Корреспондент підрахував, що підготовка до Євро-2012 коштувала Україні солідні $ 7,5 млрд. Утім, за ці гроші країна отримала чимало корисного не тільки для чемпіонату, але й для «мирного» життя – нові аеропорти, дороги, стадіони, готелі та навіть зелені галявини, пише Ірина Соломко у №22 журналу Корреспондент від 8 червня 2012 року.
8 червня для всього Старого Світу стало днем старту
європейського футбольного чемпіонату. Але для України це був фініш – завершення
багатомісячних перегонів, які змінили країну.
Отримавши разом з Польщею право на проведення Євро-2012
ще у 2007 році, в останні два роки підготовки до нього країна вдалася до всіх
засобів. Мільярди бюджетних коштів пішли на грандіозне будівництво, підсумок
якої вражає: п'ять нових терміналів в аеропортах, злітно-посадкові смуги,
реконструйовані автомагістралі, щонайменше три нові стадіони, десятки готелів,
лікарні та багато інших об'єктів.
"Євро зіграє для України історичну роль. Адже в спадок
воно залишить нам високоякісну спортивну і соціальну інфраструктуру, а в
довгостроковій перспективі принесе не тільки геополітичні, а й інвестиційні
дивіденди", – вважає Маркіян Лубківський, директор Євро-2012 в Україні.
Кошти, які влада витратила на "історичну роль", здатні здивувати жителів країни із середньою зарплатою $ 356. За підрахунками Корреспондента, заснованих
на даних обласних управлінь з підготовки до Євро, в цілому кошторис української частини чемпіонату склав майже $ 10 млрд
Кошти, які влада витратила на "історичну роль", здатні
здивувати жителів країни із середньою зарплатою $ 356. За підрахунками
Корреспондента, заснованих на даних обласних управлінь з підготовки до Євро, в
цілому кошторис української частини чемпіонату склав майже $ 10 млрд, з яких на
державні гроші припало $ 7,5 млрд.
Щоправда, Борис Колесніков, віце-прем'єр-міністр, який
займався підготовкою країни до турніру, вважає, що скарбниця витратила лише $ 5
млрд. Ще $ 2,5 млрд лягли на плечі місцевих бюджетів.
Якими б не були великими витрати, експерти впевнені:
об'єкти, створені під чемпіонат, дадуть країні серйозний поштовх. "Підготовку
супроводжувала криза, яка завадила Україні, наприклад, побудувати всі готелі, –
констатував Мішель Платіні, президент УЄФА, коли проінспектував Україну перед
чемпіонатом. – Але це неймовірно, що ця країна зробила прорив на 30 років у
розвитку аеропортів, готелів, дорожньо-транспортної та іншої інфраструктури".
Майже революція
Стадіони, побудовані в трьох українських містах, що приймають
Євро, – найвідчутніший для вболівальників підсумок підготовки країни до
чемпіонату. Завдяки новим аренам уже підвищилася відвідуваність матчів
національного чемпіонату.
Але головний результат, який дало вся футбольне та
навколофутбольне будівництво – нова якість інфраструктури. Про це каже Юрій
Павленко, в минулому – міністр молоді та спорту, при якому і стартувала
підготовка до першості.
"Ми навчилися будувати стадіони, п'ятизіркові готелі,
дороги і траси. Також ми відкрили країну з точки зору аеропортів та вокзалів", –
переконаний Павленко.
Дійсно, кожне з міст-господарів помітно поліпшило свої
можливості з прийому гостей. Харків, Донецьк та Львів отримали по новому
аеропорту та злітно-посадковій смузі. А Києві з’явилися два сучасні термінали – в аеропортах Жуляни та Бориспіль.
Крім того, в Донецьку реконструювали залізничний вокзал,
який серйозно не ремонтували із середини 1950-х років. В результаті зросла його
пропускна здатність.
Кілька нових вокзалів, націлених, насамперед, на росіян,
відкрили в Харкові і області.
