця – це 50% всього ринку. Львів також рветься в лідери. Наприкінці грудня львівський мер Андрій Садовий пообіцяв виділити землю під будівництво технопарку та житла для працівників IT-сектора.
"Компанії мріють, щоб з'явилася така зона технопарків – каже Хміль. – Професійні офісні площі, куди було б інтегровано житло для співробітників і система освіти, інтегрована в компанії. Але це перспектива на п'ять-десять років".
Не на тих напали
Наприкінці грудня парламент у першому читанні проголосував за законопроект про п'ятирічний економічний експеримент, згідно з яким у країні створять вигідні умови для розвитку програмної індустрії. Ключова міра підтримки галузі – фіскальні послаблення. Зокрема, податок на прибуток буде знижено до 16% (зараз 21%), податок з доходів фізичних осіб – до 10% (нині 15%), податок на додану вартість – відмінено.
Володимир Бек, гендиректор Sigma Ukraine, ініціативою влади потішений, але не задоволений. "16% – податок на прибуток компанії плюс ризик країни – це близько 25% ефективної ставки. З такою ставкою він [інвестор] може працювати в Швейцарії або США, – пояснює Бек. – Компаніям не буде вигідно обкладати тут свій прибуток". Топ-менеджер наводить як приклад Росію і Білорусь, де для IT-індустрії передбачений спеціальний податковий режим – втричі м'якший, ніж в Україні.
Комітет інформаційних технологій Європейської Бізнес Асоціації, очолюваний Беком, просить парламент ухвалити поправки до закону, згідно з якими IT-галузь буде платити 5% соціального податку, 5% прибуткового та 5% на прибуток. Причому дія цього документа має бути не п'ятирічною, а безстроковою.
Щоб у підсумку перетворити казку на пил, достатньо лише кількох необережних дій влади. І ці дії вже відбуваються. "Є приклади тиску податкових органів, які посилилися останнім часом і змушують компанії виводити свої операції з країни, – нарікає Хміль. – Недавній гучний приклад: компанія Казах-Сталкер, виробник комп'ютерних ігор, оголосила про закриття своїх операцій в Україні і, швидше за все, завтра виникне в сусідній юрисдикції".
Сивицький каже, що почастішали так звані показові маски-шоу з блокуванням серверів і виїмкою документів в офісах фірм, що боляче б'ють не тільки по безпосередніх жертвах шоу, але і по їхніх іноземних інвесторах.
Сивицький: Інвестиції в IT не мають місцевого масштабу. Програмісти не прив'язані до території. Якщо тут починаються проблеми, компанія може
розчинитися. Це дуже вільні люди
"Можна створити вигідні податкові умови, але цілком непередбачувані умови силового тиску, – каже підприємець. – Дуже важливі стабільні правила гри, щоб працювала нормально судова система, захист бізнесу від неправомірних дій чиновників". Ці правила цивілізованого суспільства важливі для збереження будь-якої галузі.
Для збереження і примноження IT вони важливі втричі. "Інвестиції в IT не мають місцевого масштабу, – підсумовує Сивицький. – Програмісти не прив'язані до території. Якщо тут починаються проблеми, компанія може розчинитися. Це дуже вільні люди".
***
Цей матеріал опубліковано в № 3 журналу Корреспондент від 27 січня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.