Корреспондент: Достукалися до небес. Японці побудували найвищу телевежу у світі

Ледь оговтавшись від удару стихії, Японія представляє світу нове диво техніки – найвищу телевежу у світі. Природний катаклізм, що захлеснув півкраїни, пригальмував будівництво вежі лише на два місяці, пише Наталія Мечетна у №10 журналу Корреспондент від 16 березня 2012 року.

Лише через рік після того, як Японію трусонув потужний землетрус, після якого прийшло десятиметрове цунамі і сталася аварія на АЕС Фукусіма-1, країна заявляє миру про завершення будівництва найвищої телевежі на планеті. Її висота разом з антеною становить 634 м, що на 24 м вище телевежі в китайському місті Гуанчжоу, яка до недавнього часу утримувала пальму першості.

Спільними зусиллями – за допомогою sms-голосування – громадяни Японії назвали споруду Tokyo Sky Tree (Токійське небесне дерево). "Ми пишаємося нашим Небесним деревом", – ділиться з Корреспондентом захватом від нового символу столиці житель японського міста Касіви Тосіро Сакамакі.

Японська вежа є другою за висотою спорудою у світі після 828-метрового хмарочоса Бурдж-Халіфа в Дубаї.

Tokyo Sky Tree використовуватиметься для передачі цифрового телесигналу,
обслуговування мобільного телефонного зв'язку та навігаційних систем. У ній також розміститься торгово-розважальний комплекс

Tokyo Sky Tree використовуватиметься для передачі цифрового телесигналу, обслуговування мобільного телефонного зв'язку та навігаційних систем. У ній також розміститься торгово-розважальний комплекс, тому компанія Tobu Railway, девелопер Sky Tree, прогнозує близько 5,4 млн відвідувачів телевежі в цьому році і по 2,7 млн ​​в середньому в наступні 30 років.

Небесну вежу, будівництво якої було розпочато в липні 2008-го, повинні були здати в експлуатацію в грудні минулого року, але через землетрус і цунамі запізнилися на два місяці. За поясненням компанії-забудовника, після катастрофи спостерігалися перебої в постачанні будматеріалів.

Завершення будівництва з таким невеликим запізненням після глобальної катастрофи виглядає неймовірним для більшості українців і цілком закономірним для японців, переконаний український вчений Іван Туркевич, який уже вісім років працює в японському Національному науково-технологічному інституті в місті Цукуба, що в 60 км від Токіо. "Нічого дивного, адже в Японії планова економіка", – відзначає вчений місцеві особливості в розмові з Корреспондентом.

Для Японії планування стратегічного розвитку країни на десятиліття вперед – звичайна річ

За словами Туркевича, для Японії планування стратегічного розвитку країни на десятиліття вперед – звичайна річ. "У сучасній Україні планування чогось на 50-100 років вперед здається нонсенсом, і дуже шкода", – підсумовує вчений.

Зроблено в Японії

Попередниця Небесного дерева, токійська телевежа, що відкрилася у 1958 році, була заввишки 333 м, а її поява ознаменувала початок будівельного буму і розквіту економіки в країні. Проте зараз стару вежу оточили хмарочоси, і її висоти недостатньо, щоб забезпечувати безперебійний і якісний цифровий сигнал.

Тепер ця функція покладена на Небесне дерево. У квітні в Японії розпочнеться мовлення в FM-діапазоні, а в наступному використання вежі почнуть телеканали для трансляції цифрових сигналів особливої ​​чіткості. Також Небесне дерево обслуговуватиме мобільний телефонний зв'язок і навігаційні системи в автомобілях.

Поява телевежі ознаменувала важливий етап у технологічному розвитку країни, а саме – повну відмову від аналогового сигналу

Поява телевежі ознаменувала важливий етап у технологічному розвитку країни, а саме – повну відмову від аналогового сигналу. Програма повного переходу на цифрове телебачення була прийнята в Японії ще у 2001 році і коштувала їй близько $ 25 млрд.

Згідно з державними планами, країна повинна була повністю відмовитися від аналогового телебачення ще в липні минулого року, однак з'ясувалося, що в найбільш постраждалих від стихійного лиха префектурах Івате, Міягі і Фукусіма близько 100 тис. будинків і квартир не мають належного обладнання і перехід країни на "цифру" відклали до весни 2012-го.

Що стосується зовнішнього вигляду Небесного дерева, то воно являє собою витвір мистецтва сейсмостійкості. Архітектурні прийоми, використані під час будівництва, дозволяють звести до мінімуму вплив можливих підземних поштовхів. Завдяки спеціально розробленим поглиначам коливань Небесне дерево здатне поглинути близько 50% енергії потужного землетрусу. Перетин вежі, трикутний в основі, поступово трансформується в циліндричний, що допомагає конструкції витримати найсильніші пориви вітру.

Крім того, Sky Tree устатковане екологічно чистими системами охолодження та опалення. Для цього побудовані підземні резервуари з водою з тепловими насосами і холодильним обладнанням.