Та й саме залізничне господарство країни отримало поштовх
до розвитку: Укрзалізниця почала експлуатувати куплені в Кореї шість нових
швидкісних поїздів Hyundаi й один двоповерховий Skoda Vagonka з Чехії. Щоправда,
спочатку планували придбати десять корейських поїздів і два чеських.
Поліпшила транзитні можливості України і реконструкція
ключових трас, в першу чергу Київ - Чоп.
У чотирьох містах Євро відремонтували ще й кілька сотень
кілометрів доріг. У Києві, Донецьку, Харкові та Львові оновили парк
громадського транспорту, закупивши сотні нових автобусів, тролейбусів і
трамваїв. А в тих лікарнях, які готували "під гостей" Євро, зробили ремонт і
придбали нове медобладнання.
Справжній прорив стався і в готельному бізнесі. За підрахунками Корреспондента, за час підготовки до Євро в країні побудували або реконструювали 130 готелів. Рекордсменом у цьому плані став Харків
Справжній прорив стався і в готельному бізнесі. За
підрахунками Корреспондента, за час підготовки до Євро в країні побудували або
реконструювали 130 готелів. Рекордсменом у цьому плані став Харків. Як розповів
Олександр Нечипоренко, начальник департаменту підготовки міста до Євро, тут
з'явилося 50 нових готелів. В результаті число номерів зросло майже в шість
разів – із 786 до 4.500.
У Києві відбулася взагалі знакова подія: в місті
відкрилося відразу кілька мережевих готелів класу люкс, серед яких такі світові
бренди, як Hilton і Sheraton.
"Прихід в країну таких брендових готелів однозначно
свідчить, що вони бачать перспективи свого бізнесу та туризму, – вважає
Володимир Царук, керівник Центру туристичної інформації. – І це дуже хороший
знак".
Ціна питання
Поштовх, який дало Євро-2012 країні, недешево коштував українцям.
За підрахунками Корреспондента, загальний кошторис підготовки країни до
чемпіонату, без урахування 5 млрд грн, які виділила УЄФА на різні сервісні
проекти, складає 79,6 млрд грн. Це майже $ 10 млрд, або приблизно 20% дохідної
частини держбюджету. Така сума вийшла на підставі цифр, наданих місцевою владою
Києва, Харкова, Донецька та Львова.
Понад дві третини цих коштів, тобто $ 7,5 млрд, пішли з
держкишені. Хоча прямий внесок скарбниці менший – за даними Колеснікова, він
склав $ 5 млрд. Решта коштів - гроші, виділені на футбольні потреби місцевими
та облаcними бюджетами. Причому Микола Азаров, глава уряду, уточнює, що Кабмін
економив буквально на всьому і тому підготовка до Євро коштувала країні
вшестеро дешевше, ніж Польщі.
Частка, яка припала на кошти приватних інвесторів, невелика – не більше п'ятої частини від загальних витрат
У кожному разі частка, яка припала на кошти приватних
інвесторів, невелика – не більше п'ятої частини від загальних витрат. Хоча за
часів президента Віктора Ющенка, коли країна отримала право прийняти у себе
турнір, передбачалася зворотна пропорція: помаранчева влада розраховувала, за
словами журналіста Андрія Капустіна, що Євро на 80% профінансує приватний
капітал.
Невдачу в справі залучення сторонніх коштів влада пояснювали
тим, що через втрачений попередньою командою час їм довелося максимально
використовувати держресурси. Інакше встигнути у потрібний термін, мовляв, було
б нереально.
Турнір, за даними його організаторів, залучив великі приватні
фінанси від двох українських мільярдерів. Перший – це Рінат Ахметов, власник
футбольного клубу Шахтар, чий статок Корреспондент оцінює у $ 25,6 млрд. Він
побудував у Донецьку кілька готелів, оновив футбольну спортивну базу. Другий
інвестор – харків'янин Олександр Ярославський, господар ФК Металіст, чиї
активи, за підрахунками редакції, дорівнюють $ 1,2 млрд. Він вклав $ 300 млн у
реконструкцію головного міського стадіону – Металіста, модернізацію ще однієї
арени – Динамо, побудував три термінали в місцевому аеропорту, готель і ряд
інших об'єктів.
