Фото: АР
Стан непальців – спокій і добродушність
Подорож до Непалу – це сильнодійне щеплення від зайвої гидливості плюс занурення у світ людей, звичайний стан яких – повне щастя, пише Армен Кургінян, економіст за фахом, у журналі Корреспондент від 6 липня 2012 року.
Отже, якщо вам від 10 до 90 і вас, як і раніше, цікавить навколишній світ – вам
сюди, до Непалу, на Аннапурну. Тут стежки широкі, як Бориспільське шосе,
аборигени привітні і незлобиві, а краєвиди розривають уяву. Хоча
спочатку доведеться попітніти на підйомах, збити ноги на спусках, потім
померзнути в гестхаусах і нарешті зрозуміти, що за страву вам принесли замість
яблучного пирога.
Наш базовий табір розміщувався під горою Аннапурна (8.170 м) і виглядав як
селище на 20-30 ліжко-місць. Шість днів ми піднімалися вгору і за три втекли
вниз. Це були найкращі дев'ять днів відпустки у моєму житті. Ранній підйом,
сумбурні збори поночі, сніговий гірський нічний ліс, підсвічені сходом
восьмитисячники – і це все на відстані двох перельотів і мізерним бюджетом у розмірі $1.600 на людину порівняно з
матрацним відпочинком за два тижні
поневірянь та послуг гіда з Києва.
Ціновий рівень локальних благ приємно здивує навіть скнар: у Непалі триразове
харчування сягатиме 30-80 грн. на людину на день, номер у дво- чи тризірковому
готелі – близько 40-50 грн. за кімнату. Щоправда, прямо пропорційно набору висоти
над рівнем моря зростають і ціни: до гестхаусів, що розташовані на висоті 3-4
тис. м, непальці все тягнуть на собі.
Також вони надають чудову послугу для ледачих або втомлених: $ 20 на добу –
і ось уже ваші речі їдуть вгору на спині носія.
Непал, як, втім, і Індія, – найкраще місце для отримання щеплення від
хворобливої гидливості. Катманду – неймовірно брудне і запорошене місто. Хоча ні, це навіть не місто, це – клоака. Тут краще не бачити, як і де готують те, що ти їси
Непал, як, втім, і Індія, – найкраще місце для отримання щеплення від
хворобливої гидливості. Катманду – неймовірно брудне і запорошене місто. Хоча
ні, це навіть не місто, це – клоака. Тут краще не бачити, як і де готують те, що
ти їси. Водою з-під крана краще не митися. Та й немає сенсу – через десять
хвилин після душа в тебе знову скрипить пил на зубах.
Лягати спати краще у темряві, щоб не бачити свою постіль. З темнотою
проблем якраз немає – тут часто бувають перебої з електрикою.
Непальська какофонія запахів – солодких, різких, часто з незрозумілими
відтінками – вона захоплює ще в аеропорту і не відступає протягом двох тижнів
перебування. Це схоже на те, як якщо б тебе два тижні активно годували
продуктами, яких ти ніколи не куштував…
Непальці доброзичливі та відкриті, за два тижні, проведені з ними, я не помітив на їхніх обличчях ні тіні агресії, ні прихованої злоби
Як бонус за зниження санітарно-гігієнічного порога комфорту – купання у
компанії слонів у національному парку Читван – це колишні мисливські угіддя
королівської сім'ї. Найдобріші велетні прокатають вас на собі, а потім скупають
у дрібній і каламутній річці за смішні 10 грн. з людини. І найголовніше – вони
майстерно роблять вигляд, що їм теж подобається з вами возитися.
У політичному плані Непал досить цікавий. Деякий час монархія там межувала
з комуністичною більшістю у парламенті. Потім вибухнула громадянська війна, яка
тривала кілька років, і за цей час не постраждав жоден турист.
У все це віриш: непальці доброзичливі та відкриті, за два тижні, проведені з
ними, я не помітив на їхніх обличчях ні тіні агресії, ні прихованої злоби. Вся їхня
нехитра підступність полягає у тому, щоб впарити тобі щось втроє чи вчетверо
дорожче за реальну ціну. Хоча у таких випадках вони недовго наполягають та із
задоволенням торгуються чи стосується це дрібних сувенірів, чи легких
наркотиків, широкий асортимент яких є у кожного другого мешканця Непалу
чоловічої статі 20 років і старше.
Різноманітністю страв місцева кухня не може похвалитися: момо (пельмені),
далбат (рис з бобовими), покара (овочі у фритюрі) – ось головні пункти меню. У
гестхаусах під час підйому на Аннапурну меню скрізь абсолютно однакове і досить широке, готують їжу зазвичай лише одна-дві людини. Таким чином, якщо в таке місце
нагряне група з 13 гостей і всі замовлять одну-дві різні страви, то їм
доведеться чекати обіду близько 4 годин та обід плавно перетвориться на вечерю.
Звичайний стан непальців – спокій і добродушність, насолода життям – а воно у них далеко не солодке
Звичайний стан непальців – спокій і добродушність, насолода життям – а воно
у них далеко не солодке. Спокійне усміхнене щастя розлито в Непалі у теплому
солодкому повітрі, в усмішках дітей на узбіччі, воно у приголомшливому поєднанні
пейзажів величних гірських кряжів та незайманої природи. Ця країна назавжди
залишить у душі незабутній відбиток свободи та щастя.
***
Цей матеріал опубліковано в № 26 журналу Корреспондент від 6 липня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.