Загалом для будівництва цього дива техніки знадобилося чотири роки, $ 800 млн, а також праця 580 тис. осіб

Загалом для будівництва цього дива техніки знадобилося чотири роки, $ 800 млн, а також праця 580 тис. осіб. Офіційна церемонія відкриття відбудеться 22 травня. Тоді ж на висоті 350 м відкриється оглядовий майданчик, ціна вхідного квитка на який складе 2 тис. ієн (близько $ 25). Туристи зможуть також піднятися на рівень 450 м, заплативши додатково половину цієї суми.

Висота конструкції 634 м була обрана невипадково. Цифри "шість", "три" і "чотири" по-японськи вимовляються як "Мусасі" – так у давнину називали територію нинішнього Токіо, де і розташована вежа. Блакитно-білий її відтінок також є традиційним в японській культурі.

Згідно з планами, біля підніжжя Небесного дерева виросте ціле місто з бутиками та ресторанами. За визнанням президента компанії-забудовника Мічіакі Сузукі, вежу збудували в тому числі і для того, щоб ознайомити світ з культурою і технологіями Японії, а також підвищити привабливість центральної частини Токіо.

"Потрапляння в Книгу рекордів Гіннесса є визнанням нашої могутності", – вважає Сузукі.

Воскресла з попелу

Небесне дерево дало жителям Японії додатковий привід для національної гордості, а також для певного занепокоєння: деяких бентежить висока вартість вежі. "Я думаю, що є куди більша необхідність для надання допомоги жертвам землетрусу", – каже Корреспонденту Еїчі Хано, житель префектури Фукуока. Хано вважає, що його країні ще потрібно років десять на повне відновлення після стихійного лиха.

Водночас місцевій владі складно дорікнути в нецільових витратах. Приміром, щоб виручити додаткові кошти на ліквідацію наслідків стихії і аварії на АЕС, японським держслужбовцям з квітня скоротять зарплату на 7,8%. Це принесе в скарбницю додаткові $ 3,6 млрд на рік.

Що стосується самого уряду країни, то він ще в листопаді минулого року прийняв добровільне рішення значно урізати собі зарплати. Так, тепер прем'єр-міністр отримує на 30% менше, а міністри – на 20%. Втім, і це немаленькі кошти: до скорочення місячне жалування прем'єра становило $ 25 тис.

11 березня – через рік після девятибального землетрусу – в країні відбулися церемонії пам'яті жертв лиха. Вже підраховані життя, забрані стихією, – за останніми даними, жертвами трагедії стали 15.854 людей, ще 3.167 людей до цього часу вважаються зниклими безвісти. Понад 350 тис. японців втратили дах над головою – близько 380 тис. будинків були зруйновані або отримали значні пошкодження.

Незважаючи на масштабні руйнування, іноземці, які живуть в Японії, з подивом відзначають, що країна неймовірно швидко піднімається з руїн

Незважаючи на масштабні руйнування, іноземці, які живуть в Японії, з подивом відзначають, що країна неймовірно швидко піднімається з руїн. Для цього на відновлення постраждалого північного сходу уряд виділив чималі кошти – $ 258 млрд, п'ять з половиною бюджетів України.

"Відновлення йде повним ходом, – зазначає Туркевич. –Урядом прийнята відповідна програма. Якби не аварія на атомній станції, то взагалі було б про що говорити".

Головною проблемою країни залишається радіоактивне зараження, і в зв'язку з цим японців цікавить радянський і, зокрема, український досвід боротьби з наслідками аварії на ЧАЕС, акцентує увагу вчений. "Японія звернулася до України з проханням про створення програми Фукусіма – Чорнобиль", – нагадує Туркевич.

Також учений зауважує той факт, що японська телевежа за висотою на першому місці в світі, а китайська – на другому: мовляв, це зайвий раз підкреслює, що XXI століття є століттям гегемонії Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Будівництво телевеж – відмінний привід продемонструвати технологічну міць країни, і нерідко вежі стають одним із символів міста

Будівництво телевеж – відмінний привід продемонструвати технологічну міць країни, і нерідко вежі стають одним із символів міста, переконана Наталія Цхакая, яка нещодавно водила екскурсії на Останкінську телевежу в Москві.

"Коли створювався проект Останкінської телевежі, Радянський Союз перебував, можна сказати, на підйомі – будувалися нові міста, зводилися величезні будівлі, небачені до того часу радянськими громадянами, а також нові масштабні спортивні комплекси", – згадує Цхакая.

Небесне дерево, яке виросло серед хмарочосів, для японців також стало життєствердним символом, що підкреслює міць держави, її здатність відновлюватися навіть у найскладніших умовах і навіть більше – представляти рекордні досягнення.

Співрозмовники Корреспондента не приховують своєї радості з приводу того, що будівництво завершилося практично вчасно. Як пояснив Сакамакі, це хороший знак, він вселяє в людей віру в японські технології і здатність країни швидко відроджуватися після великих катаклізмів.

"Я впевнений, що не зламаюся, поки Токіо стоїть", – немов би повторює його Кацунорі Огава, житель префектури Сага острова Кюсю.

________________________________________________________________________________

Десятку найвищих телевізійних веж світу очолює токійська Sky Tree, а замикає телевежа в Києві

***

Цей матеріал опубліковано в № 10 журналу Корреспондент від 16 березня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті, можна ознайомитися тут.