Відкладений результат
Найбільш непросте питання для організаторів Євро – чи
будуть побудовані об'єкти ефективно працювати після закінчення чемпіонату.
Так, Нечипоренко каже, що наповнюваність готелів в
регіоні навіть сьогодні залишає бажати кращого. Хоча під час чемпіонату вони
повинні бути забиті під зав'язку, реальний показник їхньої зайнятості – 45%. "А
далі готелі чекають важкі часи. І навіть пільга у вигляді звільнення об'єктів
від податку на прибуток на десять років не допоможе", – вважає харківський
чиновник.
Найбільш непросте питання для організаторів Євро – чи будуть побудовані об'єкти ефективно працювати після закінчення чемпіонату
Експерти сумніваються і в тому, чи будуть завантажені
побудовані в аеропортах нові термінали. Також під питанням перспективи
львівського стадіону та столичного НСК Олімпійський. Обидва об'єкти утримуються
й обслуговуються за кошти скарбниці, але можливість хоча б частково окупити ці
витрати викликає в аналітиків скепсис.
Проте Лубківський запевняє: хвилюватися не варто. Наприклад,
побудовані стадіони це не просто спортивні арени, а багатофункціональні
комплекси, де будуть проходити як масові, так і комерційні заходи, що й
забезпечить їм рентабельність.
Так, 4 серпня із сольним концертом на Олімпійському
виступить всесвітньо відома співачка Мадонна. Крім цього, влада вже підписала
контракт з київським футбольним клубом Динамо, який гратиме на НСК.
Крім усього іншого на стадіоні активно працює малий
бізнес – ресторани, фастфуди, що принесе додатковий прибуток. Таким самим
шляхом влада планує розвивати і львівський комплекс.
Бізнесмен Ярославський, який вклав у Євро власні гроші, безапеляційний: інфраструктура чемпіонату дасть країні в цілому і Харкову зокрема серйозний
поштовх до розвитку туризму, ділових контактів, спорту та інших галузей
Бізнесмен Ярославський, який вклав у Євро власні гроші,
хоч і називає ці витрати соціальним проектом, безапеляційний: інфраструктура
чемпіонату дасть країні в цілому і Харкову зокрема серйозний поштовх до
розвитку туризму, ділових контактів, спорту та інших галузей.
"Головне, що є інфраструктура. Змусити її працювати – це під
силу чиновникам. Гірше, коли її немає", – підбиває підсумок Павленко.
Директор Євро
Борис Колесніков, віце-прем'єр-міністр, який займався
підготовкою України до Євро-2012, в інтерв’ю Корреспонденту розповів про те, у що перетворилися $ 5 млрд, витрачених на
футбольну першість.
Останні два роки перетворилися для Бориса Колеснікова,
віце-прем'єра, відповідального за підготовку України до Євро-2012, в одне
суцільне будівництво – грандіозний проект інфраструктурної революції країни.
Він витрачав державні кошти й особистий час на те, щоб в Україні з'явилися нові
стадіони, дороги, аеропорти, готелі та інші об'єкти. Країна дійсно зримо
змінилася, і тепер настав час підбивати підсумки.
Корреспондент поговорив з віце-прем'єром про незакінчені
дороги, перспективи нових українських стадіонів, заповнюваність аеропортів і
готелів. Колесніков вірить у те, що проведена ним робота приноситиме плоди і
після Євро-2012. Причому говорив про це чиновник пристрасно, перемежовуючи
аргументи й емоції. Видно, що свою роботу він приймає близько до серця.
- 8 червня стартує Євро-2012. Україна готувалася до цього
чотири з половиною роки. Що ця підготовка дала Україні?
- Перш за все, вона дала можливість скоротити відставання
країни. З того, що вийшло найкраще, – це п'ять нових і сучасних аеропортів.
Столиця отримала стадіон Олімпійський, ще одна спортивна арена відкрилася у
Львові. З того, чого ще хотілося б, – це, звичайно, автомобільні дороги, їхня
кількість і якість. Але це проблема не одного місяця і не року. Хоча насправді,
хочу нагадати, що наша команда займалася підготовкою до Євро-2012, по суті,
тільки два роки.
- Експерти критикують вас за показове відкриття ще не
доведеної до пуття Житомирської траси, фінальної ділянки дороги Київ -Чоп.
- Причому тут експерти? Я сам сказав, що дорога буде
здана 5 червня, але верхній шар зроблять після Євро, от і все. Я відкрито
заявив про це ще два тижні тому, без усіляких експертів.
- Але навіщо тоді треба було її відкривати? Наприклад, у
Польщі таких показух не влаштовували. Де не встигали з дорогами, говорили, що
здадуть їх після Євро-2012.
- Це чисто технологічне питання. Дорога повністю готова,
ніхто з автолюбителів різниці не відчує, по ній можна їздити. Ми теж відкрито
говоримо, що, наприклад, дорога Київ – Харків сьогодні частково першої
категорії, частково – другої. Цього ніхто не приховує, тому що у нас не було ні
коштів, ні часу зробити її повністю першої категорії.
- Ви вже відзначили в списку того, що можна було б
зробити краще, дороги ...
- Так, і за кількістю, і за якістю, і їх потрібно
будувати більше. З того, що вийшло, хотів би відзначити величезну кількість
готелів.
- Скільки?
- Загалом було побудовано та реконструйовано 70 готелів у
чотирьох містах, які приймають чемпіонат. Але це попередні цифри, точні будуть
після чемпіонату, бо ситуація змінюється. Багато декларували відкриття під
Євро-2012, наприклад той самий Hilton [один з готелів всесвітньо відомої
мережі] на бульварі Шевченка. Але вони не відкриються. А є й такі, які не
планували відкриватися, але вже працюють, як той самий Fairmont [п'ятизірковий
готель, що відкрився на Поштовій площі].
- Так багато готелів побудували тому, що держава
зацікавила інвесторів, скасувавши для них податок на прибуток строком на десять
років?
- Думаю, так. Крім цього, їм ще надається часткове
покриття відсотків по кредиту за будівництва нових готелів. І я думаю, що ми
продовжимо цю практику. Але будемо вибирати пріоритетні напрями, насамперед,
Крим.
- Побудовані готелі будуть заповнюватися? Наприклад,
харківські чиновники розповіли Корреспонденту, що навіть під Євро у них в
готелях місця зайняті не повністю.
- Бізнес все прорахував, він ризикувати своїми
інвестиціями не буде. Нас постійно чимось лякають. От кажуть, аеропорти стоятимуть
порожніми. Але вони вже зараз повні, а Євро-2012 ще не почалося.
Аеропорти – це ж ключова складова розвитку міста. Як
сказав [мер Львова Андрій] Садовий, раніше, якщо не було річки, то не було і
міста. Зараз цю фразу можна переформулювати: немає аеропорту – не буде
інвесторів та розвитку.
Що стосується світових прикладів, якими нас лякали, то не
всі їх до нас можна застосовувати. Наприклад, Португалія. У країни була хороша
інфраструктура, але були побудовані зайві стадіони. Для України це неактуально,
адже у нас була необхідність в таких об'єктах. На матч Динамо – Дніпро на
Олімпійський прийшли 68 тис. уболівальників, майже повна місткість арени. На
львівський стадіон на гру України й Австрії прийшли 34 тис. глядачів. І чим
краще гратимуть Динамо і Карпати, тим більше затребуваними будуть ці об'єкти.
- Вас критикують за те, що не вдалося залучити
інвестиції. Значна частина провини за це лежить на колишній владі, а й вам
особливо пишатися нічим.
- Що стосується України, то ми витратили близько $ 5
млрд, це близько 40 млрд грн. Внески українського бізнесу, за оцінками
експертів, – від $ 3,5 млрд до $ 5 млрд. Ці кошти пішли на будівництво готелів,
ресторанів і кафе.
Будь-який готель рівня Fairmont коштує не менше $ 100
млн, але є, звичайно, і готелі економ-класу. Дуже важливо, що і Київ, і
Донецьк, і Харків отримали у тому числі і недорогі готелі рівня трьох і
чотирьох зірок.
Мене радує, що нас не спіткала доля Москви і
Санкт-Петербурга, де всі готелі дуже дорогі. Адже це стримує внутрішній туризм.
Думаю, ми продовжимо співпрацю Укрзалізниці з готелями у всіх містах. Розробимо
хорошу спільну програму для поїздів і готелів, коли туристам будуть спільно нараховуватимуться
очки [за програмами лояльності].
Що потрібно для того, щоб готелі були повними? Для Києва
і Львова – це зручне і недороге авіасполучення. [Польська авіакомпанія] EuroLOT
вже зробила великий внесок в це, значно розширивши географію польотів [в травні
компанія відкрила рейси зі Львова до Вроцлава і Кракова]. Також ми завершуємо
переговори з провідним лоукостом – Ryanair [найбільшою бюджетною авіакомпанією
Європи] про польоти цієї компанії до України.
Великі плани щодо нашого ринку і в українського філіалу
U-Tair [російська авіакомпанія], вони поступово здійснюються.
Що стосується Донецька і Харкова, то тут потрібно
будувати виставкові центри, робити ці міста центрами ділового туризму.
- Підготовка до Євро-2012 стала приводом для низки
скандалів: вартість об'єктів постійно збільшувалася, а компанії отримували
право на їхнє будівництво без тендерів. Рік тому ви обіцяли Корреспонденту, що
після чемпіонату проведете незалежний аудит витрат. Плани залишаються чинними?
- Кожна платіжка по об'єктах Євро-2012 виходить з Кабміну
і перебуває під мікроскопом КРУ і Мінфіну. Якщо ви хочете серйозно говорити про
корупцію під час підготовки до Євро-2012, ви повинні спілкуватися з урядом
[екс-прем'єра Юлії] Тимошенко. Я поясню чому. Вони прийшли до влади, коли до
чемпіонату залишалося чотири з половиною роки. Саме вони повинні були визначити
перелік об'єктів, розробити проекти, провести тендери, визначити ціну, терміни
і якість будівництва. Але нічого цього зроблено не було. Вони лише віддали
замовлення своїм фінансовим спонсорам – компанії [бізнесмена Сергія] Тарути:
Азовінтекс повинен був будувати стадіон, а також злітно-посадкову смугу у
Львові. Коли ми прийшли, нам довелося наганяти час і перепідписати договори стосовно
об'єктів, які були просто провальними.
І ще хотів би відзначити важливу річ щодо вартості
об'єктів. Справа в тому, що Кабмін нічого сам не вираховує, це робить
держекспертиза. Ніякого подорожчання [об'єктів] не було, бо не було жодного проекту
із остаточно затвердженим кошторисом. Але щоб закрити всі ці питання, ми
проведемо незалежний аудит і покажемо, що всі дії команди з підготовки до Євро
перебували в правовому полі.
Євро-ефект
Нові аеропорти, стадіони, готелі та дороги – ось той багаж, який залишиться з Україною після Євро-2012
Київ
Що дало Євро-2012 місту:
- реконструйовано Національний спорткомплекс Олімпійський
- побудований термінал D в аеропорту Бориспіль
- побудований термінал F в аеропорту Бориспіль
- побудований пасажирський термінал Жуляни-2 в аеропорту Жуляни (Київ)
- зроблено ремонт і закуплено нове обладнання в Олександрівській клінічній лікарні, Міській клінічній лікарні № 12, Київській міській клінічній лікарні № 17
- закуплено 185 автобусів
- закуплено 140 тролейбусів
- побудовано 13 готелів
- реконструйовано 26 скверів, парків, бульварів
- відремонтовано 286,67 тис. кв. м доріг
- побудовані дорожні розв'язки на мосту Патона та мосту Метро, на стику пр. Науки та Столичного шосе
Витрачено 23,4 млрд грн.
Львів
Що дало Євро-2012 місту:
- побудований стадіон Арена Львів
- побудований новий термінал в аеропорту
- побудована злітно-посадкова смуга
- відремонтовано 31 км доріг
- реконструйовано та побудовано 53 готелі (24 готелі у Львові, 29 – у навколишніх містах)
- реконструйовано тролейбусні лінії
- закуплено 92 автобуси
- закуплено 60 тролейбусів
Витрачено 12,5 млрд грн. з них з держбюджету – 9,9 млрд грн., приватні інвестиції – 2,6 млрд грн.
Донецьк
Що дало Євро-2012 місту:
- побудований новий термінал в аеропорту
- побудована злітно-посадкова смуга
- реконструйований залізничний вокзал
- закуплено 100 тролейбусів
- закуплено 40 автобусів
- відремонтовано 50 км доріг
- зроблено ремонт і закуплено обладнання в трьох лікарнях міста
- побудовано 14 готелів (7 в Донецьку і 7 – у навколишніх містах)
- реконструйовано спортивно-тренувальні бази футбольних клубів Шахтар і Металург
- реконструйований Парк культури і відпочинку ім. Щербакова
Витрачено 15 млрд грн., з них з держбюджету – 8 млрд грн., приватні інвестиції – 7 млрд грн.
Харків
Що дало Євро-2012 місту:
- побудовано три термінали в аеропорту - пасажирський, vip, тимчасовий для вболівальників
- побудована злітно-посадкова смуга
- відремонтовано 92 км доріг
- реконструйовані стадіони Металіст і Динамо
- реконструйований залізничний вокзал
- реконструйовано навчально-тренувальний центр Сонячний
- реконструйований Центральний парк культури і відпочинку ім. Горького
- побудовано 50 готелів
- закуплено 11 автобусів
- закуплено 97 тролейбусів
- зроблено ремонт і закуплено нове обладнання в трьох лікарнях міста
Витрачено 10 млрд грн., з них з держбюджету – 7,8 млрд грн., приватні інвестиції – 2,2 млрд грн.
Укрзалізниця
закупила:10 швидкісних поїздів Hyundа i 2 швидкісних поїзди Skoda Vagonka
Витрачено 2,08 млрд грн. ($ 0,26 млрд), приватних інвестицій немає (Кабмін й Укрзалізниця взяли кредит в Ексімбанку Республіки Корея терміном на 10 років під 4,8%)
Дороги
відремонтовано майже 3,5 тис. км трас
витрачено 16,5 млрд грн. (приватних інвестицій немає, значна частина коштів – це кредити Європейського банку реконструкції та розвитку)
Загалом в Україні на Євро-2012 витрачено 79,5 млрд грн. З них з держбюджету – 60,3 млрд грн, приватні інвестиції – 19,2 млрд грн
Дані Інформаційно-аналітичної служби Корреспондента, Кабінету Міністрів України, Управління підготовки до Євро-2012, Донецької міськради, Департаменту підготовки до Євро-2012 Харкова, Державної цільової програми підготовки і проведення в Україні фінальної частини чемпіоната Європи з футболу 2012 року
***
Цей матеріал опубліковано в № 22 журналу Корреспондент від 8 червня 2012 року. Передрук публікацій журналу Кореспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.